Календар українця на 2018 рік
Зенон Боровець
2018 рік у ретроспективі історичних подій в Україні-Русі
| 898 – перехід угорських племен через Карпати і їх війни з автохтонним слов’янським населенням краю, зокрема з білими хорватами нинішнього Закарпаття. На цьому тлі дивно і ганебно для України виглядає пам’ятний знак на замку Паланок у Мукачево з написом про «1000-ліття віднайдення вітчизни Угорським Народом». |
С І Ч Е Н Ь
| ЧИСЛО | ПОДІЯ |
| 1 |
Народився Степан Бандера (1909)1608 – у Вільні в Свято-Троїцькому монастирі Іван Велямин Рутський прийняв чернечий постриг під іменем Йосиф. В цьому ж році митрополит Іпатій Потій висвятив його на диякона і священика. У 1613 р. Й.В. Рутський став Митрополитом Київським, Галицьким та Всієї Русі Унійної Церкви. 1948 – у м. Володимир-Волинський * Олександр Бадера, приватний підприємець, активний учасник Євромайдану, герой небесної сотні, посмертно Герой України, у Києві 28.01.2014 від побиття отриманого на вулиці Грушевського 22.01 у день Соборності станом на 1.01.1948 через жорсткий спротив підпілля ОУН в колгоспи загнано лише 5,4 % селянських господарств; повстанський рух і надалі мав потужне запілля для продовження протимосковської боротьби |
| 2 | 1948 – біля Мронгова Ольштинського воєводства загинув В. Мельничук-«Ясень», комендант боївки СБ ІІІ Округи ОУН Закерзонського краю, булавний, кур’єр Проводу ОУН, нагороджений Бронзовим Хрестом І ст.
1968 – у Чернівцях * Олександр Щербанюк, приватний підприємець, активний учасник Євромайдану, посмертно Герой України, убитий у Києві двома кулями снайпера 20.02.2014; похований у Чернівцях |
| 3 | 1898 – у с. Теребин на Холмщині * Андрей (Григорій) Метюк, громадський діяч Холмщини, архиєпископ і митрополит, первоієрарх Української Греко-Православної Церкви в Канаді |
| 4 | 4-7.01.1918 – в Хабаровську відбувся Другий Всеукраїнський з’їзд Далекого Сходу на якому обговорювали справу повернення в Україну та різні сільськогосподарські справи. З’їзд обрав новий Тимчасовий комітет. |
| 5 | 1918 – відповідно до тимчасового Закону про випуск державних кредитних білетів УНР (від 19.12.1917) в обіг випущено першу українську купюру у 100 карбованців (автор рисунку Г. Нарбут) |
| 6 | 1898 – на ст. Дебальцеве, Донецької обл. * Володимир Сосюра, письменник, поет, козак Армії УНР, а невдовзі член компартії, у 1948 відзначений Сталінською премією, а у 1949 заарештовано його дружину Марію, у 1951 звинувачений у «буржуазному націоналізмі», талановитий митець, але так і не зміг вповні реалізувати свої таланти
1918 – до Берестя на переговори прибула українська делегація, яка заперечила правомірність намагання більшовицької московитської делегації представляти всі народи колишньої Московитської імперії, а також вимагала визнання України як самостійної держави з умовою приєднання до України Холмщини та проведення плебісциту у Східній Галичині, Буковині й Закарпатті. Активна позиція української делегації забезпечила визнання її вже 10.01 як суб’єкта переговорного процесу країнами Четвірного Союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія і Туреччина) та більшовицькою делегацією. 1918 – створено Державний банк УНР 1938 – в с. Рахнівка Вінницької обл. * Василь Стус, поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник, один з найактивніших учасників руху шістдесятників, політв’язень (12 років радянських тюрем), посмертно Герой України 1948 – у с. Мальчиці Львівської обл. енкаведисти розстріляли юнацький різдвяний вертеп |
| 7 | 1918 – народний комісар «по боротьбі з контрреволюцією на Півдні Росії» В. Антонов-Овсієнко віддав наказ про загальний наступ проти УНР. На той час більшовики вже окупували значну частину Лівобережної України. Україна неспроможна була чинити опір московській інтервенції, оскільки не мала власного війська.
1918 – у Львові Юліан Медведський, геолог, мінералог, петрограф, професор хемії, перший ректор-українець «Львівської політехніки» (тричі обирався ректором), Doctor Honoris Causa, дійсний член Краківської АН, член-кореспондент Віденського геологічного закладу, член товариства «Просвіта» та НТШ, опікун товариства українських студентів Політехніки «Основа» |
| 8 | 1878 – у м. Ярослав (нині в Польщі) * Володимир Старосольський, соціолог, правник, адвокат, професор, дійсний член НТШ, голова Віденської «Січі» (1899), співорганізатор організації «Молода Україна» (1899), співорганізатор сецесії українських студентів Львівського університету(1901-1902), член Бойової управи Українських Січових Стрільців та один з ідеологів УСС, в.о. міністра закордонних справ УНР, голова Української соціал-демократичної партії (1937-1939), автор «Теорії нації»
1908 – у с. Старий Угринів * Г. Перегіняк-«Коробка; Довбенко», організатор сотень УПА на Волині, загинув у бою з німцями 22.02.1943 1918 – після ультиматуму Ради Народних Комісарів Московії 16.12.1917 р., введення на територію України (до Харкова) більшовицьких загонів 22.12.1917 та оголошення війни УНР маріонетковою Радянською Україною 30.12.1917 Генеральний секретаріат Української Центральної Ради врешті ухвалив постанову про створення армії |
| 9 | 1868 – у Відні за ініціативи А. Вахнянина та Ю. Цегельського засноване Українське академічне товариство «Січ», яке об’єднало «студентів руської народності всіх вищих шкіл у Відні». Одним із завдань товариства було репрезентувати українців як окремий народ і знайомити європейців з його культурними досягненнями.
1918 – Закон Центральної Ради про Національно-персональну автономію, за яким кожній нації в межах УНР гарантувалось право на «самостійне устроєння національного життя» через органи Національного Союзу 1918 – Міністерство закордонних справ Франції повідомило про офіційне визнання незалежності України, через декілька днів незалежність України визнала Великобританія. Ці визнання були швидше декларативною констатацією швидкоплинних політичних реалій ніж спробою використати незалежність України як чинник стабільності збуреної війною Європи. Антанта з підозрою ставилась до українського визвольного руху, віддаючи перевагу відновленню небільшовицької Московщини (Росії). |
| 10 | 1838 – у Чернівцях * Григорій Воробкевич, православний священик, поет, молодший брат Сидора Воробкевича, виступав проти «язичія» західноукраїнських москвофілів, відстоював народні мовні засади освіти і письменства |
| 11 | 1848 – у с. Гірне Львівської обл. * Василь Нагірний, архітектор, засновник товариств «Славія», «Народна торгівля», «Сокіл», Зоря», «Дністер», «Народна Гостиниця», «Товариство для розвою руської штуки», Сила», редактор газети «Батьківщина», автор проектів кількох сотень церков, громадських та приватних будинків, на зламі ХІХ‑ХХ століть кожна четверта церква у Галичині, була побудована за його проектом
1888 – у Чернівцях Юрій Федькович, поет, прозаїк, драматург романтичного напрямку, перекладач, фольклорист, редактор видавництва «Просвіти» у Львові, газети «Буковина» у Чернівцях, обстоював українську мову навчання у школах, гімназіях, Чернівецькому університеті, найбільший письменник Західної України до І. Франка 11.01.1918 – розвиваючи наступ на Україну московсько-більшовицькі війська окупували Катеринослав (нині Дніпро), 15.01 Олександрівськ (нині Запоріжжя), 19.01 Полтаву та Павлоград після чого двома колонами з Харкова‑Полтави та Гомеля‑Курська‑Бахмача розпочали наступ на Київ і після 5-денного артилерійського обстрілу та запеклих боїв 9.02 здобули столицю 1918 – на хуторі Жученки в північній Херсонщині * Яр Славутич (спр. Григорій Жученко), член підпільної організації «Чернігівська Січ» (1941-1943), поет, перекладач, мовознавець, літературознавець, дослідник історії української імміграції, меценат науки, професор Альбертського університету, дійсний член НТШ, Української Могилянсько-Мазепинської академії, президент канадського відділення УВАН, редактор альманаху «Північне Сяйво» (Едмонтон), часопису «Slavs in Canada», засновник друкарні «Славута», член Об’єднання українських письменників «Слово» |
| 12 | 1688 – у Чернігові
Йоаникій Галятовський, ректор Києво-Могилянської академії, неприйняття ставленика Москви єпископа Методія як Київського Митрополита змусило покинути Київ, архимандрит православного Єлецького монастиря в Чернігові, письменник, агіограф, гомілет, педагог
1878 – у с. Жуличі на Львівщині * Василь Пачовський, поет-державник, історіософ, філософ, співорганізатор літературного гуртка «Молода муза», професор Ужгородської та Берегівської гімназій, викладач Львівського університету 1938 – у Львові Сидір Голубович, адвокат, доктор права, посол австрійського парламенту та Галицького сейму, член низки громадських організацій, співзасновник «Повітового кредитного товариства», «Народного дому», «Подільського союзу кооператив», член Загальної Української Ради у Відні, голова Ради державних секретарів ЗУНР |
| 13 | 1918 – у місцевості Стрий в Канаді * Василь Філевич, єпископ Саскатунський УГКЦ
1938 – у м. Перм в Московії за звинуваченням у шпигунстві страчений Семен Височиненко, родом з Харкова, генеральний секретар ЦК ЛКСМ України, член ЦК Компартії України, кандидат в члени Організаційного бюро ЦК Компартії України |
| 14 | 1858 – у с. Унів на Львівщині
