Михайло Косило-«Хомишин» – священник катакомбної УГКЦ, ректор підпільної духовної семінарії (90 років тому)
90 років тому:
20.12.1932 – у колишньому с. Дора, нині у складі м. Яремче на Івано-Франківщині народився Михайло Косило підпільне псевдо «Хомишин», священник катакомбної УГКЦ. Виховником, викладачем та духовним наставником був підпільний священник о. Антоній Казновський, який з 1949 оселився у Дорі. Отець Антоній відкрито не визнавав Львівського псевдособору та ліквідації УГКЦ і за вірність Христу та Церкві згодом загинув в ув’язненні. Після складання іспитів, 13.06.1958 у Львові єпископом М. Чарнецьким таємно хіротонізований на священника. А вже 25 червня за підпільну діяльність та збір підписів до обласної влади про реєстрацію греко-католицької громади у Дорі (зібрано неймовірну як на той час кількість – 1250 підписів!) та передання громаді монастирського храму св. Іллі Яремчанський суд присудив 80-літньому о. А. Казновському 1 рік тюрми і 5 років заслання, а о. М. Косилу 2 роки тюрми і 10 років заслання. У Маріупольській в’язниці вчитель о. Антоній помер на руках учня о. Михаїла. Невдовзі після звільнення з ув’язнення 15.01.1962 знову засуджений до позбавлення волі на 3 роки у виправно-трудовій колонії посиленого режиму та заслання в Омську область. На початку 1970-х єпископ І. Слезюк призначив ректором підпільної духовної семінарії, з якої вийшло понад 20 священників серед яких і митрополит В. Семенюк та нинішній глава УГКЦ С. Шевчук. Офіційно працював як пасічник Делятинського лісокомбінату, а насправді у віддаленому будиночку пасічника організував підпільний центр катакомбної УГКЦ. Із виходом Церкви з підпілля активно працював над відновленням церковних структур, парафій, храмів на Буковині. На початку 1990-х відмовився від реабілітації, бо вважав, що «як реабілітують, то виходить, що сидів не за віру». Єпископом С. Дмитерком призначений Генеральним вікарієм Буковини, главою УГКЦ М.-І. Любачівським нагороджений митрою. Помер 2000.
