80 років тому:
20.04.1946 – у лісі між селами Туринка та Верини на Львівщині загинув Іван Вересюк-«Іванчук» – сотник УПА. Член ОУН (1930-ті). Відбув строкову службу у Війську Польському. Вірогідно навчався на лісовому відділі Львівської політехніки. На початку радянської окупації Західної України заарештований НКВС, проте зумів втекти і перебрався на територію Польщі, окуповану німецькими військами. Закінчив військову та розвідувально-диверсійну школу у м. Бранденбург (весна 1941). На початку німецько-радянської війни у складі диверсійної групи скинутий на території України однак завдання не виконав і перебрався до Львова. За неверифікованими даними інструктор старшинської школи ОУН у м. Великі Мости на Львівщині (08.1041). Закінчив навчання на лісовому відділі Політехніки (1942-1943), працював асистентом на кафедрі, керував студентським хором «Бандурист (1942). Соліст (баритон) Львівського оперного театру, неодноразово позитивно оцінений львівською пресою. Разом із компаньйонами орендував шинок на площі Берестейської Унії (пл. Липнева), нелегально займався організаційною роботою підпілля ОУН.
Член штабу Української Народної Самооборони (УНС) та ймовірно керівник відділу розвідки УНС (літо 1943). Наказом ГВШ УПА (26.01.1944) булавний «Іванчук» підвищений до хорунжого. За дорученням ОУН (ймовірно Василя Чижевського-«Демида») зголосився на німецький диверсійний вишкіл (весна – літо 1944) для розвідувально-диверсійної роботи в тилу Червоної Армії. Десантований з літака на Сокальщині (початок листопада 1944) й відразу диверсійна група вийшла на контакт з підпіллям ОУН. Перебував під слідством Служби Безпеки ОУН за підозрою у співпраці з гітлерівцями. Деякий час не був залучений до підпільної праці, відтак командир Львівської ВО «Буг» Василь Левкович-«Вороний» призначив його старшиною для доручень штабу ВО; одночасно інструктор саперної справи (05.1945-01.1946). Начальник V (вишкільного) відділу ВШ ВО-2 «Буг» (24.01-20.04.1946). Одружився зі співробітницею осередку пропаганди Сокальського окружного проводу ОУН Ольгою Соколовською-«Верховиною» (1945). 1 червня 1946 в подружжя народився син, названий Іваном, проте вже 30 вересня хлопчик помер. Дружина у 1947 заарештована і засуджена на 25 років таборів (звільнена 1956; померла 1991).
Поручник УПА (31.08.1945), сотник УПА (22.01.1946). Загинув разом із працівником штабу ВО «Буг» булавним «Кригою» в облаві опергрупи 109-го мотострілецького полку ПВ МВС і Великомостівського райвідділу МВС. При наближенні ворогів повстанці дистанційно підірвали три міни, знищили трьох більшовиків, при спробі прорватися вбиті в перестрілці. Посмертно (наказ штабу ВО «Буг» 20.08.1946) нагороджені Бронзовим Хрестом бойової заслуги УПА, «Крига» підвищений до старшого булавного. Народився у с. Богданівка на Тернопільщині 1916.
