Петро Лаврів-«Добромир» – учасник визвольної боротьби, краєзнавець (100 років тому)
100 років тому:
13.03.1923 – у с. Раків на Івано-Франківщині народився Петро Лаврів-«Добромир», учасник визвольної боротьби, краєзнавець. Закінчив Стрийську гімназію. Член ОУН (04.1944), кущовий ідеологічний вишкільник. 1945 заарештований і засуджений на 10 років виправно-трудових таборів і 5 років позбавлення громадянських прав. Звільнений після смерти Сталіна в листопаді 1954, працював бухгалтером у Караганді. 1956 одружився Марією-Богумилою Скрентович (родом із с. Залуква Галицького району, членкиня ОУН з 1943, зв’язкова обласного провідника «Роберта» і обласного референта СБ «Митаря). Заочно закінчив Алма-Атинський інститут іноземних мов (англійська мова), згодом заочно трирічні курси французької мови в Москві та економічний факультет Казахського університету, викладав в університеті м. Алма-Ати. Дружина закінчила Алма-Атинський політехнічний інститут. 1964 перебував під слідством за звинуваченням у казахсько-українському націоналізмі (чого тільки не понавигадували чекісти – в Галичині «українсько-німецькі націоналісти», а тут «казахсько-українські»). 1967 з дружиною переїхав у Донецьк. Перекладав науково-технічну літературу із 16 мов: слов’янських, германських, романських, угорської, японської. З початком «перебудови» провадив активну просвітницьку працю, з 1989 член Товариства української мови, згодом «Просвіти» та Народного руху України. 1996 з дружиною повернувся до Львова. Автор низки книг з історії Південно-Східної України. Помер у Львові 14.10.2003.
