Урок історії
Територія сьогоднішньої України в період між світовими війнами ХХ століття була розділена між репресивною польською диктатурою та диким і геноцидним режимом радянської Росії. Що стосується останнього, то тільки в 1932-33 роках близько 7-10 мільйонів українців були заморені голодом. Пакт Молотова Ріббентропа у вересні 1939 року приніс зміни, але не полегшення. Польща була витіснена, а на її місце прийшла Радянська влада.
У 1939 році радянська влада принесла свою політику геноциду в Західну Україну, населену переважно українцями в селах і поляками та євреями в містах. Українців і поляків жорстоко переслідували, а євреї дуже часто поповнювали радянські лави, служачи своїм новим господарям на місцях. Коли німці відмовилися від свого радянського пакту в червні 1941 року, Радянський Союз вирішив відступити, використовуючи політику випаленої землі. Багато українців і поляків були просто вирізані.
Нацисти започаткували політику геноциду проти євреїв під назвою «Остаточне рішення», спочатку експериментальну та спорадичну, а потім офіційно схвалену Ванзейською конференцією в січні 1942 року. Поляки намагалися відновити свої колишні позиції в місцевих адміністраціях. Серед хаосу українські націоналісти проголосили незалежну українську державу. Німців це не потішило, вони почали арештовувати українських націоналістів, багатьох відправляючи до концтаборів, або просто страчуючи в таких місцях, як Бабин Яр у Києві, де раніше у вересні 1941 року вони стратили понад 30 000 євреїв.
Німці погнались на схід. Українці зрозуміли, що їм доведеться боротися за свою незалежність, і восени 1942 року створили Українську Повстанську Армію для боротьби з німцями. До середини 1943 року німці зазнали поразки в Росії (Cталінград, лютий 1943 р.) і почали заручатися підтримкою корінного населення у боротьбі з червоними. Корінне населення вбачало в цьому можливість формувати військові частини та озброюватися проти неминучого повернення совєтів. Так виникла українська Дивізія «Галичина», благословлена на свою місію таким праведним рятувальником єврейських дітей, як митрополит Андрей Шептицький. Дивізія була військовим підрозділом, сформованим для боротьби проти Червоної армії, але не союзників Заходу. Назва СС, додана до її назви, просто означала, що вона підзвітна СС. Вона не мала мандату проти будь-якого цивільного населення. Зрештою, її перемістили до Італії, роззброїли, провели розслідування, а її членів звільнили переважно до Сполученого Королівства, а звідтам Америки, Канади, Австралії.
Головним чином за наполяганням єврейських груп, Дивізія була ретельно розслідувана Нюрнберзьким трибуналом, Сполученим Королівством, Управлінням спеціальних розслідувань у Сполучених Штатах і Комісією Дешена в Канаді. У кожному випадку доказів протиправних дій чи причетності до воєнних злочинів не виявлено. Дивізію було звільнено офіційно або через відсутність жодного успішного судового переслідування проти її члена протягом 80 років.
Недавні дивні події на українському католицькому цвинтарі Святої Марії у Філадельфії та в канадському парламенті такі ж смішні, як і виправдання президента Росії його війни в Україні «проти нацистів». Співучасть часто є результатом зручності та можливості. Деякі аморально опортуністичні єврейські групи скористалися цією нагодою, щоб нібито зберегти пам’ять про Голокост, незважаючи на те, що немає ані краплі доказів того, що Дивізія відіграла якусь роль у Голокості. Навмисно чи мимоволі єврейські кола стали, як у минулому, інструментами російської дезінформації. У 2023 році є натяжкою припускати, що ця співучасть не є навмисною.
Іронія полягає в тому, що коли нещодавня фаза російської війни в Україні почалася в лютому 2022 року, речники російського режиму і навіть клірики так званої контрольованої державою Російської православної церкви чітко продемонстрували геноцидний намір «стерти українців з лиця земля”. Результат є геноцид не такий чисельний, як єврейський «Голокост» у 6 мільйонів чи український «Голодомор» у 7-10 мільйонів, насамперед завдяки мужності та рішучості українського народу. Із-поміж численних союзників захисту України від цієї спроби геноциду кричущим недоліком є держава Ізраїль. Але найбільшим українським героєм у цій обороні є Президент України, який є єврейського походження. Всюди є люди добрі та погані.
Українські структури в діаспорі, включно з високопоставленими священнослужителями, які вирішили дипломатично чи зручно підкоритися єврейським групам або навіть вдалися до безсоромних кроків, щоб нібито заспокоїти, повинні зрозуміти, що є моральність та історична правда і брехня. Вони повинні розуміти, що бути політично кмітливими не означає принижувати гідність своєї нації.
27 вересня 2023 р. Лозинський Аскольд
