120 років тому:
19.02.1906 – у с. Імстичево на Закарпатті народився Іван Сатмарій (в світі Йосиф) – ЧСВВ (1933), священник УГКЦ (1933). Батько був дяком і вчителем, старостою села. Справжнє прізвище було Симканич, проте мадярські окупанти змусили батька змінити прізвище на Сатмарій. Після закінчення навчання в гімназії у Хусті (1924) вступив до монастиря на Чернечій Горі біля Мукачева. Навчався у василіанських школах Добромиля, Кристинополя (в Галичині), закінчив духовну семінарію в Ужгороді. Вчитель української мови, префект (1934-1936), а згодом директор гімназії при Ужгородському монастирі. Вікарій та економ Ужгородського монастиря (1936-1938). Ігумен монастиря у Бороняві біля Хуста (1938), ігумен монастиря на Чернечій Горі (1943). У березні 1947 о. Іван і всі ченці рішуче відмовили працівникам радянських спецслужб перейти в московське православ’я, через що усіх перевезено під домашній арешт до невеликого Імстичівського монастиря. 1950 радянська влада ліквідувала останній монастир ЧСВВ у Імстичеві. Активно душпастирював у підпіллі. Помер 1982. Чин похорону відслужив катакомбний священник УГКЦ о. Іван Сідей.
