Микола Лелекач – історик, літературознавець, бібліограф, педагог, культурно-освітній діяч Закарпаття (50 років тому)

50 років тому:

6.09.1975 – у м. Ужгород на Закарпатті помер Микола Лелекач, історик, літературознавець, бібліограф, педагог, культурно-освітній діяч Закарпаття. Закінчив гімназію у м. Ужгород (1921-1929) та філософський факультет Карлового університету у Празі (1929-1934). Володів близько десятьма європейськими мовами, працював над створенням бібліографії публікацій про Закарпаття, друкувався в численних наукових виданнях. Секретар «Союзу підкарпатських руських студентів» у Празі (1931-1932), співредактор і офіційно власник щомісячного журналу «Пробоєм» (1932) – друкований орган Краєвої Екзекутиви ОУН Закарпаття. Викладач гімназії м. Хуст (1936), архівіст Земського архіву Підкарпатської Руси (1936-1939), секретар та редактор «Підкарпатського общества наук» (1941-1942), викладач Ужгородської учительської семінарії (1942-1944).

У червні 1944 мобілізований до угорського війська та відправлений на східний фронт. Потрапив у полон, мобілізований до Червоної армії (перекладач з угорської і чеської мов), що згодом врятувало від репресій. Директор державного архіву Закарпатської України (нині Закарпатської области; 1945-1946). Кандидат історичних наук (1959), старший викладач (1946-1947), доцент (1947-1948, 1956-1969), завідувач (1948-1956) кафедри загальної історії Ужгородського університету.

Автор багатьох праць з історії та культури Закарпаття, літературознавства, бібліографії. Вважається фундатором української бібліографії Закарпаття; спільна з І. Гарайдою праця «Загальна бібліографія Закарпаття» в радянські часи перебувала під цензурною забороною. На основі історичних документів обстоював єдність Закарпаття з Руссю в Х-ХІ століттях, неперервність культурних зв’язків Закарпаття з Великою Україною. Ще в 1929 в Ужгороді в часописі «Підкарпатська Русь» опублікував дослідження «Коринтянського збірника церковних пісень» (виявлений в Ужгородських рукописних фондах), в якому констатував, що ці пісні вказують на «на єдність національного почування й те, що наші предки жили тою культурою, яка витворилася за Карпатами. Коли переглянемо наші літературні пам’ятки із-за Карпат, то переконаємося, що підкарпатська література не є окремішньою, але з тамтою творить одну цілість». Народився у с. Коритняни на Закарпатті 1907.

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа