Мелетій Михайло Малинич – ЧСВВ, священник, душпастир катакомбної УГКЦ (20 років тому)

20 років тому:

1.11.2003 – на Закарпатті помер Мелетій Михайло Малинич, ЧСВВ, священник УГКЦ (1937). 1926 вступив до Чину отців Василіан (1928 – тимчасові обіти, 1936 – вічні обіти). 1940 заарештований угорською окупаційною владою «за проукраїнську політику» і разом з іншими василіанами вивезений спершу до в’язниці у м. Будапешт, відтак інтернований у Будапештському монастирі отців Єзуїтів, а потім в Румунській Трансільванії у василіанському монастирі в с. Нікула, біля м. Герла. Після повернення у 1943 провадив місії на Закарпатті. На початку радянської окупації Закарпаття перебував у Малоберезнянському монастирі, з 1946 настоятель цього монастиря; також навчався в Державному Закарпатському університеті на біологічному факультеті. Від часу ліквідації монастиря у Малому Березному в 1948 душпастирював у підпіллі у Великоберезнянському і Воловецькому районах. Нелегально готував кандидатів до монашого стану та до священства, писав праці на релігійну тематику. У серпні 1987 був одним з підписантів заяви частини греко-католицького єпископату, духовенства, чернецтва і мирян до Папи Івана Павла ІІ та уряду СРСР про вихід з підпілля. З 1994 духівник у Малоберезнянському монастирі. Народився на Закарпатті 1911.