100 років тому:
1.10.1925 – у с. Задвір’я на Львівщині народилася Марія Савчин-«Зірка; Марічка», діячка ОУН, письменниця, громадська діячка на еміграції. Навчалася в гімназії у Львові (у 1939 склала іспити до 2-го класу). Членкиня (1940), згодом провідниця Юнацтва ОУН. Надрайонова Українського червоного хреста Перемишльщини, зв’язкова референтури СБ Крайового Проводу ОУН. Вийшла заміж за полковника УПА Василя Галасу (травень 1945), восени легалізувалася у Західній Польщі, утримувала зв’язковий пункт на Захід. У Ґнєзно (Польща) народився перший син Зенон (15.12.1946). Під час перебування в Кракові вистежена працівниками МДБ (12.05.1947). Усвідомлюючи, що від неї заберуть дитину та шантажуватимуть нею зуміла вистрибнути у вікно та втекти (сина ж забрав на виховання начальник місцевої служби безпеки Польщі і його подальша доля невідома). Дорогою із Кракова до Перемишля помітила, що за нею стежать і на повній швидкості потяга вистрибнула з вагона в околицях Ярослава. Восени 1947 з чоловіком із Закерзоння перейшла в Галичину, діяли в підпіллі у Карпатах, на Волині та Поліссі. У липні 1948 Галаса призначений крайовим провідником ПЗУЗ (Волинь і Полісся). 18.10.1948 народила другого сина Петра, якого переховувала в чоловікової сестри в с. Олесине на Тернопільщині.
19.01.1949 приїхала до Львова на зустріч із сестрою та була схоплена працівниками МДБ. Чекісти погрожували знищенням родини, формально погодилася переконати чоловіка на співпрацю з МДБ, проте лише тільки зустрілася з Василем Галасою-«Орланом» повідомила про спробу її вербування. Так «Марічка» втратила другого сина. Командування УПА, дослідивши всі обставини «вербовки», дозволило їй залишитися у підпіллі. У 1952 Головний командир УПА Василь Кук-«Леміш» передав під керівництво Галасі додатково Вінницькі та Кам’янець-Подільську області. Під час переходу на східні землі України, який організував завербований МДБ окружний провідник Кам’янець-Подільської области «Скоб» (агент К62, справжнє прізвище СБУ досі не відкрило), Галасу, Савчин та охоронця «Чумака» схопила провокативна група МДБ, легендована під боївку ОУН (11.07.1953). Подружжя утримували в тюрмі МДБ у Києві на вул. Володимирській. «Орлана» схиляли вислати від його імени кур’єра до Закордонного представництва УГВР у США. Галаса погодився лише за умови, що цим кур’єром буде його дружина. Він був переконаний, що його розстріляють тож таким чином намагався порятувати хоча б дружину. Зі свого боку в умовах в’язниці зумів дати інструкції дружині, що вона мала зробити, коли опиниться у США та наказав не повертатися в Україну (за планами МДБ після налагодження контакту з УГВР вона мала повернутися до СРСР, після чого подружжю пообіцяли звільнення та спокійне життя).
Опинившись у вільному світі Савчин відразу розкрила плани радянських спецслужб щодо українських еміграційних політичних організацій. Пройшла ретельну перевірку американських спецслужб, на початках зіткнулася з недовірою української діаспори. Від 1955 замешкала у м. Вісконсин, США. Вдруге вийшла заміж за Володимира Пискіра, в другому подружжі народилися діти Богдан та Лариса. Активна учасниця громадських організацій діаспори, голова відділу Союзу українок Америки, делегат VІІІ Конґресу Світової федерації українських жіночих організацій (Торонто, 10.2002). Член Видавничого комітету «Літопис УПА». Автор книги спогадів «Тисяча доріг», яка була перевидана декілька разів. В 10-ту річницю УПА нагороджена медаллю «За боротьбу в особливо важких умовах», Лицар Бронзового Хреста заслуги УПА, відзначена срібною зіркою за поранення. Василь Галаса-«Орлан» засуджений до 10 років позбавлення волі, у 1960-х звільнений, перебував під постійним наглядом КДБ, одружився вдруге та забрав до себе сина Петра. Померла у США .2013.