Михайло Левицький, кардинал, Митрополит Галицький та Архиєпископ Львівський УГКЦ, засновник 383 народних (парафіяльних) шкіл, дбав про видання для них підручників, підтримав створення освітнього Товариства священиків у Перемишлі та дяківсько-вчительського інституту, домагався запровадження української мови викладання у школах Східної Галичини, видав Катехизм та «Буквар славенського язика», був одним з ініціаторів цензурної заборони альманахів виданих Руською трійцею «Зоря» і «Русалка Дністрова», протестував проти ліквідації московитським урядом Унії на Правобережжі, Волині й Білорусі, у 1848 підтримав створення Головної Руської Ради
1898 – в с. Демидівка на Полтавщині * Юрій Горліс-Горський, старшина Армії УНР, учасник 1-го Зимового походу, осавул 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру, в’язень енкаведистських тюрем, письменник, автор славнозвісного «Холодного яру» |
| 17 | 1988 – звертаючись до журналістів усього світу Папа Іван Павло ІІ, згадуючи Україну, сказав: «Там є католики не лише латинського обряду, але також східного, візантійського. Належить до нього головно український нарід і до нього належить Українська Католицька Церква, яка має свою єрархічну структуру на Заході. В Римі є Верховний Архиєпископ, який в канонічнім праві відповідає Патріярхові – кардинал Мирослав-Іван Любачівський. Мають вони і єпископів, бо багато українців католиків східного обряду ви емігрували в різні країни Европи, а особливо до Північної та Південної Америки. Ця Церква впродовж поколінь, протягом сторіч виявляла завжди велику вірність супроти Апостольського Престолу, супроти єпископів Риму, супроти Папи. Ця вірність зобов’язує нас, зобов’язує мене в цьому випадку бути однаково вірним їм». |
| 20 | 1888 – * Іван Полянський, священик УГКЦ, Генеральний Вікарій, Апостольської Адміністрації Лемківщини, в’язень німецьких таборів, душпастир українців греко-католиків на Заході Польщі,
в Рогах, Опольського воєводства 6.09.1978
1908 – * Климентій-Іван Керницький, священик УГКЦ, ЧСВВ, місіонер, проповідник, загинув від вибуху бомби під час Варшавського повстання 20.01-1.02.1918 – під тиском Всеукраїнської Православної Церковної Ради (ВПЦР) московський Патріарх Тихон погодився на проведення у Києві Церковного Собору. Розрахунок московських церковників полягав у перехопленні ініціативи та недопущення проголошення автокефалії Церкви в Україні. Програмну доповідь «Відродження Української Церкви» виголосив проф. Іван Огієнко та все ж, попри намагання ВПЦР, питання автокефалії не було розглянуте. Соборові наради перервано через наступ на Київ більшовицьких військ. |
| 21 | 1918 – у с. Вікно
Володислав Федорович, земельний магнат, меценат, голова товариства «Просвіта» у Львові, посол австрійського парламенту, на найвищому рівні обстоював українські інтереси
1978 – у Каневі як протест проти русифікації України вчинив самоспалення О. Гірник, дисидент, політв’язень, посмертно Герой України |
| 22 |
День Соборності України (1919)1978 – у Римі Степан Чміль, салезіянин, єпископ УГКЦ, Патріарший архімандрит та ректор Української папської малої семінарії в Римі |
| 24 | 1868 – у с. Баришівка на Київщині * Григорій Коваленко, письменник, журналіст, історик, етнограф, художник, автор першого в Наддніпрянщині підручника з історії України, розстріляний 1937 |
| 25 | 1838 – у Битені на Берестейщині за загадкових обставин
Йосафат Жарський, протоігумен Литовської провінції ЧСВВ, титулярний єпископ Пінський УГКЦ, противник насильницького приєднання Унійної Церкви до Російської (Московської) Православної Церкви; смерть Й. Жарського та митрополита Й. Булгака усунула перешкоди для проведення ліквідаційного Полоцького собору (1839),
з 24 на 25.01.1918 – проголошено IV Універсал УНР, наріжний документ українського самостійництва XX ст. 1988 – вийшов друком апостольський лист Папи Івана Павла ІІ з нагоди Тисячоліття Хрещення Київської Руси «Ідіть у світ» |
| 26 | 1988 – у м. Гомель * Михайло Жизневський, білорусин, журналіст, член Самооборони Майдану, член організації УНА-УНСО, герой Небесної Сотні, посмертно Герой України, загинув у Києві на вул. Грушевського від пострілу в серце кулею 22.01.2014 |
| 27 | 1688 – після узурпації у 1686 Московською патріархією Київської митрополії, як наступний «логічний» крок Москва заборонила вживати Київському митрополитові титул «Митрополит Київський, Галицький і та Малої Росії», значно обмежила майнові права митрополії, а також надала найбільшим монастирям (Києво-Печерська Лавра, Полоцький Богоявленський та Межигірський монастирі) ставропігію і разом з Чернігівською єпархією забрала з підпорядкування Київському митрополитові, підпорядкувавши їх Московському патріархові. |
| 28 | 1918 – проголошено Кубанську Народну Республіку; 16.02 ухвалено Акт про незалежність Кубані. Після проголошення Української Держави до Києва прибула урядова делегація Кубані з пропозицією об’єднання з Україною, на що гетьман П. Скоропадський запропонував створити «Південно-Східну Федерацію» (Україна, Кубань, Дон,Терек, Астрахань, Крим, Бессарабія), очолювану Україною. Лише 21.10 кубанська делегація узгодила договір про об’єднання з Україною, проте на той час Кубань опанували добровольчі війська генерала Алексєєва, який розпочав репресії проти українських патріотів краю. |
| 29 | 1918 – поблизу с. Крути, за 130 км від Києва у запеклому 5-годинному бою 4 сотні київських студентів, юнкерів і вояків «Вільного козацтва» зупинили наступ 4-тисячного війська Червоної гвардії. Розлючені великими втратами червоні за наказом командира Єгора Попова спершу знущались, а відтак розстріляли 27 полонених юнаків. Чотири дні знадобилось більшовикам, щоби відновити боєздатність своїх частин. Це дало можливість на переговорах українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, що порятувало відновлену українську державу.
29.01-4.02.1918 – Січневий заколот у Києві проти УНР, організований Київським комітетом більшовицької партії, який прискорив здачу столиці червоним. До заколотників долучилась частина українських вояків. Більшість військовиків українських формувань, близько 20 тисяч солдатів і офіцерів царської армії, а також переважна більшість київських горожан обрали нейтралітет, за що згодом багато з них заплатило власним життям. Заколот вдалося придушити завдяки прибуттю до Києва Гайдамацького кошу Слобідської України під командуванням С. Петлюри та Гордієнківського полку під командуванням полковника В. Петріва. |
| 30 | 1868 – у с. Баворів на Тернопільщині * В’ячеслав Будзиновський, історик, письменник, публіцист, співзасновник Української Радикальної Партії, редактор партійних газет «Громадський голос» та «Радикал», редактор щоденної газети «Діло», «Видавничої спілки», після виходу з УРП співтворець Української Націонал-Демократичної Партії, метою якої було створення самостійної незалежної української держави, посол австрійського парламенту, керівник Українського парламентського клубу, член Спілки визволення України у Відні, делегат УНРади ЗУНР, засновник просовєтської Української Партії Праці |
| 31 | 1918 – у Празі Іван Пулюй, фізик, електротехнік, доцент Віденського університету, професор Вищої технічної школи в Празі, ректор першого в Європі електротехнічного факультету, доктор Страсбурзького університету, член НТШ, державний радник з електротехніки Чехії і Моравії, конструктор першої рентгенівської (в дійсності пулюївської) трубки і першовідкривач Х-променів, разом з І. Горбачевським організатор товариства «Українська громада» у Празі, спільно з П. Кулішем та І. Нечуєм-Левицьким перекладач Біблії українською мовою |
| грудень 1937 – січень 1938 – судовий процес у Золочеві над членами повітової екзекутиви ОУН
січень 1948 – у польському концтаборі Явожно замордовано 21 українців |
|
Л Ю Т И Й
| ЧИСЛО | ПОДІЯ | |
| 2 | 1908 – у Києві Микола Дашкевич, літературознавець, історик, фольклорист, професор Київського університету, академік Санкт-Петербурзької АН, голова Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, всупереч офіційним тоді поглядам обстоював самобутність та оригінальність української літератури, її зв’язок із західноєвропейськими напрямами, досліджував княжий, литовський та козацький періоди історії України | |
| 4 | 1648 – невеликий козацький загін, очолюваний Б. Хмельницьким, оволодів Микитинською Січчю. Ще на початку січня Богдан з сином Тимошем і загоном між 300 та 500 козаків подався на Запоріжжя і 30.01 вони підійшли під Січ. 3.02 повстанці захопили усі човни і провіант, а наступного дня здобули фортецю. При цьому реєстрові козаки перейшли на бік Хмельницького, а польська урядова залога була розбита. Невдовзі Б. Хмельницького обрано гетьманом. Цією першою малою перемогою започаткована велика національно-визвольна революція українського народу. | |
| 5 | 5-8.02.1918 – більшовицька військова операція по захопленню Києва. 7-тисячному війську Червоної гвардії протистояло 1700 українських вояків, які не мали навіть єдиного командування. Наслідком окупації міста стали масові розстріли свідомих українських мешканців міста та генералів і офіцерів царської армії, навіть попри те, що останні дотримувались нейтралітету. Містом їздив броньовик з написом «Смерть українцям», озвірілі московити зривали портрети Шевченка і топтали ногами, за українську мову можна було отримати кулю. Ось як згодом згадував більшовицький командувач: «Я зайняв місто, бив по палацах і церквах… бив, нікому не даючи пощади! 28 січня Дума (Києва) просила перемир’я. У відповідь я наказав душити їх газами. Сотні генералів, а може й тисячі, були безжалісно вбиті… Ми могли зупинити гнів помсти, проте ми не робили цього, тому що наше гасло – бути нещадними!»
