100 років тому:
11.02.1926 – на хуторі Березина біля с. Друхів на Рівненщині народився Антон Олійник-«Мрія; Індус (від індивідуальний селянин)» – підпільник ОУН, страчений комуністичним режимом із найбрутальнішим порушенням закону.
В ОУН від 1943, зв’язковий, займався пропагандистською роботою. Навесні 1945 провідник Юнацтва ОУН Людвипільського району на Рівненщині. Член боївки охорони районного проводу, закінчив школу підстаршин УПА (весна 1945), після чого повернувся в боївку. Заарештований 30.06.1947 провокативною агентурно-бойовою групою та засуджений до 25 років таборів. Покарання відбував у Мордовії. У вересні 1948 із співтабірником, у вагонетці присипаній торфом, здійснив першу спробу втечі, проте вже на сьомий день був затриманий. За спробу втечі додатково засуджений ще на 2 роки. У серпні 1954 разом із Григорієм Лисюком ложкою прокопали 19,5-метровий тунель і втекли з табірного пункту № 5 Мінлагу МВС у м. Інта в Комі АРСР. За 28 днів дістався до рідної домівки на Рівненщині (на той час важив всього 47 кілограмів). Після двох місяців відновлення сил намагався вийти на контакт з підпільниками групи «Шуляка», проте в листопаді 1954 знову заарештований і засуджений із збільшенням терміну покарання. В ув’язненні намагався займатися самоосвітою, долучався до організації літературних вечорів, зокрема Шевченківських. Третю втечу здійснив із Володимирського централу разом із співв’язнем Романом Семенюком 12 серпня 1965 з наміром продовжити боротьбу за волю України. Дорогою додому втікачі відвідали могилу Тараса Шевченка у Каневі, Київську та Почаївську лаври, «Козацькі могили» у с. Пляшева, родини в’язнів із якими відбували покарання. Втретє заарештований КДБ 14 листопада 1965 у с. Старий Берестовець Костопільського району на Рівненщині. Рівненським обласним судом 5.10.1966 засуджений до розстрілу. Згідно діючого на той час законодавства максимальний термін покарання складав 25 років ув’язнення, однак в порушення всіх юридичних норм та здорового глузду, рішенням Перезидії Верховної Ради СРСР, за підписами Підгорного та Георгадзе, спеціально для А. Олійника ухвалено надати дозвіл суду «в відє ісключєнія» засудити його за кримінальним кодексом 1927-го року, який передбачав розстріл. Розстріляний у Києві 1967. Місце захоронення невідоме.
