50 років тому:
7.01.1975 – в ув’язненні помер Кіндрат Швець-«Зенко; Зелений; Кіндрат; Ігор», військово-політичний діяч ОУН(м). Навчався в Луцькій українській гімназії. Член ОУН (1933). Разом з двома іншими членами ОУН у 1936 заарештований польською поліцією за звинуваченням у вбивстві священника П’ятаченка. 1937 під час Луцького процесу засуджений до 10 років ув’язнення; 1938 звільнений за політичною амністією. Ймовірно в тюрмі захворів на туберкульоз хребта. Коротко працював у Варшаві, повернувся в Жидичин. Після приходу більшовиків у листопаді 1939 разом з іншими членами ОУН за наказом керівника Волинського обласного проводу перейшов кордон в німецьку зону окупації. Після розколу ОУН визначився по стороні А. Мельника. Вчителював у с. Пасіка на Грубешівщині, член Холмського обласного проводу ОУН(м), керівник Сагринського (нині Люблінське воєводство) районного проводу ОУН(м). 1942 повернувся на Волинь, керівник референтури пропаганди Волинського обласного проводу ОУН(м). Після переходу «Михайловича» на Житомирщину – заступник обласного провідника Миколи Книша та організаційний референт. У березні 1943 після поранення німцями у Рівному Миколи Книша став провідником Волинського обласного проводу ОУН(м). Організовував культурно-просвітницьку роботу, займався створенням сільських загонів самооборони та повстанських відділів. Від березня 1944 за наказом О. Кандиби у Львові на нелегальному становищі, керівник теренового проводу ОУН(м) Галичини. Після окупації України більшовиками важко хворий емігрував до Австрії. Революційним трибуналом звинувачений у дезертирстві та засуджений до смертної кари. Повернувся в Україну. 1949 заарештований у Львові та засуджений на тривалий термін ув’язнення. Утримувався в Колимських та Карагандинських таборах. Народився у с. Жидичин, нині Ківерцівського району Волинської области 1914.