1968 – у Самборі Львівської обл. Меланія Бордун, педагог, історик, член НТШ, товариства «Руська академічна поміч», жіночого гуртка Українського педагогічного товариства ім. Г. Барвінок, товариства «Учительська громада» |
|
| 6 | 1978 – у Філадельфії штат Пенсільванія США Михайло Тершаковець, літературознавець, педагог, дійсний (1914) і почесний (1974) член НТШ, почесний член Інституту-заповідника М. Шашкевича у Вінніпезі, дослідник літературного життя Галичини епохи національно відродження, зокрема о. М. Шашкевича | |
| 7 | 1898 – у Санкт-Петербурзі * Лев Окіншевич, історик українського державного права, бібліограф, дійсний член НТШ, УВАН, Українського історичного товариства, професор і декан Українського вільного університету, працівник Бібліотеки Конгресу США | |
| 8 | 1958 – у Львові Богдан Барвінський, історик, бібліограф, архівіст, дійсний член НТШ, секретар історико-філософської секції НТШ, делегат УНРади ЗУНР, професор Українського таємного університету у Львові | |
| 9 | В ніч з 8 на 9.02.1918 – у Бересті між державами Четвірного Союзу та Україною підписано мирний договір яким визнавалась самостійність України. Договір містив таємну статтю про поділ Галичини на польську й українську частини та об’єднання української Галичини з Буковиною в один коронний край. Додатковою умовою договору була збройна допомога УНР у боротьбі проти більшовицької інтервенції в Україну. Вперше за сотні років неволі Україна виступила суб’єктом міжнародного права. Реакція польського суспільства на Брестський мир була більш ніж промовистою. 18.02 польська преса писала: «у зв’язку з тією кривдою, що спіткала поляків, Варшава вчора була як мертва, припинився торговельний рух, крамниці були зачинені, не їздили ані трамваї, ані візники, а ввечері на вулицях не світили ліхтарі». За цей протест німецька окупаційна влада наклала на Варшаву штраф на суму 250 тис. марок.
9-12.02.1918 – у Харкові на ІV обласному з’їзді Рад робітничих депутатів Донецького та Криворізького басейнів (Харківська, Катеринославська, частина Херсонської губерній та промислові райони Області Війська Донського) за вказівкою В. Леніна утворено Донецько-Криворізьку Радянську Республіку і проголошено приєднання її до Радянської Росії (Московії). Метою маріонеткового утворення було не допустити відновлення влади УНР у економічно розвиненому і стратегічно важливому регіоні, а також безперешкодного забезпечення червоної Московії паливом та харчами. |
|
| 10 | 1898 – у с. Ганнівка Кропивницької обл. * Костянтин Пестушко (Кость Степовий‑Блакитний), старшина Армії УНР, у 1919 командир Середньодніпровської групи (2500 багнетів, 17 кулеметів) на чолі якої спільно з Н. Махном громив Добровольчу армію А. Денікіна, у 1920 отаман Степової (Олександрійської) дивізії (близько 20 тисяч вояків) з якою воював проти більшовиків, у вересні-жовтні 1920 Головний отаман Холодного Яру, один з організаторів повстання проти червоних на Правобережній Україні, для його вбивства ЧК розробило спецоперацію, загинув у бою з чекістами 1921 | |
| 11 | 1908 – у Львові Анатоль Вахнянин, композитор, педагог, журналіст, організатор першого на Західній Україні Шевченківського концерту, організатор і голова студентського товариства «Січ» у Відні, співорганізатор і перший голова товариства «Просвіта», редактор низки часописів, організатор і керівник музично-хорових товариств «Торбан» і «Боян», співорганізатор політичної організації «Народна Рада», один з ініціаторів політики «нової ери» – унормування українсько-польських відносин у Галичині, депутат віденського парламенту, засновник і директор Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка у Львові (Львівська консерваторія), засновник і керівник Союзу співацьких і музичних товариств | |
| 12 | 1778 – в Умані
Пилип Володкович, ЧСВВ, архимандрит у Дубні, Дермані, єпископ Холмський і Белзький, Володимирський і Берестейський, Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси УГКЦ, сприяв коронації ікони Холмської Богородиці
1818 – в Петербурзі * Василь Штернберг, живописець-пейзажист, жанрист, один з найближчих друзів Т. Шевченка 1918 – після укладення Берестейського миру уряд УНР звернувся до німецького командування про військову допомогу проти більшовицької агресії. 21.02 німецькі війська вступили в Україну, 27.02 Армія УНР спільно з німецькими частинами розпочала наступ на Київ. 2-3.03 місто звільнено і 7.03 до столиці повернувся уряд УНР. На кінець квітня вся територія УНР була звільнена від московських військ. 6.05 в Конотопі представники німецько-українських військ та військ РСФРР підписали договір про припинення воєнних дій. 12.06 УНР та РСФРР уклали прелімінарну мирну угоду і встановили демаркаційну лінію. 1988 – в Торонто за зверненням СКВУ скликана Міжнародна комісія з розслідування Голодомору в Україні 1932-1933, яка провела слухання 23-27.05.1988 в Брюсселі (Бельгія) та 31.10-4.11.1988 в Нью-Йорку (США). Заключне засідання відбулось 15-18.11.1989 в Лондоні (Велика Британія) на якому стверджено, що комуністичне керівництво порушило норми моралі, а наявна інформація підтверджує елементи геноциду в подіях 1932-1933 в Україні. |
|
| 13 | 1958 – у Львові Омелян Терлецький, історик, дійсний член НТШ, співорганізатор і диригент товариства «Боян», працівник Союзу Визволення України, член Головної Управи «Рідної Школи», голова «Учительської Громади», член головного Виділу товариства «Просвіта» | |
| 14 | 1858 – у с. Нова Жучка (нині в складі Чернівців) * Василь Козарищук, священик, фольклорист, письменник, громадсько-культурний діяч, збирав пожертви на українські товариства, в т.ч. на Український дім у Чернівцях
1988 – вийшло у світ послання Папи Івана Павла ІІ до українців «Великий дар хрещення», присвячене тисячоліттю хрещення України-Руси |
|
| 15 | 1968 – у с. Дора на Франківщині міліціонери з представниками радянської влади увірвались на приватне помешкання, де в Божественній Літургії катакомбної УГКЦ молилось майже 100 вірних. У серпні цього ж року за нелегальне уділення Святих Тайн ієромонах Порфирій (Павло) Чучман засуджений на 2 роки в’язниці. | |
| 16 | 1968 – у Нью-Йорку,
Євген Маланюк, сотник Армії УНР, ад’ютант командувача Дієвої Армії УНР, поет, культуролог-енциклопедист, публіцист, літературний критик, почесний голова Об’єднання українських письменників «Слово»
1988 – делегація Української Католицької Церкви на чолі з Іваном Гелем передали в Президію Верховної Ради СРСР звернення вірних за підписом 5421 особи з вимогою легалізувати УГКЦ |
|
| 17 | 1908 – на станції Боровйонка Новгородської губернії * Олекса Влизько, поет, прозаїк, член літературних організацій «Молодняк», ВУСПП, працівник футуристичних журналів, на початках писав російською з часом українською, страчений з іншими українськими письменниками і культурними діячами у Жовтневому палаці Києва 1934
1938 – поблизу Ісаково енкаведисти розстріляли третю групу зі 198 в’язнів Соловецької тюрми особливого призначення (московитською «назначения» – СТОН) |
|
| 18 | 1928 – ЦК КП(б)У, ЦК Комуністичної Партії Польщі та виконком Комінтерну виключили більшість керівників Комуністичної партії Західної України та їх прихильників з партії та Комінтерну. Причиною стала їх незгода зі згортанням українізації в Радянській Україні і, зокрема, цькуванням та звинуваченнями О. Шумського «в націоналізмі». КПЗУ-більшість проіснувала до кінця року. Після саморозпуску керівники більшості заявили про визнання своїх помилок, виїхали до УСРР, де незабаром були репресовані.
