Софія Гальчинська – стигматичка, візіонерка (30 років тому)
30 років тому:
3.01.1993 – у смт. Підкамінь на Львівщині померла Софія Гальчинська, стигматичка, візіонерка. Після того, як у 1948 згоріла хата, шукала роботи у с. Чепелі Бродівського району, де місцевий священник о. Володимир Гончар поселив її у вільній кімнаті власного помешкання. У травні 1949 з нею стали відбуватися надприродні речі – почала спілкуватися з потойбічним світом, розповідала людям про померлих родичів. Священник поставився до цього з пересторогою, проте дружина священника Ольга Гончар була протилежної думки. Через тиждень в Софії на зовнішній стороні долоні відкрилася рана, яка невдовзі загоїлася. Але в короткому часі з’явилися криваві рани на ногах, немов були пробиті цвяхами. За два тижні вони загоїлися, проте за якийсь час рани знову відкрилися на руках та в правому боці, між ребрами. Стигми на руках і ногах відкривалися по середам і п’ятницям, в інші дні затягувалися тоненькою плівкою шкіри. В подальшому стигми з’являлися тільки в часі Великого посту, а на сам Великдень заживали. Восени 1949 Софію та священника з дружиною забрали на допит в Підкамінь. Слідчі почали звинувачувати священника в шахрайстві, проте під час допиту стигми знову відкрились. Священника з дружиною відпустили, а Софію поклали в лікарню. Її обстежили фахівці зі Львова, а відтак без пояснень відпустили. Весною 1951 влада вигнала родину священника з села. Софія замешкала в Пеняках, отримувала невелику пенсію по інвалідності, щороку обстежувалася в лікарнях Підкаменя й Бродів та постійно молилася, впадала в транс, мала видіння та розмови з потойбіччям, а в часі Посту в неї відкривалися стигми. В село до Софії, особливо в неділю приходило чимало людей з околиць, вражені намагались залишити їй продукти, подарунки, гроші, але вона нічого не приймала. У 1980-х стигм уже не було помітно. Взимку 1993 їй поставили діагноз пневмонія і поклали в Підкамінську лікарню, де невдовзі померла. Похована у с. Пеняки. Народилася у с. Пеняки на Львівщині 1929.
