Ніл Хасевич-«Бей; Зот; Старий» – мистець, творчість якого не має аналогів серед народів світу

70 років тому:

4.03.1952 – у криївці в садибі Лавріна Стацюка на хуторі біля с. Сухівці на Рівненщині разом із районним провідником «Матвієм» і підпільником «Гнатом» загинув Ніл Хасевич-«Бей; Зот; Левко; Рибалка; Старий; Джміль», художник, графік, член УГВР (1949). Навчався у Житомирській духовній семінарії, де в іконописній майстерні отримав перші уроки малювання. У 1922 з матір’ю потрапили під поїзд – мати загинула, Ніл втратив ліву ногу вище коліна. Після лікування навчався у майстерні Василя Леня в Рівному, екстерном склав іспити у Рівненській гімназії. З 1926 по 1935 (згідно інших даних до 1937) навчався у Варшавській академії красних мистецтв на факультеті графіки, співзасновник товариства українських мистців і студентів академії «Спокій», член студентської спілки «Запоріжжя». У 1930-х отримав визнання мистецьких кіл Європи, учасник 35 виставок, зокрема в художніх салонах Львова, Варшави, Парижа, Праги, Берліна, Чикаґо, Лос-Анджелеса, Нью-Йорка. Його полотно «Прання» відзначено Почесною нагородою «Ватикан» (1931), а портрет гетьмана Івана Мазепи – Почесним дипломом Варшавської академії мистецтв (1932). У 1937 здобув третій грошовий приз на міжнародній виставці у Варшаві, у Польщі та США друком вийшли альбоми з його творами, плідно співпрацював з українськими часописами, листувався з мистцями світу. Від 1935 член Волинського українського об’єднання, член ОУН. Відмовився від спокусливої пропозиції емігрувати до США, де вже мав славу доброго художника. За кордоном міг стати успішним і заможним мистцем, проте без вагань вибрав Батьківщину та боротьбу за її свободу. В часі першої більшовицької окупації Західної України у 1939 вчителював у школі на Волині. Під час німецької окупації мировий суддя, член Львівської спілки праці українських образотворчих мистецтв, разом з Уласом Самчуком працівник рівненської газети «Волинь». Член референтури пропаганди Крайового проводу ОУН, працівник редакції підпільного журналу «До зброї» (1943-1944), ілюстратор сатиричних журналів УПА «Український перець» та «Хрін», керівник підпільної друкарні. За часів другої радянської окупації постійно працював і творив у криївках. Для керівництва підпілля був надзвичайно цінним – про його місце перебування знали одиниці; задля його перевезення від бункера до бункера сконструювали спеціальний велосипед. УГВР запропонувала переправити його на Захід, проте мистець-підпільник відмовився. Працював на примітивному друкарському обладнанні, частини для якого виготовляв із гільз гарматних стрілен чи радянських орденів. Автор проєктів прапорів, печаток, бланків, бофонів (т.зв. повстанські гроші – унікальне явище в історії світових підпільницьких і повстанських рухів; в обігу перебували до 1950-х), ескізів нагород УГВР, карикатур на радянську дійсність, близько 240 графічних творів (виданих у США 1952), портретів провідників визвольної боротьби. Постійно вишколював учнів, з яких відомі «Артем», «Мирон» і «Свирид». Повний кавалер Хреста заслуги: Лицар Бронзового Хреста заслуги УПА (1945), Срібного Хреста заслуги УПА (1948), Золотого Хреста заслуги УПА (1952), а також нагороджений медаллю «За боротьбу в особливо важких умовах» (1948). Через зв’язкових підпілля твори Хасевича у 1951 потрапили до делегатів Генеральної Асамблеї ООН, та поширювались у посольствах іноземних держав, що викликало невимовну лють в керівництва радянської імперії, та через що окупаційна влада при Рівненському обласному управлінні МДБ створила міжобласну оперативну групу під командування капітана Бориса Стекляра для пошуку і ліквідації мистця, яка й довершила чорну справу вбивства Ніла Хасевича. Місце поховання невідоме. Народився у с. Дюксин на Рівненщині в сім’ї церковного дяка 1905.

Старші брати були священниками на Волині – о. Анатолія за націоналістичні переконання закатували поляки в с. Дерев’яне біля Клевані, о. Федір загинув на каторзі в Сибіру. Батька в 1943 під час каральної акції вбили німці, а в 1947 загинула зв’язкова ОУН Євгенія Юхимчук-«Марта» – нерозділене кохання Ніла.

В радянські часи капітан Стекляр, винний у загибелі також інших повстанців, не приховував і пишався своєю катівською працею. Навіть уже в часи незалежности України в інтерв’ю московитським ЗМІ цинічно заявив: «Я робив праве діло… Ті, хто залишився у живих з бандерівців, – наша біда». Проте, коли громадськість почала наполягати на розслідуванні його «подвигів», то у 2016 подав позов до суду з вимогою заборонити розсекречувати його особову справу та інші документи, які свідчили про його участь у вбивствах. У квітні 2017 Генеральна прокуратура України почала розслідування за фактом смерті Ніла Хасевича, проте Стекляр заперечував звинувачення, твердячи, що Хасевич відкинув пропозицію здатися і застрелив своїх побратимів, а потім сам здійснив самогубство. В січні 2018 енкаведист помер і постав перед Божим судом.

Творчість Ніла Хасевича унікальна не лише в українському але й світовому мистецтві, оскільки не має аналогів серед інших народів світу. Висока художня професійність, безмежні патріотизм і жертовність, незбагненна працездатність і вміння пристосуватись та творити в найбільш несприятливих умовах, незламність українського духу витворили із здавалось немічного каліки, вічно гнаного несприятливими обставинами національного титана, безцінний скарб і гордість України, які нація ще повинна для себе відкрити та усвідомити.

«Державна безпека вже знає, хто криється за псевдо «Бей-Зот», а мої земляки-селяни не знають. Я хочу, щоб вони знали і знав увесь світ. У своєму житті я втратив уже все, але як довго залишиться бодай одна краплина моєї крові, я буду битися з ворогами свого народу. Я не можу битися зброєю, але б’юся різцем і долотом. Я, каліка, б’юся в той час, коли багато сильних та здорових людей у світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива. Я хочу, щоб світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці б’ються». З листа Ніла Хасевича, переданого на Захід разом із графікою влітку 1950.

https://volart.com.ua/art/hasevich/

https://www.youtube.com/watch?v=YWjPc88sUCQ

https://www.youtube.com/watch?v=fUIhNIBrsyQ

https://www.youtube.com/watch?v=8HkK-gSKxsE&feature=youtu.be

https://www.youtube.com/watch?v=KzJmc3WgqAs