1948 – у с. Яструбово Козівського р-ну застрелився сержант МВС, який напередодні отримав листа з вісткою, що батько помер від голоду, а мати і сестра вислані до Сибіру 1988 – «Літературна Україна» опублікувала доповідь Олекси Мусієнка на партійних зборах Київської організації СПУ, в якій звинувачено Сталіна в організації жорсткої кампанії хлібозаготівель, через що постав голод 1933 р. Вперше в офіційній українській пресі було використано слово «голод» до подій 1933 р. |
|
| 19 | 1998 – у Тернополі Василь Баран, священик УГКЦ, засновник на Бережанщині осередків товариств «Просвіта», «Відродження», «Рідна школа», кооперації «Єдність», в’язень Берези Картузької та концтабору в Караганді, після повернення душпастир катакомбної УГКЦ | |
| 20 | 1888 – у Тернополі * Василь Барвінський, піаніст, композитор, диригент, музичний критик, педагог, чільний діяч Союзу українських професійних музик, почесний доктор Українського університету в Празі, директор і професор Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка, керівник хору «Боян», 1948 заарештований, як на глум емгебисти примусили підписати документ: «дозволяю знищити мої рукописи», після повернення з мордовських таборів намагався з пам’яті відновити втрачені твори, до кінця комуністичної влади був під негласною забороною
1958 – на Волині * Віктор Хомяк, герой Небесної Сотні, посмертно герой України, закатований у Києві 27.01.2014 |
|
| 21 |
Міжнародний День Рідної Мови1878 (за іншими даними цього ж дня 1871 або 1874) – у с. Заланів на Франківщині * Осип Микитка, сотник УСС, комендант Легіону УСС, який у 1918 звільняв від більшовиків Одесу, Запоріжжя, Херсонщину, як командир І Галицького корпусу УГА воював на польському фронті, генерал-хорунжий УГА, у 1920 виступив проти переходу УГА на бік більшовиків, за що заарештований «ревкомом УГА» і за відмову стати командиром дивізії Червоної армії разом з генералом В. Ціріцом був розстріляний у Москві 1938 – у Львові Тит Євген Войнаровський-Столобут, священик УГКЦ, економіст, адміністратор митрополичих маєтків, кустос (почесний титул каноніка) Львівської Капітули, посол до віденського парламенту від Української Національно-Демократичної Партії, почесний доктор економічних наук Української Господарської Академії у Подєбрадах, засновник парцеляційного товариства «Земля» і Земельного Гіпотетичного Банку, голова товариства «Сільський Господар», заступник голови Львівської Хліборобської Палати, організатор сільськогосподарської освіти українського селянства 1948 – за ініціативою першого секретаря ЦК КП(б)У М. Хрущова Президія ВР УРСР ухвалила Указ про виселення терміном на 8 років з території УРСР (за винятком західних областей) осіб, що «злісно ухилялись від трудової діяльності в сільському господарстві» 1988 – попри перешкоди КГБ у Москві на приватному помешканні відбулась зустріч голови Комітету захисту УКЦ Івана Геля з помічником державного секретаря США у справах захисту прав людини п. Штіфером з питання переслідувань і легалізації УГКЦ в Радянській Україні |
|
| 22 | 1928 – використовуючи митрополиче право, владика Андрей Шептицький затвердив статут Богословської Академії у Львові і призначив її ректором молодого та енергійного вченого о. доктора Йосифа Сліпого. У намірах Шептицького було з часом трансформувати Академію на Український Католицький Університет. Цей доволі непростий шлях Митрополит обрав з огляду на абсолютну блокаду з боку польської державної влади намагань українців офіційним шляхом відкрити у Львові Український Університет, а також політикою обмеження кількості українців у польських університетах. | |
| 23 | 1608 (згідно інших даних 28 або 29.02) – в Острозі
Костянтин Василь Острозький, князь, магнат, меценат, володимир-волинський староста, волинський маршалок, воєвода київський, сенатор, «некоронований король Русі», засновник низки шкіл та Острозької академії, натхненник переформатування Речі Посполитої як федерації трьох рівноправних суб’єктів – України, Польщі і Литви, на початках палкий прихильник унії Української Церкви з Римом, проте коли ієрархія приступила до її укладення, оминаючи князя, став ревним оборонцем православ’я, опікун української освіти, культури, друкарства, фундатор друку Острозької Біблії
1738 – поблизу Нового Санча * Теодосій Вислоцький, ЧСВВ, архимандрит Супральського Благовіщенського монастиря, перший єпископ Супрасльський Руської Унійної Церкви, безкомпромісний оборонець свого обряду і Церкви |
|
| 24 | 1948 – у м. Алейськ Алтайського краю * Станіслав Щербатих-«Тризубий Стас», відомий бард, етнічний росіянин, мешкаючи в Івано-Франківську щиро перейнявся українською ідеєю, у кінці 1980-х створив клуб авторської пісні, кінодокументаліст та мультиплікатор, автор 300 сатиричних пісень | |
| 25 | 1958 – у Празі Іван Панькевич, мовознавець, етнограф, педагог, засновник понад 120 читалень «Просвіти» на Львівщині та 142 читалень на Закарпатті | |
| 26 | 1888 – у с. Іване-Пусте Тернопільської обл. * Авксентій Бойчук, священик УГКЦ, доктор богослов’я, папський прелат, професор і ректор Станіславівської семінарії (1920-1939), редактор журналу «Добрий пастир», душпастир у селах Надсяння (1939-1944), засуджений на 10 років більшовицьких тюрем
1988 – попри страх, що сковував душі ще багатьох українців у Львові біля пам’ятника Івану Федоровичу катакомбна УГКЦ провела масову панахиду за Тарасом Шевченком |
|
| 27 | 1988 – у Перемишлі А. Білий-«Біль; Гебельс», ройовий сотні УПА «М-2» куреня «Месники»; у 1961 на суді свідчив про вбивство Військом Польським його односельчан, за що був ув’язнений на 6 місяців | |
| 28 | 28.02.1918 – виступ Митрополита Андрея Шептицького у Віденському парламенті в обороні права націй на самовизначення, з підтримкою Берестейського мирного договору з УНР, приєднання до УНР Холмщини та створення на території Східної Галичини і Північної Буковини автономного українського краю
1948 – біля с. Завадка, Сколівського р-ну загинув В. Шишканинець-«Бір; Козеринський», поручник, ад’ютант курінного «Рена», командир сотні «Ударники-3» |
|
| 29.02.1768 – в костелі м. Бар на Поділлі (нині Вінницька область) виголошено акт конфедерації, який об’єднав польську шляхту та латинське духовенство проти короля Станіслава Августа Понятовського і спровокував 4-річний період драматичних і кривавих подій на теренах тодішньої Речі Посполитої, що завершились першим поділом Польщі. Формальним приводом Барської конфедерації стало підписання королем (під тиском цариці Катерини) 17.02 трактату про зрівняння в політичних правах католиків (латинників) з некатоликами. Крім цього головними засадами конфедератів стали боротьба за збереження попередніх привілеїв шляхти, опір втручанню Московщини у внутрішні справи Польщі та невизнання «вічного миру» 1686 р. між Московитською імперією та Річчю Посполитою. Ці програмні засади, зокрема реалізовувались кривавими розправами поляків над українськими уніатськими і православними священиками, руйнуванням храмів і монастирів, знущаннями над українським селянством, що невдовзі вилилось у масштабне гайдамацьке повстання проти польської сваволі. Виступ барських конфедератів і гайдамацьке повстання майстерно використала цариця Катерина у своїй політиці нищення польської держави та Унійної Церкви .
лютий 1848 – після комуністичного перевороту у Чехо-Словаччині розпочались системні переслідування греко-католиків, новий уряд відмовив у реєстрації УГКЦ і формально вона опинилась поза законом лютий 1948 – у польському концтаборі Явожно замордовано 5 українців |
||
Б Е Р Е З Е Н Ь
| ЧИСЛО | ПОДІЯ |
| 1 | 1918 – Центральна Рада прийняла Закон про запровадження нової грошової одиниці – гривні, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала ½ карбованця. Перша українська грошова одиниця – карбованець була введена в обіг після проголошення ІІІ-го Універсалу в другій половині грудня 1917. Необхідність запровадження нових українських грошей зокрема було продиктовано тим, що Україна після ІV-го Універсалу стала повністю самостійною державою, на відміну від ІІІ-го за яким проголошена УНР ідентифікувалась як складова частина федеративної Московщини. У 1918 в Берліні видрукувано купюри номіналом 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень (дві останні вже після проголошення Гетьманату П. Скоропадського). |
| 2 | 1918 – Українська Центральна Рада ухвалила Закон про громадянство УНР, 4.03 – Закон про реєстрацію громадянства УНР. Оновлений Закон про громадянство поданий наприкінці квітня не був ухвалений УЦР через гетьманський переворот.
