60 років тому:
30.01.1962 – у США помер Северин Левицький-«Сірий Лев», пластовий та громадський діяч, перший Начальний Пластун, рідний брат Ольги Басараб. Ще у Бродівській гімназії був членом таємного українського гуртка. Закінчив філософський факультет Львівського університету. Четар Українських Січових Стрільців. В період ЗУНР – повітовий комісар Бродів, командир сотні УГА. Після війни викладач низки навчальних закладів, професор та декан мовно-літературного факультету Українського педагогічного інституту у Львові (1939-1941). На першому повоєнному Верховному Пластовому З’їзді обраний Верховним отаманом Українського Пласту (1924-1930). Спричинився до реорганізації та поширення пластових структур між ремісничою та сільською молоддю, поширенню Пласту на Волинь, підпорядкування Верховній Пластовій Команді пластових структур на Закарпатті й Буковині, організації еміграційних пластових осередків по українських студентських центрах. Після заборони польською владою Пласту (1930) очолив Ліквідаційну комісію, яка насправді творила підпільну мережу Пласту у вигляді спортивних товариств, клубів, кооператив. З приходом німців очолив Відділ молоді Українського Центрального Комітету, керівник Учительського Об’єднання Праці. Після війни ініціатор відродження Пласту на еміграції. У 1947 на пластовому з’їзді в Реґенсбурзі проголошений Начальним Пластуном – керівником усього українського пластового руху. Перепохований у Львові на Личаківському цвинтарі (2008). Народився у с. Щуровичі на Львівщині у священичій сім’ї 1890.
