190 років тому:
13(1).09.1834 – у с. Маньківка на Вінниччині у священичій сім’ї народився Анатолій Свидницький, письменник, фольклорист, громадський діяч. Після навчання в духовній бурсі 1851 поступив до Подільської духовної семінарії у Кам’янці-Подільському, не закінчивши яку 1856 поступив на медичний факультет Київського університету. Згодом перевівся на історико-філологічний факультет, який не закінчив через матеріальні труднощі. Член таємного Харківсько-Київського студентського товариства, яке ставило завданням боротьбу з царатом. Ініціатор заснування недільної школи на Подолі, згодом у Миргороді. 1860 склав іспит на звання учителя «російської» словесності. Працював вчителем, чиновником, з 1869 архіваріусом Київського університету. Писати почав ще в студентські роки, компонуючи також музику до своїх віршів. За життя опублікував лише вірш «Горлиця» (1860). Відомими стали пісні «Україно, мати наша…» та інші проти національного гноблення України Московією. Особливо радикально в пісні «Вже більше літ двісті…» засуджував гетьмана Б. Хмельницького та Переяславську раду. Головний твір – роман «Люборацькі» написаний ще у 1861-1862, проте надрукований з пропусками І. Франком у 1886, повністю – у 1901. Цей твір став першим українським реалістичним романом із соціальним спрямуванням, в якому автор жорстко але правдиво змалював патріархальне сільське духівництво ворожого українству офіційного православ’я московського зразка, засудив русифікацію духовенства через навчальні заклади, а з іншого боку й згубний вплив на українську молодь польської шляхти. Помер у Києві 1871. Могила не збереглась.