1918 – Українська Центральна Рада ухвалила Закон про адміністративно-територіальний поділ України 2-13..03.1938 – у Москві на процесі «Антирадянського правотроцькістського блоку» засуджено 21-го визначного діяча більшовицької системи, з них 18 до розстрілу. Серед розстріляних 15.03 Микола Бухарін, ідеолог московитської версії комунізму, економіст-теоретик РКП(б), член Президії Виконкому Комінтерну, член Політбюро ЦК партії, розробник Конституції СРСР 1936 р., противник підписання Брест-Литовського миру, Олексій Риков, народний комісар внутрішніх справ, член Політбюро ЦК партії, голова Ради народних комісарів СРСР (уряду СРСР) і одночасно РРФСР, Генріх Ягода (справжнє Генох Гіршович Ієгуда), перший нарком внутрішніх справ СРСР, генеральний комісар (маршал) держбезпеки СРСР, один з організаторів Голодомору в Україні 1932-1933, творець кривавої репресивної структури широкомасштабного всесоюзного політичного та зокрема національного антиукраїнського терору, після страти репресовано 15 його найближчих родичів та ліквідовано 14 тисяч чекістів, Григорій Гринько, народний комісар освіти УСРР, голова Держплану УСРР, народний комісар фінансів СРСР. Цинічна практика знищувати власних відданих діячів, коли ті стають уже не потрібними впродовж століть є характерною московитської ментальності. |
| 3 | 1888 – у с. Перешори на Одещині * Левко Чикаленко, археолог, член УЦР і Малої Ради, дійсний член НТШ й УВАН
1888 – в Сан-Педро-де-Карден’я в Іспанії * Наталена Королева, письменниця, мистецтвознавець, археолог, працівниця дипломатичної місії УНР в Чехословаччині |
| 4 | 1928 – на виборах до парламенту Другої Речі Посполитої українці Західної України провели максимальну у міжвоєнний період кількість парламентарів – 46 до Сейму і 11 до Сенату |
| 5 |
День пам’яті Романа Шухевича (1950)1978 – у Запоріжжі * Сергій Синенко, активіст Автомайдану Запоріжжя та Дніпра, посмертно Герой України, убитий на межі Запорізької та Дніпровської областей 13.02.2014; вбивці під прибраною назвою «Привиди Севастополя» помістили відеозапис злочину в мережі громадського телебачення |
| 6 | 1918 – Українська Центральна Рада ухвалила Закон про адміністративно-територіальний устрій УНР. 7.03 Рада народних міністрів УНР розглянула питання організації прикордонної служби. Реалізація плану створення Окремого корпусу охорони, розробленого УНР, здійснювалась в період Української Держави гетьмана П. Скоропадського. |
| 7 | 1918 – до складу бутафорного Народного секретаріату радянської УНР введено Антонова-Овсієнка як секретаря військових справ і головнокомандувача. Це формальне призначення жодним чином не змінило окупаційний характер більшовицьких військ, бо «український головнокомандувач» й надалі виконував накази тільки Раднаркому Московщини. Після низки поразок від об’єднаних військових сил Німеччини та УНР та втечі з Києва до складу Народного секретаріату увійшло також декілька українців, але цей «виконавчий орган» уже був цілковито недієздатним. Єдиним його завданням у цей період стала організація максимально швидкого вивезення з України до Московщини продовольства і матеріальних цінностей. |
| 8 | 1958 – на відзначення 40-річчя Укр. Збройних Сил Президія УНРади (на еміграції) встановила “Воєнний хрест” |
| 9 |
Шевченківські дні1778 – імператриця Катерина ІІ підписала два рескрипти пересилити християн Криму (греків, вірменів, грузинів та волохів) до Новоросійської та Азовської губерній. Переселенча акція тривала з 28.07 до 18.09, в рамках якої переміщено 31386 християн. Метою акції було завдати нищівного економічного удару Кримському ханству, що прискорювало його остаточну анексію, а також колонізувати степову Україну. Попри запевнення уряду в допомозі переїзду на нові місця, переселенці стикнулись з тривалими негараздами та високою смертністю, що викликало великі рееміграційні настрої. Спроби повернутись у Крим уряд Катерини ІІ придушував поліційними методами. 1908 – у с. Бистричі на Рівненщині * Т. Боровець-«Бульба», творець “Поліської Січі”, генерал-хорунжий Українського вільного козацтва (створене 1920) |
| 10 |
Шевченківські дні1878 – на протидію Валуєвському циркуляру та Емському указу, зусиллями Київської Старої Громади в Женеві, в друкарні М. Драгоманова накладом 1000 примірників вийшов кишеньковий варіант (формат 55х85 мм) «Кобзаря» Т. Шевченка |
| 11 | 1898 – у м. Кристинопіль (Червоноград) на Львівщині * Василь Бобинський, вояк УГА, поет, журналіст, перекладач, разом з Купчинським, Шкрумеляком і Бабієм редагував журнал «Митуса», по війні потрапив під вплив комуністичної ідеології, став членом КПЗУ і у 1930 виїхав в радянську Україну, член літературної організації «Західна Україна», у 1933 заарештований як член УВО і вивезений на каторжні роботи каналу Волга‑Москва, дружина з малою дитиною виїхала вслід за чоловіком та дорогою зникла, розстріляний 8.01.1938; типова доля переважної більшості українців Західної України, що повірили солодким байкам про комуністичний рай у «вільній» радянській Україні |
| 12 | 1618 – у Почаєві в пересувній друкарні Кирило Транквіліон-Ставровецький видрукував книгу «Зерцало богословії»; наступного року в с. Рохманів він видав наступну книгу «Євангеліє учителноє». У «Зерцалі» викладено основи християнської теології. |
| 13 | 1938 – на Колимі розстріляний Юрій (Георгій) Лапчинський, один з лідерів націонал-комуністів в Україні, член ЦВК (найвищий між з’їздами Рад орган державної влади) радянської України, член Київського губревкому і губкому партії, радянський консул у Львові, критикував ленінську політику в національному питання заявляючи, що РСФРР ставиться до УСРР як до колонії, відстоював ідею незалежної української комуністичної партії та радянської Української держави |
| 14 | 1958 – у Буенос-Айресі Тарас Микиша, піаніст-віртуоз, композитор, педагог |
| 15 |
Проголошення незалежності Карпатської України1938 – в Ужгороді Василь Гаджега, священик УГКЦ, канонік та папський прелат Мукачівської єпархії, професор Ужгородської духовної семінарії, історик, педагог, редактор, перекладач, голова Руського клубу, співзасновник товариства «Просвіта», дійсний і почесний член НТШ |
| 17 | 1848 – у с. Букачівці на Рогатинщині * Олександр Огоновський, правник, перший з професорів Львівського університету викладав українською мовою, розробник української юридичної термінології, перший голова Народної Ради у Львові, співзасновник організацій «Дружній лихвар», «Просвіта», НТШ, «Рідна школа», редактор «Правди» |
| 18 | 1948 – у звіті «Церква в рідному краю і в Польщі» до Конгрегації Східних Церков о. Василь Гриник вперше порушив питання цілеспрямованого нищення УГКЦ. Зокрема він навів факти вбивства 23 українських священиків відділами Війська Польського та збройного підпілля. |
| 20 | 1908 – у с. Старий Мізунь Долинського р-ну * О. Тюшка-«Вихор», член Крайового проводу ОУН на ЗУЗ, тереновий провідник у Німеччині, організатор похідних груп, тереновий провідник ЗЧ ОУН в Австрії
1918 – у с. Дуліби Стрийського р-ну * М. Гуштак-«Євген», командир Перемиського куреня УПА 1938 – у Москві за звинуваченням у приналежності до контрреволюційної націоналістичної організації розстріляний Мартин Лаціс, чільний працівник органів ВЧК-ОДПУ, один з організаторів «червоного терору» в Україні. У 1918 р. в журналі «Червоний терор» він так сформулював свою «справедливість»: «Не шукайте на слідстві матеріалів і доказів того, що обвинувачуваний діяв ділом або словом проти радянської влади. Перше питання, яке ми повинні йому поставити, – до якого класу він належить, якого він походження, виховання, освіти або професії. Ці питання й повинні визначити долю обвинувачуваного. У цьому – зміст і сутність червоного терору». |
| 21 | 1908 – у Києві
Володимир Антонович, історик, археолог, етнограф, археограф, професор та декан історико-філологічного факультету Київського університету, член-кореспондент Петербурзької АН, дійсний член Львівського археологічного товариства, співорганізатор Київської Громади, член Київського товариства старожитностей і мистецтв, співзасновник товариства Нестора-літописця, приймав участь у створенні журналу «Киевская старина», член Київського юридичного товариства, організатор археологічних з’їздів в Україні, співзасновник з О. Кониським всеукраїнської політичної організації, яка мала об’єднати українців імперії, першим з українських істориків обґрунтував концепцію споконвічності української самобутності і ввів у науковий обіг термін «Україна-Русь», творець київської школи істориків та української археологічної науки
1928 – в м. Сокаль на Львівщині * Олег Романів, учений у галузі механіки матеріалів, професор, член-кореспондент НАН України, ініціатор відродження і голова НТШ в Україні, генеральний секретар Світової ради НТШ |
| 23 | 1938 – у полтавській катівні НКВД розстріляні Никифор Чумак, керівник Шишаківської капели бандуристів і Микола Крутько, бандурист цієї ж капели |
| 24 | 1878 – у смт. Гвіздець Івано-Франківської обл. * Ярослав Пстрак, живописець, графік, портретист, пейзажист, автор розписів гуцульських церков, ілюстратор журналів і сатиричних видань, за творами художника видано понад 120 листівок
1888 – на аудієнції у Папи Роман (в чернецтві Андрей) Шептицький просив благословення на те, щоби вступити до Василіанського Чину. Графиня Софія підтвердила слова сина: «Щодо нього, Ваша Святосте, він готов пролити свою кров, як мученик, якщо забажав би цього – заради Його святої справи, а я заявляю тут перед Вами, що я вповні посвячую його на Боже діло й бажаю того самого, що й він». 1918 – Закон Центральної Ради про запровадження української мови у банківський і торговій сфері. Згідно п. 3 Закону «мовою в діловодстві має бути державна українська» |
| 25 | 1868 – в с. Слободзія-Комарівці(Лукавці) на Буковині * Микола Василько, громадсько-політичний діяч, дипломат, посол до Буковинського сейму та Рейхсрату, співорганізатор Гуцульсько-Буковинського Легіону, заступник голови Української загальної ради у Відні, співзасновник Української національної ради у Львові, дипломатичний представник ЗУНР у Відні, посол УНР у Швейцарії та Німеччині |
| 27 | 1768 – для придушення Барської конфедерації польський король Станіслав Август Понятовський звернувся до Московії з проханням надати військову допомогу. Цариця Катерина несподівано отримала чудову нагоду для реалізації давніх московських планів окупації решти українських і великої частини польських земель. |
| 29 | 1968 – у Відні
Олександр Тисовський-«Дрот», педагог, організатор Пласту, дійсний член НТШ, учитель Академічної гімназії, професор Українського таємного університету, Львівського університету
1998 – у США Квітка Цісик, оперна і блюзова співачка, неперевершена виконавиця українських пісень, авторка-виконавиця двох й до нині популярних в Україні альбомів «Пісні з України» та «Два кольори» |
| 30 | 1878 – * Олексій Малярчик, священик УГКЦ у с. Карликів Буківського деканату, замордований польським військом та цивільними бандитами разом з жінкою, дочкою, 4-річною внучкою і ще 12 селянами у 1946 |
| березень 1648 – Військо Запорізьке та Кримське ханство уклали військово-політичний союз проти Речі Посполитої. Готуючись до повстання, ще восени 1647 р. Хмельницький почав налагоджувати стосунки з кримською владною верхівкою. У другій половині січня 1648 р. він направив посольство до Бахчисарая з проханням про військову допомогу, яке не увінчалось успіхом. Друге посольство вирушило в кінці лютого і уклало союзну угоду за якою: Військо Запорозьке і Кримське ханство в разі потреби надавали один одному військову допомогу, татарам заборонялось спустошувати українські землі, як компенсацію татари отримували плату від української сторони грішми, продовольством і частиною військової здобичі. Як гаранта угоди Хмельницький змушений був залишити в Криму у заручниках сина Тимоша. Як показали подальші події татари у найкритичніші моменти польсько-української війни постійно порушували умови укладеного договору. Мотивом татарських зрад було бажання максимально виснажити поляків та українців у війні та не допустити становлення і зміцнення Української козацької держави.
