130 років тому:
13.04.1896 – у Львові, в багатодітній українсько-польській сім’ї, народився Лев Ґец – художник, реставратор, педагог, громадський діяч. Навчався рисунку в Львівській мистецько-промисловій школі та Краківській академії мистецтв (1919–1924). Доброволець Українських Січових Стрільців (1915–1918), мистець «Пресової кватири», під час Листопадового чину в числі стрільців, які встановили український прапор на Львівській ратуші, важко поранений в ноги (листопад 1918). На війні створив альбом емоційних рисунків «Антологія стрілецької творчости» (1917). Член Гуртка діячів українського мистецтва (1922). Викладач рисунку в Сяноцькій гімназії (з 1924), організатор і керівник товариства (1930) та музею (1931) «Лемківщина» у Сяноці. Після Другої світової війни у Кракові професор академії мистецтв (1950). Автор понад 3500 малюнків, акварелей, картин, дереворитів, виконаних у власному оригінальному художньому стилі. Багато творів присвятив Лемківщині. Замовчуваний в часи радянської окупації України. Помер у Кракові 1971.
З оперативного рапорту ІІІ-го Відділу UB (польський аналог КҐБ) у Кракові за 1959: «Ґец служив у Січових Стрільцях сержантом. Під Львовом був поранений, і українські націоналісти визнають його героєм, що боровся за Самостійну Україну, тепер його називають українським послом у Кракові, і кажуть, що в Кракові він має свою Україну…».
