ПОРТРЕТ УКРАЇНИ В МУЗИЦІ ТА В КРАСІ УКРАЇНСЬКИХ ТАЛАНОВИІТИХ ПРИМАДОН

Ці красиві жінки перша в Київлянка, а друга Галичанка, обі своє життя присвятили музиці та співу. Вони не уявляють себе життя без нот і мелодій, пісень, танців, інших високих матерій, що притаманні музичному мистецтву. Слухати мелодії цих прегарних жінок – це прекрасний відпочинок, їхня музика лікує душу й дає наснагу до життя і радості. Приміром, зліва Вікторія  Лук’янець народилася 20 листопада 1966 р в Києві, зараз вона одна з найтитулованіших українських оперних співачок у світі. Вона народна артистка України (2001). У її активі — десятки виступів на престижних світових сценах, зокрема в Метрополітен-опера та Ла Скала, а також вона солістка Віденської опери, а з 1998 року ще й незалежна виконавчиця. Вікторія народилася в Києві. Свою музичну освіту розпочала у ранньому віці, до п’яти років, з уроків гри на фортепіано. Навчатися співу почала у віці 14 років, пізніше вступила до Київської державної консерваторії ім. П. Чайковського, яку успішно закінчила у 1989 році. У цьому ж році вона почала свою професійну кар’єру в Академічному театрі опери і балету ім. Т. Шевченка. У 1990 році у Токіо здобула 1-шу премію на Міжнародному конкурсі вокалістів (1990 Tokyo International Vocalists Competition) Концертної асоціації «Музику народові» (The Min-On Concert Association) та у Відні на Міжнародному конкурсі Моцарта (International «Mozart Competition» in Vienna). 1991-го їй присудили 1-шу премію на Міжнародному конкурсі Марії Каллас в Афінах. Далі дебютувала в Італії, Франції, Португалії, Японії та Греції. У 1993 році вона дебютувала у Віденській державній опері, у ролі Цариці ночі в опері Моцарта «Чарівна флейта», і стала улюбленицею віденської публіки. На цій сцені вона виконувала партії Джільди (Ріголетто), Віолетти (Травіата), Оскара (Бал-маскарад), Адіни (Любовний напій), Ельвіри (Пуритани), Лючії (Лючія ді Ламмермур), Офелії (Гамлет), Олімпії (Казки Гофмана) та інші. У 1995 р.. Вікторія — лауреат фестивалю у Зальцбурзі та дебютувала в італійському театрі Ла Скала. Там вона виступала з найвідомішими світовими тенорами – Пласідо Допмінго, Хосе Каррерасом,  та Лучано Паваротті. Крім світової класики Вікторія у свому  репертуарі виконує твори українських композиторів: Миколи Лисенка, Кирила Стеценка, Якова Степового, Льва Ревуцьког,  Бориса Лятошинського,  Мирослава Скорика, Левка Колодуба, Юрія Іщенка, Лесі Дичко та інших. У її репертуарі більше 50-ти провідних партій сімома мовами, а гастрольний графік складено на роки наперед. На концертах Вікторії Лук’янець часто поруч з оперними аріями почесне місце займають українські народні пісні, які вона виконує як з симфонічними, так і з народними оркестрами.  22 серпня 2014 року у Києві відбувся концерт «Скарби української народної пісні», на якому Вікторія Лук’янець співала у супроводі Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Г.І. Майбороди. Її спів і врода завжди дають насолоду.
Український народ – один з найбільш песенних народів світу. Пісня незмінний сопутник життя українця від народження до останніх днів життя, вона становить пашпорт нації. Пісня – це серцевина національної системи виховання, де як в художньому творі міцно пов’язані зміст пісні з музокою. Існує поділ українських пісень на жанри: козацькі, чумацькі, гайдамацькі, обрядові побутові, пісні про кохання, історичні тощо. В ЮНЕСКО зібрана дивовижна фонотека народних пісень країн усього світу. У фонді України там знаходиться близько 15,5 тисяч пісень.А відомо, що український народ створив понад 500 тисяч пісень. На другому місці перебуває Італія.  Захоплені відгуки про українські народні пісні висловлювали відомі іноземні діячі науки та культури, зокрема, німці Й. Гердер і Ф. Боденштедт, англієць В. Морфіл, француз А. Рамбо, італієць Д. Чамполі, американка Т. Робінсон (Тальві) та багато інших. Так, наприклад, у 1845 році німецький поет Фридрих Боденштедт у народознавчій книзі “Поетична Україна” авторитетно заявив: «У жодній країні дерево народної поезії не зродило таких величавих плодів, ніде дух народу не виявився в піснях так живо і правдиво, як серед українців. Який захопливий подих туги, які глибокі, людяні почування в піснях, що їх співає козак на чужині! Яка ніжність у парі з мужньою силою пронизує його любовні пісні… Справді, народ, що міг співати такі пісні і любуватися ними, не міг стояти на низькому ступені освіти. Цікаво, що українська народна поезія дуже подібна іноді своєю формою до поезії найбільш освічених народів Західної Європи…». Ось так висловився поляк Адам Міцкевич: «Українська пісня – свята скрижаль, котру народ оберігає як свою загартовану зброю. Із цієї скрижалі кожне покоління черпає необхідні духовні цінності, які віками закладалися в основу моралі».  Дослідники тврдять, що повне видання українських пісень треба б було, 200 томів по 1 000 сторінок кожен. Тима піснями  милується весь світ і ними захоплюються  композитори, письменники, поети. Тож не випадково до витоків української народної пісні зверталися такі добре відомі в музичному світі композитори, як Бах, Брамс, Вебер, Гайдн, Глинка, Дворжак, Ліст, Моцарт, Чайковський, Шопен, Шуберт та інші.