березень 1948 – у польському концтаборі Явожно замордовано 3 українців |
|
К В І Т Е Н Ь
| ЧИСЛО | ПОДІЯ | |
| 1 | 1878 – у Франкфурті-на-Майні * Юлія Віргінія (Шойєрман-Фульд-Ленгсдорф), німецька перекладачка, поетеса, автор перекладів німецькою численних віршів Тараса Шевченка, популяризатор творчості Кобзаря | |
| 2 | 1958 – у Нью-Йорку Павло Грицак, історик, доброволець до дивізії «Галичина», автор праць з історії Галицько-Волинської Русі та спогадів присвячених дивізії «Галичина» | |
| 3 | 1888 – на Кубані * Василь Іванис, економіст, історик, педагог, політичний діяч Кубані, професор Української господарської академії в Подєбрадах та Українського технічного господарського інституту в Німеччині, дійсний член НТШ, член Українського історичного товариства, УВАН, заступник голови НТШ в Канаді
1918 – в с. Ломівка (нині Дніпро) * Олесь Гончар, письменник, лауреат Сталінської, Шевченківської та Ленінської премій, академік, герой соцпраці, депутат ВР СРСР, кандидат у члени ЦК КПРС, але водночас автор роману «Собор», який радянська критика назвала «идейно порочным, антисоветским и националистическим» і який став приводом до зростання дисидентського руху в регіоні 1928 – в Ленінграді Борис Модзалевський, історик літератури, бібліограф, генеалог |
|
| 4 | 1898 – у с. Серби (Гонтівка) на Вінничині * Юліан Волошиновський, польський письменник і перекладач, автор численних творів на українську тематику, використовував народні перекази, зокрема про І. Гонту та М. Залізняка, перекладав українські пісні, вірші українських поетів, представник повоєнної «школи пограниччя» у польській літературі | |
| 5 | 1918 – на вимогу німців наказом військового міністра УНР ліквідовано Вільне козацтво – територіальні добровільні військово-міліцейські формування. Попри вимогу роззброєння багато козаків зберегли зброю і згодом стали вояками Армії УНР, склали основу повстансько-селянського руху 1918-1922. | |
| 6 | 1848 – польська делегація вручила австрійському імператору адрес, в якому поставила вимогу перетворення всієї Галичини, в тому числі й її української частини, в польську автономну провінцію Австрійської монархії
1908 – відбулись установчі збори «Клуба русских националистов города Киева», позапартійної московитської шовіністичної організації, яка виступала за унітарний устрій імперії без жодних автономій, заперечувала існування окремої української нації і як головне завдання визначала «боротьбу з українофільством силами самої України». Друкованим органом клубу була газета «Киевлянин». Як це не прикро, але з 736 членів організації станом на 1912 рік 40 % складали українці. Свої дії клуб завжди репрезентував від імені «корінних малоросів» ‑ «русских Малой Руси». |
|
| 7 | 1828 – у Холмі
Фердинанд Домброва-Ціхановський, ігумен монастиря ЧСВВ у Холмі, єпископ Холмський і Белзький УГКЦ, сенатор герцогства Варшавського, згодом Царства Польського, з одного боку дбав про піднесення освіти греко-католицького духовенства та зрівняння його з латинським, з іншого – сприяв латинізації українсько-візантійського обряду
7.04.1918 – у Хабаровську відбувся Третій Всеукраїнський з’їзд Далекого Сходу на якому ухвалено рішення про створення Української держави на Тихому океані та створення Української армії Зеленого Клину. Та попри задекларовані наміри і зусилля Крайової Ради на жовтень 1918 р. вдалось сформувати лише один полк імені Т. Шевченка у Владивостоці (без зброї), а Українська Далекосхідна Республіка не змогла контролювати більшу частину заявленої території. |
|
| 8 | 1928 – у Празі розпочала роботу II Конф. ОУН, яка ініціювала об’єднання націоналістичних організацій | |
| 9 | 1918 – Армія УНР визволила від більшовиків Полтаву
1918 – Румунія юридично закріпила у складі своєї держави окуповану в лютому Бесарабію: бессарабський парламент ухвалив рішення про об’єднання з «матір’ю Румунією». Цей акт не визнавали уряди УНР, Української Держави та УСРР. Площа окупованих етнічних українських земель у складі міжвоєнної Румунії складала 17,6 тисяч км2. 1938 – у Ленінграді розстріляний Соломон Ляймберґ, поручник, командир Жидівського пробоєвого куреня УГА, відзначився в боях з поляками і більшовиками, за однією з версій у 1920 перейшов до Червоної армії, згідно іншої версії у 1920 р. повернувся до Тернополя і був замордований поляками |
|
| 10 | 1898 – у Полтаві * Мстислав І (у світі Степан Скрипник), хорунжий Армії УНР, особистий ад’ютант Головного Отамана УНР С. Петлюри, посол Сейму у міжвоєнній Польщі, Патріарх Київський і всієї України УАПЦ, згодом УПЦ (КП)
1938 – Митрополит Андрей Шептицький освятив нову будівлю Народної Лічниці у Львові (заснована 1903), яка надавала безкоштовну медичну допомогу сиротам, вдовам, воєнним інвалідам, бідним не залежно від релігійної чи національної приналежності 1938 – постанова ЦК КП(б)У про ліквідацію національних німецьких, польських, чеських, шведських, грецьких та ін. шкіл в Україні як «очагів буржуазно-націоналістичного, антирадянського впливу на дітей» 4-14.04.1948 – безуспішна облава МВС чисельністю 3355 вояків на стику Львівської-Дрогобицької-Станіславівської-Тернопільської областей з метою знищення Центрального Проводу ОУН |
|
| 11 | 1918 – «дослідчий» (розвідувальний) відділ створений у березні в складі Генштабу Армії УНР увійшов до складу 1-го генерал-квартирмейстерства Генштабу і розпочав роботу з вивчення радянських військ на Дону і Кубані, розвідувальної діяльності в Румунії, створення агентурного апарату, радіорозвідки, інформаційно-аналітичної роботи
1938 – у Києві розстріляний Василь Верховинець (Костів), композитор, диригент, хореограф, теоретик українського народного танцю, співак, етнограф, актор труп М. Садовського, І. Мар’яненка, керівник Українського національного хору в Полтаві, хору Харківського драматичного театру, засновник та головний хормейстр Першої української державної музичної комедії, автор книги «Теорія українського народного танцю», яка витримала 5 перевидань, заарештований за «організацію повстанського виступу проти радянської влади та шпигунство на користь Польщі» |
|
| 12 | 1908 – у Львові український студент М. Січинський вчинив атентат на австро-угорського намісника Галичини А. Потоцького. Мотивами замаху були протест і відплата за організацію Потоцьким масових фальсифікацій на виборах до Галицького крайового сейму на початку 1908 (щоби не допустити в крайовий парламент представників українських партій), підтримку з боку влади кандидатів-русофілів (з метою розколоти українське сеймове представництво), часті зіткнення з жандармами під час проведення українських політичних акцій внаслідок яких були загиблі з української сторони і зокрема вбивство жандармами І. Каганця, цілковите нехтування національних прав українців у Галичині. | |
| 13 | 1918 – Кримська група Армії УНР розпочала наступ на Крим. 22.04 – від більшовиків визволено Джанкой, незабаром – Сімферополь і Бахчисарай. Проте подальший наступ на вимогу німецького командування було зупинено.
