90 років тому:
9.02.1936 – у с. Нагірянка на Тернопільщині, народилася Марія Процев’ят – камерно-концертна співачка (сопрано), диригент, педагог, громадська діячка.
Закінчила Львівське музично-педагогічне училище та Львівську консерваторію (1963; клас сольного співу Одарки Бандрівської). Концертмейстер, викладач камерного співу, доцент (2005) Львівської консерваторії (1963–2020), викладач Львівського музично-педагогічного училища (1967–2005), Львівського університету (1999–2011). Заслужена артистка України, Народна артистка України (2020).
З успіхом концертувала як камерна співачка та як солістка-виконавиця великих музичних творів (ораторій, кантат, творів для симфонічного оркестру тощо). Співпрацювала з провідними диригентами – М. Колессою, Г. Верьовкою, Ю. Луцівим, Є. Вахняком, В. Василевичем, Д. Пелехатим – та композиторами – С. Людкевичем, В. Барвінським, Я. Ярославенком, М. Колессою, А. Кос-Анатольським, Д. Задором, Б. Фільц, В. Флисом, М. Скориком; а також виступала як солістка з хоровими колективами «Трембіта», «Боян», «Дударик», хорами Львівської консерваторії та музично-педагогічного училища, симфонічними оркестрами Львівської опери, філармонії та консерваторії й іншими. Член Президії неформального Львівського клубу творчої молоді «Пролісок» (перша половина 1960-х), діяльність якого була припинена владою у 1965. Уже на початках так званої «перестройки», коли ще було доволі небезпечно відкрито виявляти власні думки й переконання, активно включилася в процеси національного пробудження та відродження України. Керівник етнографічної секції Товариства Лева (1987), у межах якої відроджувала та популяризувала автентичні національні обряди (гаївки, колядки, вертепи, обжинки тощо). Засновниця та диригент (1989–1996) хору «Вірли», з яким брала участь у масштабних протестних акціях 1989–1991-х, а згодом гастролювала в країнах Балтії, Польщі, Чехії, Бельгії, Німеччині, Франції, Великій Британії та ін. Ініціатор і організатор численних патріотичних акцій в Україні. Член журі багатьох всеукраїнських та регіональних конкурсів вокалістів. Автор статей про українських співаків, музикантів і диригентів; упорядник збірника гаївок, Божественної Літургії (для мішаного хору), українських народних пісень і хорових творів. Діяльна учасниця низки громадських організацій, зокрема член Головного проводу Ліги українських жінок, перший заступник голови Української християнської партії жінок, засновниця жіночої Асоціації «Взаємодія». Ключовим завдання свого життя вважала відродження української культури та популяризацію української пісні. За відродження та пропаганду української музики у світі нагороджена «Хрестом Заслуги 2-го ступеня» Великої Британії (1999; в літературі інколи помилково 1991).
Замужем за Іваном Процев’ят – інженером геологом, в шлюбі народився син Тарас – науковець, громадсько-політичний діяч. Померла у Львові 2023. Похована на Личаківському цвинтарі.