На тих знаменитих піснях мабуть сам Господь послав нам таку ж саму вродливу і талановиту, чарівну жінку Україні, як Вікторія Лук’янець Оксану Линів, яка у світовому музичному мистецтві дарує незвиклу насолоду глядачам і займає передове місце  в оперному диригуванні. Оксана  Линів, народилася 6 січня 1978 р. (вона на 12- років молодша за Вікторію) прийшла на світ в м. Бродах на Львівщині в родині вчителі музики. Оксана дочка двох музикантів і онука учителя музики, регента церковного хору Дмитра Луніва. Батько Оксани, Ярослав Линів – керівник народної хорової капели «Боян» в Бродах. Оксана виростала в музичній атмосфері, школу  закінчила у місті Броди. Потім навчалася у Дрогобицькому музучилещі ім. В.Барвінського,  однак після першого курсу перевелася до Львова і у 1996 році закінчувала вже Львіське музучилище ім. С. Людкевича, де навчалася грати на сопілці. Пізніше, з 1996 по 2003 рік, навчалася в Львівській державній музичноій академії ім. М. Лисунка, у класі оперно-симфонічного диригування Богдана Дашака, головного диригента Львівської опери. Вже під час її навчання в академії Богдан Дашак зробив її своєю асистенткою. У 2004 році вона взяла участь у першому конкурсі диригентів імені Густава Малера в Бамберзькій філармонії. Це була перша подорож Оксани за кордон, де вона здобула третє місце. Після цього у 2005 році вона стала асистенткою диригента Джонатана Нота при Бамберзькій філармонії. У 2005 році Оксана Линів приїхала до Дрездена, де навчалася в аспірантурі у Вищій школі музики ім.Карла Марії фон Вебера (отримала післядипломну освіту) і з 2007 року відвідувала майстер-класи у Еккегарда Клемма. З 2007 до 2009 року її підтримував «Форум диригентів» асоціації німецьких музикантів. З того часу вона відвідувала майстер-класи таких відомих постатей, як: Гартмут Генхен (Hartmut Haenchen), Курт Мазур, Георг Фріче та Роланд Зайфарт. Для баварського радіо вона керувала звукозаписами з баварськими симфонічними музикантами і в 2007 році 97-робочою фазою місцевого молодіжного оркестру. Вона вже диригувала концертами і операми в Україні, Німеччині, Франції, Румунії, Естонії та Швейцарії. З 2013-2014 років Оксана Линів працює як музична асистентка генерального музичного директора Кирила Петренка та диригента у Баварській державній опері. У 2015 році Оксану Линів визнали найкращим диригентом Баварської державної опери у номінації «Класична музика». У лютому 2017 року Оксану Линів обрали головною дириґенткою Опери Граца та філармонійного оркестру Граца.  Свій успіх Оксана Линів пояснює просто і переконливо так: “Вчитися треба все життя, щоб розвиватися безконечно, бо без розвитку утворюється плато і ти стоїш на місці без поступу. Такого собі дозволяти не можна. Тому постійний рух уперед. Не може бути такого моменту, коли ти скажеш: «Я вже все зробив і став диригентом-професіоналом». Постійно й завжди мусиш на успіх працювати, вчитися й вдосконалюватися”.
Знана українська оперна примадонна Вікторія Лкук’янець, яка багато років живе в Австрії, виступає в найпрестижніших залах різних країн, але не забуває про своє рідне місто Київ та галицьку столицю Львів. Незважаючи на переповнений гастрольний графік, педагогічну діяльність у Віденській консерваторії, вона  час від часу радує наших шанувальників високого мистецтва новими програмами. Нагадаємо, в травні Вікторія виконувала світові хіти так в Києві, як і у Львові. На своїх концертах, для своїх улюблених слухачів вона віддає данину, зате що її зродила до життя українська пісня.  Вікторія Лук’янець, яка володіє прекрасним сопрано,  у цьому році виступила у Львові два роки тому, присвячений композиторові Миколі Лисенку. Попри дуже щільні гастролі світом, попри те, що в Україні складна ситуація і всі знайомі її відмовляли сюди їхати, бо тут, мовляв, війна, навіть попри вмовляння мами, Вікторія Лук’янець взяла квиток на літак і прилетіла у Львів. Українська земля Львова і гостинні шанувальники рідної пісні винятково тепло зустрічали свою улюблену співачку. В зустрічі з львівянами вона сказала: «Для мене велике щастя бути з вами. Всі ми болісно переживаємо горе війни на нашій зімлі, для всіх нас історія єдина і неподільна Україна,  боліємо за молоддю, яка складає святу жертву життям на захист України і про них ми ніколи не забудемо…» Вікторія Лук’янець співала пісні  зовсім якось по-іншому. Було помітно, що примадоннба свій репертуар осмислює з реальними подіями. Але ж надзвичайно добре, що обі примадонни Вікторія і Оксана Приїхали до Львова подарувати львів’янам свої мистецькі здібності і тим підтримати людей, які вже майже чотири роки живуть у постійному стресі війни і похоронів. Всесвітні примадонни, оплескувані на різних континентах дві українки приїхали до Львова , овіяні ореолом їхніх творців, передають силу і незламність українського духу й соборності нашої в співах прославленої Батьківщини. В тому колосальна заслуга нашого духовного багацтва різних епох і стилів тощо.  Це  велич  “музичних  скарбів” українського народу, це ніщо інше як «Божі дари», це «рай виконавчинь у пінях».. Бутьмо горді, пишаймося що ми українці !