1918 – у с. Завишень Сокальського р-ну * В. Василяшко-«Перемога», командир куреня «Галайда» і ТВ-12 «Климів», Лицар Бронзового, Срібного і Золотого 1-го класу Хрестів Бойової Заслуги |
|
| 14 | 1888 – у Санкт-Петербурзі
Микола Миклухо-Маклай, мандрівник, антрополог, етнограф, географ, дослідник народів Південно-Східної Азії, Австралії й Океанії, член численних наукових товариств, автор близько 160 наукових праць
1898 – у м. Ряшів (нині Польща) * Р. Ярий-«Карпат», сотник УГА та Армії УНР, член УВО, співтворець ОУН, член ПУН, посередник між німецькою розвідкою та ОУН, після 1941 відійшов від політичного життя; викликає неоднозначну оцінку істориків 1988 – «Літературна Україна» опублікувала відкритий лист про необхідність створення організації для захисту української мови, який невдовзі спричинився до створення Товариства рідної мови ім. Т. Шевченка 1988 – підписано Женевські угоди згідно з якими СРСР зобов’язався вивести війська з Афганістану у 9-місячний термін. Вихід окупаційних військ розпочався 15.05. За офіційними даними Радянська Армія втратила 14427 вояків, з них 2378 українці. Незалежні дослідники озвучують цифри у 10 разів більші. |
|
| 15 | 1918 – у Києві
Іван Нечуй-Левицький, класик української літератури, прозаїк, перекладач, обстоював непотрібність і шкідливість московитської (російської) літератури для України та Слов’янщини, виступав проти шовіністичної політики царського уряду та окремих московитських письменників, * у с. Стеблів Черкаської обл. 25.11.1838
1968 – у Києві Борис Лятошинський, композитор, диригент, педагог, один з основоположників модерного напрямку в українській музиці, народний артист УРСР |
|
| 16 | 1848 – імператор Австро-Угорщини підписав патент про скасування панщини на галицьких землях, що сталось майже на п’ять місяців раніше, ніж інших частинах імперії. У висліді реформи в Східній Галичині виникло близько 375 тис. вільних селянських господарств.
1978 – у Маунтен-В’ю, Каліфорнія, США Василь Кричевський, архітектор, художник, професор, почесний член Об’єднання мистців-українців в Америці 1988 – у Львові біля пам’ятника Івану Федоровичу катакомбна УГКЦ провела масову панахиду за жертвами Чорнобильської катастрофи |
|
| 17 | 1898 – у с. Ляшки Королівські (нині Заставне) Львівської обл. * Євген Вертипорох, вояк УГА, хемік-фармацевт, дійсний член НТШ, голова НТШ у Торонто, голова Українського технічного товариства Канади, професор Українського технічно-господарського інституту | |
| 18 | 1908 – у с. Подусільна на Львівщині * В. Івахів-«Рос; Сонар; Сом», член УВО, командир підстаршинської школи у Поморянах (1941), військовий референт Проводу ОУН на ПЗУЗ (1942), член військового штабу, перший командир УПА на Волині, посмертно підполковник УПА, Лицар Золотого Хреста Бойової заслуги 1-го класу
18-20.04.1918 – У Таганрозі (нині в складі Росії) на нараді представників українських більшовицьких організацій ухвалено резолюцію про створення Комуністичної партії (більшовиків) України як самостійної партії, організаційно не пов’язаної з Російською компартією (більшовиків). В ті часи навіть українські комуністи вважали Таганріг з округою приналежними до України. 1948 – у Реґенсбурзі на нараді керівних членів УВАН обрані перші 24 дійсні члени Української вільної академії наук |
|
| 19 | 1638 – у Варшаві всупереч запевненням Адама Киселя та польського короля страчено Павла Бута (Павлюка), Гетьмана Війська Запорозького та інших ватажків повстання 1637 р.
1848 – ієрархія УГКЦ від імені всіх українців Галичини подала на ім’я австрійського цісаря петицію про запровадження української мови у народних і вищих школах, видання державних законів українською мовою, знання урядовцями української мови, зрівняння в правах українського та латинського духівництва 1878 – у Львові * Володимир Хомицький, автор першого офіційно визнаного гола в історії українського футболу, забитого 1894 р. у Львові в матчі з командою з Кракова 1918 – Армія УНР визволила від більшовиків Харків. До кінця квітня вся територія України звільнена від червоних. |
|
| 20 | 1758 – на Берестейщині (нині Білорусь) * Йосафат (в світі Ігнатій) Булгак, ЧСВВ, доктор теології та доктор канонічного права, останній греко-католицький Митрополит Київський перед ліквідацією Унійної Церкви на землях окупованих Московією, послідовно протистояв заходам московитської влади із ліквідації Берестейської церковної Унії, загадкова смерть його та єпископа Й. Жарського усунули останні перешкоди для московитів у справі ліквідації УГКЦ в Булорусі та окупованих теренах України,
у Санкт-Петербурзі 3.03.1838
1938 – постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У про обов’язкове вивчення російської мови в неросійських школах України |
|
| 21 | 1948 – в Чехо-Словаччині всі церковні школи в т.ч. й УГКЦ перетворено на державні, закрито всі духовні семінарії, пастирські листи і розпорядження єпископів мали схвалюватись державним урядом у церковних справах | |
| 22 | 1718 – величезна пожежа у Києво-Печерській Лаврі знищила всі дерев’яні споруди та пошкодила багато мурованих будівель, але непоправним лихом стала втрата унікальної монастирської бібліотеки та найдавнішого архіву. Нині неможливо з певністю говорити про причини пожежі, хоча і є дані про підпалювачів з Москви, переодягнених у чернечий одяг, але дивним чином вона збіглася у часі із заходами московитів зі знищення української духовної спадщини і зокрема з ліквідації українського книговидання на окупованих землях України.
1828 – готуючи ґрунт для ліквідації і приєднання Української Унійної Церкви до Церкви Московської, цар Микола І видав указ за яким замість чотирьох унійних єпархій Полоцької, Віленської, Берестейської та Луцької насильно утворено дві – Білоруську та Литовську, василіанські монастирі підпорядковано єпархіальному керівництву 1938 – у Москві розстріляний Карл Карлсон, заступник начальника управління ЧК Всеукраїнського ревкому (1920), голова Донецької ГУБЧК, заступник голови ГПУ УРСР (1924-1934), начальник УНКВД Харківської області (1934-1936), заступник наркома внутрішніх справ УРСР (1936-1937), один з організаторів Голодомору в Україні |
|
| 23 | 1878 – у с. Богданівка на Чернігівщині * Григорій Ващенко, основоположник сучасної методики української педагогіки, професор Полтавського педагогічного інституту, після війни УВУ в Мюнхені, ректор Богословсько-педагогічної академії УАПЦ у Мюнхені | |
| 25 | 1898 – у Львові * Стефанія Туркевич-Лукіянович, композиторка, піаністка, музикознавець, педагог | |
| 26 |
День спомину Чорнобильської трагедії1828 – Московія оголосила війну Туреччині. Метою війни було заволодіти східним узбережжям Чорного моря, та посилити вплив на Кавказі й Балканах. Вкотре українці у чужому війську проливали кров на чужій війні за чужі інтереси. Допомогли московитам здобувати звитяги і нові території також українські задунайські козаки, що перейшли на бік Московії. 1988 – у Києві на площі В. Леніна (нині Майдан Незалежності) активісти Українського культурологічного клубу намагались провести один з перших несанкціонованих в радянській Україні мітингів присвячений 2-й річниці аварії на Чорнобильській АЕС; компартійна влада розігнала мітинг, учасників жорстоко побила, багатьох було заарештовано |
|
| 27 | 1948 – у Львові Василь Щурат, літературознавець, поет, перекладач, педагог, дійсний член НТШ і його голова, ініціатор і перший ректор Львівського таємного університету, у зв’язку з репресіями в Україні зрікся гідності дійсного члена ВУАН | |
| 28 | 1918 – у с. Жужеляни Сокальського району Львівської області Кирило Селецький, священик УГКЦ, папський шамбелян, письменник, публіцист, громадський діяч, співзасновник (разом з о. Єремією Ломницьким) Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії та засновник Згромадження Сестер св. Йосифа Обручника Пречистої Діви Марії | |
| 29 | 1918 – останніми рішеннями Українська Центральна Рада затвердила Конституцію УНР і обрала президентом Михайла Грушевського
1918 – у Києві Конгрес хліборобів за участі 8 тисяч делегатів і за погодженням з німецьким командуванням проголосив Павла Скоропадського Гетьманом України. Того ж дня Гетьман видав «Грамоту до всього українського народу» і «Закон про тимчасовий державний устрій України», якими скасовувалась УНР і запроваджувалась влада Української Держави. Переворот дозволив ліквідувати анархію і налагодити державне життя, нормалізувати економічну ситуацію і встановити українську банківську систему. За короткий час відкрито 150 українських гімназій та 2 університети, почали працювати наукові інституції, налагоджено дипломатичну роботу. Однак внаслідок складної зовнішньої і внутрішньої політичної ситуації, а також суттєвих прорахунків, зокрема орієнтацію на білогвардійську Московію спричинили падіння Гетьманату і 14.12 П. Скоропадський залишив Київ. |
|
| 30 | 1958 – у США О. Хома-«Боксер», один із кращих боксерів довоєнної Європи, старшина Дивізії «Галичина», бунчужний сотні «Хріна», поручник УПА | |
| квітень 1948 – у польському концтаборі Явожно замордовано 3 українців | ||
Т Р А В Е Н Ь
| ЧИСЛО | ПОДІЯ | |
| 1 | 1948 – біля с. Микитинці Івано-Франківської обл. загинули Ю. Долішняк-«Білий», сотенний «Сурма» ТВ-21 «Гуцульщина», заступник референта СБ Коломийського надрайонного проводу, поручник УПА та Д. Ящук-«Херсон», надрайонний референт СБ | |
| 2 | 1848 – у Львові представники української інтелігенції та духовенства УГКЦ на чолі з єпископом Григорієм Яхимовичем утворили першу українську представницьку організацію – Головну Руську Раду. Її друкованим органом стала «Зоря Галицька» – перша україномовна газета. Рада відновила давній княжий герб – золотий лев на блакитному тлі – і прийняла синьо-жовтий прапор як стяг української нації. За прикладом Львова в краю утворено близько 50 місцевих рад. На противагу ополячена українська шляхта відкинула петицію від 19.04 і під патронатом польської Центральної Національної Ради 23.04 створила «Руський Собор» з часописом «Дневник Руський».
