Неправий суд — гірше розбою (українське прислів’я)
Дивні судові рішення розповзаються країною. Тепер не тільки вовки зі столичного ОАС творять, що хочуть. Тепер вже одеські учні Леніна-Сталіна судять про те, що є добро, а що є зло.
«Беззаконня і сваволя наряджають себе в мундир прокурора і суддівську мантію. І в цьому випадку обов’язок кожної людини – не підкорятися законам, які наряджені в ці мантії» (О.Навальний про російське правосуддя).
З одного боку, заклик до непокори владі та їхнім рішенням є бунт. Однак з іншого боку, «ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази». Навіть більше: за «виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність» (ст.60 Конституції).
Головне в цій конституційній нормі – очевидність, «явність» протиправності рішення суб’єкта владних повноважень. Тоді чому це «головне» не може бути застосоване до рішень іншої гілки влади? Судової, в даному випадку.
Цим не інституція заперечується. Суд прямий, та суддя кривий. Якщо суддя відправляє до в’язниці явно невинну людину (знаючи, що за це йому нічого не буде – стаття 375 Кримінального кодексу скасована в минулому році) – що робити громадянам, для яких таке рішення представника суддівської гілки влади вбачається явно злочинним – в сенсі статті 60 Конституції України?
