Україна може спати спокійно – Служба Її безпеки знову має голову
3 лютого Янукович нарешті визначився у питанні, хто сьогодні може найкраще заопікуватися національною безпекою України. Як не дивно, він – не «донецький». Він – московський. І тепер командує окремою українською армією (загальна чисельність СБУ – 33500 осіб, у тому числі до 27200 військовослужбовців).
Новий голова Служби Безпеки України Ігор Олександрович Калінін народився 28 грудня 1959 року в селі Райове Митищенського району Московської області. В 1977 році відправився служити до радянської армії, а у 1981 – закінчив Московське вище командне училище дорожніх та інженерних військ. Звичайна армійська служба виявилася непривабливою для молодого чоловіка, і, згідно з офіційною біографією, з 1984 року він опинився у значно престижнішому КДБ СРСР.
Хоча ще один ветеран спецслужб, регіонал Володимимир Сівкович, виявився знайомий з Калініним ще з 1983 року (разом навчалися в Новосибірській школі КДБ, точніша назва – «Вищі курси військової контррозвідки КДБ СРСР»). Де далі перебував новоспечений військовий контррозвідник – невідомо. Але вже в 1986 році він опиняється в Афганістані і перебуває там до 1988 року (з невідомими обов’язками).
Побутує версія, що Калінін був командиром якогось окремого підрозділу, фахівцем підривної справи. Спеціальні підрозділи КДБ, які діяли в Афганістані, сформовані на основі Окремого навчального центру КДБ СРСР («Вимпел»), були двох видів. Перші – це десантно-штурмові групи, які діяли в прикордонних афганських провінціях, захищаючи середньоазіатські республіки СРСР від проникнення душманів. Другі – це розвідувально-диверсійні загони. Крім цього, до 1987 року 94 працівники «Вимпелу» (з них 23 – радники) допомагали в створенні 5 управління ХАД (місцевої Служби Безпеки), яке займалося планування і проведенням спецоперацій проти моджахедів. А 61 офіцер «Вимпелу» пройшов в Афганістані бойове стажування.
Підготовка у «Вимпелі» займала тоді близько п’яти років, потрапити туди, встигнути стати професіоналом-підривником юному контррозвіднику було просто неможливо. Тому, мабуть, був він звичайним «особистом» в одному з армійських підрозділів. Можливо, саме інженерному (оскільки закінчив відповідне військове училище). І повернувся з Афганістану з орденом Червоної зірки (який тоді офіцери КДБ – «афганці» отримували практично автоматично, вирізнятися якимись бойовими подвигами було не обов’язково).
Де перебував Калінін до моменту розпаду СРСР, яке останнє звання офіцера КДБ отримав – невідомо. Але станом на 1992 рік опиняється вже в Україні. Можливо, сюди його привів службовий шлях працівника КДБ. Але є ще одна версія. Дружина Ігоря Калініна, Наталія Василівна, подейкують – родом з Одеси. Закінчила КНУ ім. Т. Шевченка, факультет романо-германської філології. Кандидат філологічних наук. Крім цього – фахівець з управління людськими ресурсами, працювала в кількох українських та закордонних фірмах. Вже пізніше, коли в квітні 2010 року Ігор Калінін стане начальником Управління державної охорони, вона (на той час – професор управління приватного ВУЗу «International Business Institute») опиниться на посаді начальника Управління розвитку людських ресурсів (головного кадровика) та члена Правління банку «Кредит Дніпро». Котрий, як відомо, належить Вікторові Пінчукові.
Отож, саме Наталія Василівна могла спонукати чоловіка осісти в Україні. Як би там не було, але з 1992 по 2002 рік Ігор Калінін працює в Національній Академії СБУ. Тепер – вже полковник СБУ, викладає військово-інженерну підготовку (мінно-вибухову справу), і вважається прекрасним фахівцем у цій ділянці. Не зрозуміло, правда, де саме і коли «особист» отримав відповідні теоретичні та практичні знання. Імовірно, саме в цей час він здобуває і звання кандидата військових наук за спеціальністю «розвідка та іноземні армії».
Коли Віктор Янукович вперше став прем’єр-міністром, нову посаду одержав і Калінін. В 2002 – 2005 роках він – начальник Центру спеціальної підготовки головного управління «А» СБУ, головними завданнями якого вважаються протидія терористам, звільнення заручників та, за необхідності, захист перших осіб держави. Щоправда, це також, скоріш, посада адміністративна.
Помаранчева революція змусила Калініна покинути СБУ (навряд чи за власним бажанням). Про свої тодішні заняття в офіційній біографії він не згадує. Проте журналісти виявили інформацію про його роботу в охоронній структурі «Альфа-Щит» (створеній в 1991 році колишніми працівниками КДБ, зокрема, спецпідрозділу «Альфа»). Крім охорони ВІП-персон (під час проведення конкурсу краси «Міс Україна Всесвіт 2008» у Києві, Калінін особисто забезпечував безпеку топ-моделі Наомі Кемпбелл, директора конкурсу Олександри Ніколаєнко та її чоловіка Філа Раффіна), «Альфа-Щит» займається і навчанням спеціального персоналу, в її структурі існують Навчальний Центр професійної підготовки власного персоналу, Центр професійно-психологічної підготовки співробітників недержавних служб охорони і безпеки, Центр контраварійної підготовки водіїв. Калінін, який очолював один з таких центрів, в 2007-2008 рр. давав поради у ЗМІ про правила безпеки зупинки автомобіля або ж як жінкам поводитися з вогнепальною зброєю.
