Михайло Кравчук – один з найвидатніших математиків світу ХХ століття (130 років тому)

130 років тому:

9.10(27.09).1892 (в літературі також 12.10.1892) – у с. Човниця на Волині народився Михайло Кравчук, один з найвидатніших математиків світу ХХ століття. Батько, Пилип Кравчук закінчив Петрово-Розумовську академію у Москві, працював землеміром. Мати, Адельфіна, німкеня за походженням була високоосвіченою жінкою. В сім’ї розмовляли українською мовою, проте змалку дітей також навчали польської, французької і німецької. Із золотою медаллю закінчив гімназію у Луцьку (1910), з дипломом І ступеня – фізико-математичний факультет Київського університету (1910-1914), за клопотанням професора Дмитра Ґраве залишився при університеті для підготовки професорського звання. Член студентського громадського об’єднання «Українська громада».

Приват-доцент університету (1917) і водночас викладач математики в українських гімназіях Києва та Українського народного університету. Член Українського наукового товариства, працівник Української Академії наук, член комісії з математичної термінології при Інституті української наукової мови Академії наук, співукладач тритомного українського математичного словника. У роки воєнної розрухи з дружиною Есфірою виїхав у с. Саварку Богуславського району, де працював директором школи та вчителем математики (1919-1921). Там помітив здібного сільського хлопця Архипа Люльку, який став його учнем, а згодом академіком. Серед його учнів бути також майбутні академіки Володимир Челомей і Сергій Корольов, якому допоміг здолати бюрократичні перепони при вступі до Київського політехнічного інституту.

Із Саварки повернувся до Києва. Викладач Київського університету і Політехнічного інституту, доктор наук (1924), професор (1925). Учасник математичних конгресів в Торонто (1924), Італії (1928), Цюриху (1932), доповідач на засіданні Математичного товариства в Парижі. Дійсний член НТШ (1925) у Львові, Німецького (1926), Французького (1927), Італійського (Палермо; 1927) математичних товариств. Листувався з видатними математиками усього світу. Згодом ці наукові зв’язки, всесвітнє визнання, знання іноземних мов стане підставою у звинуваченні вченого в «зраді батьківщині» та «шпигунстві». У червні 1929 обраний академіком ВУАН (наймолодший академік – у віці 37 років); кандидатуру Кравчука висунуло понад сто організацій, а в характеристиці зокрема сказано: «Жодне явище у створенні математичної науки в Україні не сталося без його участи: перші українські школи, перші курси, перші університети, українська математична термінологія та наукова мова – все це творилося за активної участи Михайла Кравчука». Керівник комісії математичної статистики ВУАН, вчений секретар Президії АН, співзасновник (1934) і завідувач відділу математичної статистики (1934-1938) Інституту математики АН.

1930 відбулися судові процеси над українською науковою інтелігенцією у справі сфабрикованої більшовиками «Спілки визволення України». Серед підсудних було й чимало добрих приятелів вченого. Новообраному академіку Кравчуку запропоновано виступити «Громадським обвинувачувачем», проте він відмовився. Згодом влада йому пригадає цю принципову позицію. 1937 у навчальних закладах, де він викладав і в пресі розпочнуться цькування вченого, звинувачення у націоналізмі й шпигунстві, членстві в НТШ, листуванні та знанні іноземних мов. Багато хто почали цуратися свого колеги та вчителя, проте знайшлись також вчені, що стали на його захист (! і це в часи жорстоких репресій). 21 лютого 1938 всесвітньо відомого вченого заарештували за надуманими й абсурдними звинуваченнями, через два дні позбавили звання академіка, а у вересні всього за 30 хвилин судилища прирекли на 20 років в’язниці та 5 років заслання. За спогадами колишнього в’язня Миколи Попова після важкої роботи в шахті Кравчук «діставав свої папери, робив записи – якісь математичні викладки. Добре пам’ятаю, що свої труди він періодично здавав табірному політкерівнику – лише за таких умов йому вдалось добитись дозволу на заняття такою справою…” “Я здійснив велике математичне відкриття, над яким працював 20 років”, – написав з Колими вчений своїй дружині, але рукопис цей зник». Про це відкриття світ мабуть уже ніколи не дізнається. Але навіть те, що вдалося відкрити й опублікувати (понад 180 ґрунтовних наукових праць в тому числі більше десятка монографій) до сьогодні не втратило своєї актуальности і вражає вчених всього світу глибиною наукової думки та широтою зацікавлень українського вченого. Результати його досліджень і нині широко використовуються науковцями провідних країн світу в царині прикладної математики, комп’ютерних наук, моделюванні кібернетичної техніки. Помер на Колимі 9.03.1942. За свідченням сусіда по нарах М. Попова «вже мертвого Кравчука вранці тричі бив наглядач металевою палицею, щоб ставав до роботи». Місце поховання невідоме. І тільки 1992 ЮНЕСКО занесла ім’я Михайла Кравчука до Міжнародного календаря визначних наукових діячів.

«Михайло Кравчук – математик широкого масштабу. Його ім’я добре відоме у світовій математичній науці. Світ не знав лише, що він українець». Євген Сенета, професор математики з Австралії.