70 років тому:
14.12.1954 – у Москві помер Дмитро Медведєв, кадровий працівник НКВС, полковник, кат українського народу. Учасник каральних акцій ЧК проти повстанського руху в Україні, відзначився як організатор провокаційних псевдоповстанських загонів. Працівник ВЧК-ГПУ-НКВС на Донеччині, в Одесі, Києві, Дніпропетровську, Херсоні, Бердичеві, Сталіно, Новоград-Волинську, Кіровограді. У першій половині 1930-х активний учасник фабрикування справ із смертним вироком на сотні українських патріотів. Начальник Гулагівських концтаборів. У 1942-1944 командир диверсійного партизанського загону «Переможці», який діяв на центральній та західній Україні і одним з головних завдань якого було поборювання УПА та провокації проти українських націоналістів. Одним із «подвигів» медведєвського терористичного загону, за який кривавого енкаведиста відзначено званням «Ґєроя Совєтскаго Союза», був злочин проти людяності над мирними мешканцями сіл Нивиці та Трійця на Львівщині (27.01.1944). У 1945 організатор придушення національно-визвольного руху у Литві. Проте, попри собачу відданість режиму, в службовій кар’єрі не завжди фортунило. Ще до війни його двічі звільняли з органів держбезпеки, хоча згодом поновлювали на службі. Однак у листопаді 1946 остаточно звільнений у запас і відправлений на пенсію. А через рік після арешту Судоплатова раптово помер (у віці 56 років) після того, як випив чаю з колишньою партизанкою-терористкою. Народився в Орловській губернії Московії 1898.
