Юліан Матвіїв-«Недобитий; Кріс; Любомир» – референт СБ Коломийського окружпроводу, референт СБ і референт пропаганди Буковинського окружпроводу ОУН (110 років тому)
110 років тому:
18.01.1914 – у с. Білявці на Львівщині в сім’ї вчителів народився Юліан Матвіїв-«Недобитий; Кріс; Любомир», учасник визвольної боротьби середини ХХ століття. Закінчив державну гімназію у Бродах та Люблінський університет (1932-1937), магістр права. Член Пласту у Бродах та ОУН (1932). Продовжив навчання на факультеті суспільно-політичних наук університету в Бельгії (1937-1939), член Національного союзу українських студентів у Бельгії. На початку Другої світової війни нелегально повернувся до рідного села, в жовтні 1939 одружився з уродженкою Стрийщини Любою Якубів, а вже в грудні 1939 через загрозу арешту з дружиною нелегально перетнув кордон і оселився у м. Грубешів на Закерзонні. Працював адвокатом. Закінчив тижневу школу комендантів волосної поліції (07.1940), секретар Грубешівської окружної команди української допоміжної поліції (07.1940-10.1941), в.о. коменданта окружної команди поліції в Грубешові, член Грубешівського повітового проводу ОУН. Комендант волосної команди української допоміжної поліції в м. Кути на Коломийщині (11.1941-03.1944). 22.03.1944 на гірській дорозі імітував власну загибель (для уникнення німецьких репресій щодо його сім’ї) і з трьома поліцейськими перейшов в УПА. Організатор та командир сотні УПА ім. Богуна (03.1944-12.1944), командир куреня УПА «Перемога» ТВ-21 «Гуцульщина» у складі сотень «Підгірського», «Скуби», «Грома» (17.01.-10.1945). У жовтні 1945 переведений в організаційну мережу ОУН. Закінчив тижневі курси СБ при референтурі СБ Карпатського крайового проводу ОУН (11.1945). Референт СБ (1.12.1945-09.1947) і одночасно керівник (05-09.1947) Косівського надрайонного проводу ОУН. Референт СБ Коломийського окружного проводу ОУН (15.09.1947-05.1948). Старший булавний (1.01.1945), хорунжий (15.04.1945), поручник УПА (22.10.1946), Лицар Бронзового Хреста бойової заслуги УПА (1945). У травні 1948 переведений на Буковину для посилення місцевого підпілля. Заступник керівника В. Савчака-«Сталя» (27.05.1948-1950), одночасно референт СБ (05.1948 – осінь 1948) і референт пропаганди (весна-осінь 1949) Буковинського окружного проводу ОУН. Після загибелі 20.10.1950 «Сталя» – керівник Буковинського окружного проводу ОУН. У 1952 в лісі біля с. Люча через зрадника Тучака-«Кірова» захоплений у полон агентурно-бойовою групою МДБ. Розстріляний у Києві в Лук’янівській в’язниці разом з Д. Балагураком-«Скобою» та Д. Білінчуком-«Хмарою» 1953. Місце поховання невідоме.