220 років тому:
29(17).01.1805 – урочисто відкрито Харківський Імператорський університет (нині Харківський національний університет ім. Василя Каразіна). Ініціатива створення університету в Харкові походила від культурно-просвітницького діяча Василя Каразіна та місцевої громади. Василь Каразін зумів переконати імператора Олександра І у важливости створення університету на сході України задля розвитку науки й освіти в регіоні та загалом в імперії. На момент відкриття університет мав чотири факультети – медичний, філософський, юридичний, математично-фізичний. Першим ректором став філолог Іван Рижський, проте на початках професорсько-викладацький склад формувався переважно з іноземців (в основному німців). Попри відверто шовіністичну та русифікаторську політику Московитської імперії у сфері освіти університет значною мірою спричинився до розвитку шкільництва на Слобожанщині та піднесення національної свідомости українців регіону та українських земель у складі імперії. Університет став осередком у якому навчалися та працювали провідні діячі української культури, формувалася свідома свого покликання та потужна українська інтелігенція. Серед визначних українських діячів, пов’язаних із цим навчальним закладом, – літературознавець Борис Грінченко, математик Михайло Остроградський, письменник Григорій Квітка-Основ’яненко, філологи Петро Гулак-Артемовський, Олександр Потебня та Юрій Шевельов, фольклорист та етнограф Микола Сумцов, історик Дмитро Багалій, зоолог Микола Кащенко, голова Ради Міністрів УНР Борис Мартос, економіст Михайло Туган-Барановський, історики Михайло Костомаров та Дмитро Яворницький, громадський діяч і меценат Євген Чикаленко та багато інших. У 1870 при університеті засновано Історико-філологічне товариство, яке фундаментально досліджувало історію, мову й культуру України. В Харківському університеті українська історія та культура почали розглядатися як самостійні об’єкти наукового дослідження. Поряд з культурно-просвітницькою працею викладачі та студенти університету висували також політичні вимоги українського руху. Зокрема, за ініціативи професорів Миколи Сумцова, Дмитра Багалія та Анастасія Зайкевича Рада професорів університету на засіданні 5.04.1905 одностайно висловилася проти цензури видань українською мовою, а 1907 професори Микола Сумцов, Дмитро Багалій та Михайло Халанський почали читати лекції українською мовою. У 1906 університет присвоїв звання почесного доктора Михайлові Грушевському та Іванові Франку. Історія Харківського університету вкотре засвідчує справедливість давньої істини, що тільки освічений народ спроможний стати вільним господарем у власній національній державі.
