100 років тому:
2.02.1925 – у с. Речичани на Львівщині народилася Марія Дужа (з дому Макогон), громадсько-політична діячка, політв’язень. 1928 з батьками переїхала до Львова. Навчалася в початковій школі ім. о. Маркіяна Шашкевича, гімназії «Рідна школа» подружжя Кокорудзів (від 1937). Членкиня парамілітарної організації «Сокіл-Батько», Юнацтва ОУН (1942). У 1944 вийшла заміж за Володимира Панаса, хорунжого СБ, надрайонового референта СБ ОУН Радехівщини (загинув у бою з НКВС 1953). Зв’язкова чоловіка, друкарка та діловод. З поверненням більшовиків роздобула радянський паспорт та оселилася у Львові, продовжувала працю в підпіллі. Заарештована органами МВС 2.11.1948, засуджена до 10 років позбавлення волі, покарання відбувала в таборах на Колимі. Звільнена 1956, проте із забороною повертатися в Україну. Мешкала у Воркуті й лише 1964 змогла переїхати до Львова. 1965 вдруге вийшла заміж за колишнього референта пропаганди Проводу ОУН Петра Дужого (1960 звільнений з ув’язнення, 1964 овдовів). З чоловіком виховувала доньок Ларису та Мирославу (дітей від першого шлюбу Петра Дужого). Після відновлення незалежности України членкиня Львівського обласного Товариства політв’язнів і репресованих, Всеукраїнського Братства ветеранів ОУН-УПА. Упорядниця книг Петра Дужого. Нагороджена Орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня (2006). Померла у Львові 2019. Похована на полі почесних поховань Личаківського цвинтаря.
