Один день
Кожного року у місяці вересні проходить в приміщенні Організацій Об’єднаних Націй відкриття Генеральної Асамблеї. З’їжджаються майже з цілого світу делегації держав членів ООН та виступають президенти, прем’єри, закордонні міністри. Місто Ню Йорку спаралізоване але є бодай вигляд що відбувається велика світова подія та хіба вирішуються критичні глобальні питання.
Середа, 25 вересня 2019 року. Новий і молодий Президент України Володимир Зеленський у Ню Йорку. У цей день відбулися як для самого неофіта Володимира Зеленського дві дуже важливі події: його виступ перед ГА ООН та зустріч з бодай символічно представником вільного демократичного світу Президентом США Дональдом Трампом.
Загальне вражіння виступу Президента Зеленського в ООН надзвичайно позитивне. Він може і хвилювався і приступив до цього діла з власною скромністю яка була симпатичною але з обдуманими і глибокими думками. Хоча його виступ згідно з регламентом 15 хвилин за його словами не змінило світ, не зважаючи на його бажання цього, то Президент України висунув багато свіжих тез. Його саме виголошення було гладке і виглядало щирим. Найважніше він висунув деякі ключеві тези які є надія що запам’яталися.
Президент Зеленський ясно говорив про переживання, втрати людські та потреби України у війні і недвозначно кілька разів назвав російського агресора і підкреслив територіальну цілісність України, Донбас і Крим. Користуючись своїми природними здібностями як юриста і актора він показав в ООН кулю яка вбила українського співака світової слави і воїна на Донбасі Василя Сліпака вказуючи, що така куля коштує 10 доларів. І зробив відповідне яскраве порівнянна, що хіба у сьогоднішньому світі людське життя коштує тільки 10 доларів. Приклад Сліпака був зокрема вдалим бо сама особа була особою цілого світу, виступаючи у Ню Йорку, Парижі, Лондоні.
Коротко зупинився над поступками які Україна зробили у встановленню більш мирного світу де справи мали б вирішуватися словом, а не війною,(Зеленський сказав, “word not war”) наголошуючи що Україна відмовилася від ядерного арсеналу більшого чим арсенали Великої Британії, Франції чи Китаю бо уважала що будуємо інший світ, тобто світ інший від світу війни. Це було дуже вдале представлення Будапештського меморандуму де Україна задля мирного світу зробила великий жест, а її партнери при цьому практично не вив’язалися.
При цьому він також наголосив, що сьогодні у світі немає чужої війни. Усі війни переходять національні кордони і впливають на світове суспільство і світовий лад. Кожен світовий лідер має зрозуміти свій обов’язок берегти життя кожної людини, а не тільки свого народу. Зеленський наголосив на ціну людського життя бо немає нічого дорожчого у світі.
На кінець він висловився про міжнародні структури передовою з яких є ООН, для якої передовим завданням це гасити війни-конфлікти і з чим ООН на жаль не справляється. Кожна війни сьогодні світова, а Третя світова війна буде останньою — він сказав не як анонс, а радше на жаль як пересторогу. Це була остання теза у його виступі з чим він подякував за увагу та відійшов.
Треба признати що при відкритті ГАООН щорічно є мало глибоких і змістовних промов. Здається, що ця промова запам’ятається одначе навіть коли вона суттєво не змінить ані світ ані відносно спаралізовану діяльність ООН. Москва і Путін цю промову почули. Очевидно треба розуміти що теми моралі, демократичності, загального добра і ціни людського життя в ООН слухали чиновники багато з котрих порушують дуже часто ці основні засади про які говорив Президент України.
Пресова конференція двох президентів України і США фактично була без більшого змісту. Вона одначе показала, що Президент України не такий вже неофіт як можна було сподіватися. Він диспонував вільно фактами, виступав навіть ламаною англійською мовою тільки з кількома зверненнями за допомогою перекладача. Він не заперечував Президенту Трампу але делікатно уточнював. Не можна було не помітити оптичної різниці між двома президентами, один 41 літній молодий енергійний чоловік, а другий понад 70 літній змучений дід. І не диво різниця була також у політичному досвіді і поведінці. Тут треба пам’ятати що мимо вікової різниці між Зеленським і Трампом дуже мало різниці політичного досвіду. І тут Зеленський показався більш досвідченим політиком на міжнародній арені. Він відмовився вмішуватися у внутрішні справи США, не пішов на провокативні питання, натомість президент Трамп наважився на міжнародній пресовій конференції очорнювати попереднього президента США. Як українець мені було гордо. Як американець мені було стидно.
Моя особиста думка, що ці дві події були все ж таки важливими для України, зокрема, щодо іміджу, а може і надійними для міжнародного суспільства. Якщо це був іспит для нового молодого без політичного досвіду Президента Володимира Зеленського, він цей іспит здав при-найменше на дуже добре якщо не відмінно. На жаль наслідки хіба будуть мінімальні. Тому треба працювати. Треба це робити словом, але завсігди бути готовим до війни. Це не то, що ми хочемо, але це світ у якому ми живемо.
26 вересня 2019 року Аскольд С. Лозинський
