Релігійна війна чи намагання Геноциду
Це продовження розмови навколо нападу москалів на Києво Печерську Лавру. Нижче подані слова мені направив священник Української Католицької Церкви. Прошу зрозуміти сторонніх, що коли Київ за Великого Князя Володимира прийняв Християнство не було православних чи католиків. Усі були просто Християнами. Усі належали до Вселенської церкви. Тому слова речника українців католиків дуже важні. Це написав на моє прохання отець Ілля не так давно з України. Сьогодні він служить українцям католикам у США;
“Атака на Успенський Собор, Києво-Печерської Лаври є свідченням повної відсутності навіть найменшого відчуття духовності в тих, хто її здійснив. Люди, які здатні підняти руку на одну з найбільших святинь християнської віри, демонструють, що в їхніх серцях замість віри й благоговіння палає лише люта ненависть і примітивне бажання знищити все, що їм не належить, тут не йдеться про підкорення, а намагання вразити серце Українського народу. Це не лише злочин проти історичної сакральної памʼяті, — це спроба знищити саму пам’ять і дух народу. Дуже прикро і болісно коли війна приносячи хаос, страждання і смерть, так впливає на серце людини що вона втрачає найцінніше що в ній є: співчуття, милосердя і здатність бачити в іншій людину. Це мабуть одна з найстрашніших втрат війни не лише життя, а втратити свою людяність. Болісно що війна так жорстоко випалює в нас те що робить людьми. Залишається тільки сподіватися, що як з Хреста Христового йде сила і світло Воскресіння, так навіть в темряві руїн ми, як народ, віднайдемо у Христі силу перемогти ненависть, хаос і біль втрат та перемогти як видимих так і невидимих ворогів нашої душі та нашого життя.”
При цьому хіба треба нагадати, що понад тридцять літ вже після проголошення Незалежности України Лавра перебувала під ярмом московської церкви. Різні президенти України пояснювали це небажанням релігійного конфлікту. Може правильно але може ні. Що робили московські спецслужби у нашому українському релігійному житті?
Конфлікт так, але хіба релігійний? Релігія трохи задурманює вірних. Я це бачив на власні очі в Україні. Добрі люди здавалося, вірні, побожні, але приналежні московській церкви наївно вірили, що це правильно, що це дійсно церква і що вона канонічна, а українська не канонічна. До того списку наївних належали і провідні елементи незалежної української держави. Я не буду їх називати.
Отець Ілля представив духовне значіння Київської Лаври. Але напад та намагання її знищити немає нічого спільного з духовністю. Бо у Москві немає ні релігії ні духовності. Москва вирішила знищити Лавру тому що Лавра це символ українського християнства та державності. Московські попи фактично це керівники чи службовці московських спецслужб. Так їх влаштував ще Сталін. Вони дуже яскраво ще на початку повного вторгнення Москви в Україну у 2022 році признались, що це військова акція для знищення українського народу як такого. Проголошення цієї місії геноциду не могла зробити будь яка релігійна інституція. а тільки агентура чи спецслужба агресора.
Напад на Києво-Печерську Лавру це вершок агресії і воєнного злочину, злочину проти людства та геноциду. У справедливому світі це хіба яскравий доказ що Москва домагається геноциду. Тут немає сумніву що десь ракета попала не туди. Лавра це символ українського християнства та духовності чого так бракує москалям. Їхній патріархат так само як майже всі їхні землі завойовані так само, як і сама назва Росія. Знищити осідок тої духовної дійсності хіба легітимізує це грабування.
Україна це єдина духовність Москви. Знищити Лавру це яскравий намір геноциду у юридичному понятті. Світ мабуть цього не зрозумів і не зрозуміє але фахівці та ерудити з міжнародного права повинні це відповідно оцінити. Треба знищити власника тої духовності, котру конечно перебрати.
Це чіткий доказ для Міжнародного кримінального суду очевидно без відповідного наслідку. Світове товариство повинно це оцінити так, як Москва, Путін і московська “церква” разом за Кирилом це і надумали. Для знищення української нації потрібно знищити її найдорожчі цінності а тоді можна сказати, що вони московські.
Так планували, але знищити українську націю не так легко.
25 червня 2026
Аскольд Лозинський
