Михайло Бажанський-«Михайло Вірлиний; Пелехатий; Кудеяр» – письменник, краєзнавець, журналіст, громадський діяч (30 років тому)

30 років тому:

18.01.1994 – у США помер Михайло Бажанський-«Михайло Вірлиний; Пелехатий; Кудеяр», письменник, краєзнавець, журналіст, громадський діяч.

Закінчив українську гімназію в Коломиї та Вищу політичну школу в Празі (1933), учасник та організатор Пласту на Снятинщині (1922-1923), член УВО, а згодом ОУН (1930), головний обвинувачуваний у процесі гімназійних учнів з Покуття, політичний в’язень (1927-1928), з 1929 емігрував до Чехо-Словаччини, слухач УВУ, громадський та пластовий діяч на еміграції, член уряду Карпатської України (1938-1939), працівник бюро преси і пропаганди, поручник Карпатської Січі, директор Дослідного інституту України у Львові (1941-1943), редактор підпільного часопису ОУН «Сурма» (1941-1943), референт Літературно-мистецького клубу (1941-1943), член Культурної ради м. Львова, в’язень німецьких таборів (з 1943), організатор табору для переміщених осіб (Ашаффенбурґ, 1945-1949), член спілки журналістів у Німеччині, активний освітній, громадський і пластовий діяч, з 1949 у США, працівник низки українських періодичних видань, голова Літературно мистецького клубу у Детройті (1951-1956), член Головної пластової ради (1952–1958), член та генеральний секретар Головної пластової булави (1958–1962), голова Метрополітального відділу Українського конгресового комітету Америки у Детройті (1962–65) та Комітету поневолених народів (1962–64), фундатор музею-архіву та української бібліотеки (понад 12 тис. т.), переданих Українському науковому інституту Гарвардського університету, від 1974 – президент Українського наукового інституту, у 1968 започаткував видання журналу «Снятин» та видав монографію «Снятинщина», автор віршів та оповідань. Народився у м. Снятин на Франківщині в заможній міській родині 1910.