Крім цього, Калінін працював в «Українській економічній студії», яка займається навчанням персоналу комерційних структур. Калінін представлявся членом Міжнародної асоціації ветеранів підрозділів антитерору «Альфа» та спеціалізувався на тренінгах з питань безепки. Серед клієнтів УЕС – чимало підприємств і з російським, і з донецьким капіталом. Цікаво, що теперішня контактна особа УЕС – Захарченко Дмитро Юрійович. А теперішній міністр внутрішніх справ, друг президентського сина Олександра – теж Захарченко, теж Юрійович. Лише Віталій. Бувають же ж співпадіння.
20 квітня 2010 року новообораний президент Янукович зайнявся питанням власної безпеки і повернув Калініна, призначивши головою Державної служби охорони. На цій посаді замінив свого колишнього начальника, Олександра Бірсана, призначеного ще Ющенком (той у 1998 — 2003 роках очолював саме головне управління «А» СБУ). Журналісти запропонували версію, згідно якої Калінін – лише формальний начальник, а реально держохороною керує якийсь громадянин Росії В’ячеслав Заневський. Довелося навіть голові Адміністрації президента Льовочкіну пояснювати, що довіряти безпеку президента громадянину іншої країни – справа припустима, тим більше, що згаданий Заневський – лише позаштатний радник.
Вірогідніше, що Заневський просто залишився у спадок Калініну. Старший лейтенант радянської армії пройшов шлях від охоронця нічного клубу до директора приватної охоронної фірми. І поруч з Януковичем опинився ще в період його опозиційної діяльності, в 2008 році. Коли той з недовірою ставився до українських фахівців. Крім того, саме компанія «Альфа-Щит», де свого часу працював Калінін, навчала охоронців ще опозиційного Януковича.
Нова служба Калініна почалася з трагічного інциденту. Буквально наступного дня супровід президента потрапив у ДТП: коли кортеж на великій швидкості рухався Харківською площею в Києві (Янукович їхав на зустріч з Медвєдєвим), «швидка допомога» з кортежу врізалася в таксі. Водій таксі загинув, рідним виплатили компенсацію. Про скандал скоро забули, на тлі Харківських угод, укладати котрі так поспішав Янукович.
Калінін на новій посаді запам’ятався цілою смугою інцидентів із журналістами. Так, вже в червні 2010 року трапився конфлікт між журналістом телеканалу СТБ Сергієм Андрушком та одним з охоронців президента. Останній, прийнявши мікрофон в руках журналіста за «вибухонебезпечний предмет», заламав йому руки й кинув на землю. Надалі скарги та інші конфузи з президентською охороною не припинялися.
Та Калінін вирішив ще більш ускладнити життя журналістам та сподобатися президентові. Нова редакція внутрішнього Порядку несення служби для особового складу Управління держохорони дозволила «обмежувати на режимній території кіно-, фотозйомку, аудіо-і відеозапис». Деталізували і термінологію. Так, в попередній редакції під терміном «режим» малася на увазі сукупність правил проходу громадян, проїзду транспортних засобів, проносу і провозу речей в місця постійного та тимчасового перебування осіб, які перебувають під охороною УДО, то в новій редакції додається важливе словосполучення – «перебування та поведінку громадян». Тобто, УДО повинна стежити за поведінкою громадян у місцях постійного і тимчасового перебування перших осіб держави. Термін «місце тимчасового перебування» розширено поняттям «траса проїзду». Таким чином, військовослужбовці УДО можуть забирати фото-і відеокамери у журналістів по лінії руху кортежу перших осіб держави у разі спроби зняти його.
Янукович був задоволений Калініним і подбав про його кар’єрне зростання. Як ведеться, до Дня Незалежності, в 2010 році він отримав звання генерал-майора, а в 2011 – генерал-лейтенанта. І, нарешті – посаду керівника СБУ.
Рішення президента виявилося досить несподіваним для політичних коментаторів. Але, з точки зору Януковича, воно цілком зважене. Калінін користується його довірою. Не має особливих бізнес-інтересів, відсторонений від політики. Очоливши СБУ, зосередиться на ретельному виконанні свого головного службового обов’язку – забезпечувати вже не просто особисту безпеку президента, а комплексну безпеку «Сім’ї», її капіталів та режиму загалом.
По-перше, максимально нейтралізувати опозицію, залякати суспільство напередодні виборів. По-друге, мінімізувати та придушити після сфальсифікованих виборів громадські протести (в них ніхто не сумнівається). По-третє, якщо ситуація виходитиме з-під контролю, все ж забезпечити збереження життя та здоров’я, а бажано і капіталів Януковича краще, ніж це зробили охоронці Каддафі. Для цього потрібна людина віддана, дисциплінована, рішуча і жорстка. Такий собі «московський унтер від КДБ». Як сподівається Янукович, Калінін з таку роль виконати здатний. Українська справа – це сподівання розвіяти.
Юлій Хвещук