1948 – у Західній Німеччині за нез’ясованих обставин загинув В. Чижевський-«Артим; Демид; Дячук», член Обласного проводу Станіславівщини (1940), обласний військовий референт Дрогобиччини (1942), член КВШ ОУН на ЗУЗ, сотник УПА, заарештований у Чехії, погодився на співпрацю з більшовиками, проте після перетну кордону розкрив розкрив отримані завдання |
|
| 4 | 1838 – Тараса Шевченка викуплено з кріпацтва, 7.05 на квартирі Карла Брюллова Василь Жуковський вручив йому відпускну | |
| 5 | 5-6.05.1638 – у першій битві під Говтвою козацьке військо під проводом гетьмана Якова Острянина (Остряниці) завдало нищівної поразки коронним військам під командуванням Стефана Потоцького, знищивши понад 3,5 тисяч жовнірів. Причиною повстання стали посилення гніту польською шляхтою українського народу та «Ординація Війська Запорізького» у лютому 1638 р. Рештки польського війська відступили на Лубни; їм на допомогу поспішили війська коронного гетьмана Миколи Потоцького та Яреми Вишненвецького.
1828 – на хут. Мотронівка на Чернігівщині * Ганна Барвінок, спр. Олександра Білозерська-Куліш, письменниця, фольклорист, автор спогадів про Т. Шевченка, творів про життя селян, родинно-побутові стосунки, тяжку долю жінки, дружина П. Куліша |
|
| 6 | 1988 – вийшло друком слово Папи Івана Павла ІІ до учасників наукового з’їзду «Початок, розвиток і впливи слов’янсько-візантійського християнства» у Равенні, присвячене тисячоліттю хрещення України-Руси | |
| 8 | 1798 – у с. Голоби на Волині
Арсеній Ґловнєвський, ЧСВВ, єпископ Берестейської єпархії Руської (Української) Унійної Церкви
1938 – ЦК КП(б)У ухвалив постанову «Про складання нового українського правопису» головним завданням якого було «ліквідувати націоналістичні перекручення українського правопису» |
|
| 9 | 1918 – в Московщині запроваджено політику внутрішнього терору у всіх сферах державного та приватного життя під назвою «військовий комунізм», який розповсюджувався також на окуповані московитами українські землі. Зокрема він передбачав націоналізацію усіх навіть дрібних підприємств, заборону приватної торгівлі, згортання товарно-грошових відносин, державну монополію на більшість продуктів сільського господарства і їх примусове вилучення у селян (продрозверстка), мілітаризацію праці і трудову повинність. Закономірним наслідком військового комунізму стали неймовірна гіперінфляція, різке падіння продуктивності праці (до 18 % від довоєнної), величезне зменшення випуску промислової продукції і чисельності робітників, розвал більшості сфер промисловості, різкий спад у сільському господарстві. В Україні його гіпертрофоване застосування спричинило Голодомор у 1921-1923 роках, ставши першим етапом цілеспрямованої етнічної чистки. | |
| 10 | 1938 – у с. Кудринці на Тернопільщині
Олександр Капустинський, священик УГКЦ, почесний крилошанин і радник Станіславівської консисторії, посол Галицького сейму, делегат УНРади ЗУНР, голова національної ради Борщівського повіту ЗУНР, греко-католицький священик у Кам’янці-Подільському
1958 – Папа Пій ХІІ створив Апостольський Екзархат для українців-католиків в Австралії, а першим його екзархом 11.09 іменував о. Івана Прашка |
|
| 11 | 1918 – у відповідь на анексію Румунією Бессарабії уряд гетьмана П. Скоропадського видав наказ «Про заборону вивозу товарів у Румунію і Бессарабію». Щоби залагодити «митну війну» в кінці літа до Києва приїхала румунська місія. В ході переговорів полагоджено низку питань, в тому числі частково узгоджено питання кордонів. Проте до практичного втілення домовленостей так і не дійшло.
1938 – у Харкові розстріляний Юхим Медведєв, родом з Бахмута, вірний ленінець, у грудні 1917 організатор Першого Всеукраїнського З’їзду рад у Харкові, керівник президії Центрального Виконавчого Комітету Рад України, чільний виконавець московитської більшовицької політики знищення Української Народної Республіки |
|
| 12 | 1898 – у Тобольську в сім’ї засланих з Чернігівщини * Борис Луговський, етнограф, краєзнавець, співзасновник Чернігівського наукового товариства, голова його етнографічної секції, вчений секретар Чернігівського державного музею, зокрема досліджував творчість кобзарів та лірників, у 1937 заарештований, підданий тортурам і за нез’ясованих обставин начебто вчинив самогубство | |
| 13 |
День матері1888 – у Вільно Яків Головацький, священик УГКЦ, лінгвіст, етнограф, фольклорист, історик, поет, педагог, співзасновник «Руської трійці», співавтор збірника «Русалка Дністровая», учасник Собору руських учених у Львові 1848, перший завідувач кафедри руської словесності Львівського університету, ректор Львівського університету (1864-1866), під впливом М. Погодіна і Д. Зубрицького перекинувся у москвофільство, за що отримав звання академіка Петербурзької АН, 1868 переїхав до Московщини, відмовився від священства і перейшов у православіє; наукова праця і досі залишається не дослідженою |
|
| 14 | 1968 – у Львові Йосиф Проць, священик УГКЦ, культурно-освітній діяч, голова «Рідної школи», радник єпископської консисторії у Станіславові, репресований на 10 років за відмову перейти на православіє, * 1878 у Старих Богородчанах | |
| 15 | 1988 – у с. Чернелівці Хмельницької обл. * Олександр Клітинський, член організації «Білий молот», герой Небесної сотні, посмертно Герой України, отримав кульові поранення ніг стримуючи наступ «Беркуту» на вул. Інститутській, загинув у палаючому Будинку профспілок 19.02.2014; тіло ідентифіковано за ДНК-експертизою, похований на Аскольдовій могилі | |
| 16 | 1648 – на Жовтих Водах в урочищі Княжі Байраки козацьке запорізьке військо під командою Б. Хмельницького, реєстрові козаки, що перейшли на бік Хмельницького спільно з татарським загоном перекопського мурзи Тугай-бея розгромили польське коронне військо під командуванням С. Потоцького та Я. Шемберка, що прямувало на Січ на початках придушити повстання. Жовтоводський розгром став першою переможною битвою українського повстанського війська над регулярним військом Речі Посполитої. | |
| 17 | 1958 – у Новому Орлеані Джордж Раффалович, англійський журналіст, письменник, ймовірно онук емігранта з Одеси, активний пропагандист у світі української незалежності, організатор Українського комітету у Лондоні | |
| 18 | 1878 – у Львові * Юзефа Кратохвиля-Відимська, графік і живописець, активний учасник львівського мистецького процесу 1920-1930-х років, Паризькою академією мистецтв удостоєна звання академічного офіцера та нагороджена орденом «Академічні пальми», в радянський період, щоби творити на улюблені теми змушена була «платити» замовними роботами в дусі «совєтського патріотизму» | |
| 19 | 1888 – Роман (в чернецтві Андрей) Шептицький здобув науковий ступінь доктора права Ягеллонського університету у Кракові | |
| 20 | День пам’яті жертв політичних репресій | |
| 22 | 1998 – владика Любомир Гузар освятив відновлену Миколаївську церкву на Аскольдовій Могилі у Києві | |
| 23 | День Героїв
1938 – у Роттердамі в Нідерландах московським агентом «Валюхом» (Судоплатовим) вбитий Євген Коновалець, співорганізатор Галицько-буковинського куреня Січових Стрільців, полковник Армії УНР, співтворець і командант УВО, співтворець і перший голова ОУН, один з ідеологів українського націоналізму |
|
| 24 | 1918 – за поданням Івана Огієнка Міністерство освіти затвердило Найголовніші правила українського правопису | |
| 26 | 1648 – в урочищі Горіхова Діброва під Корсунем 15-17 тисячне українське військо під Командуванням Б. Хмельницького спільно з 4-тисячним татарським загоном Тугай-бея завдало другої нищівної поразки 20-тисячному польському коронному війську. Поляки втратили 10 тисяч вбитими, 8,5 тисяч потрапили в полон у т.ч. великий коронний гетьман М. Потоцький та польний гетьман М. Калиновський. Від загибелі й полону врятувалось всього 1,5 тисячі жовнірів. Внаслідок перемог під Жовтими Водами і Корсунем польська окупаційна армія в Україні була ліквідована. | |
| 27 | 1948 – у Києві заарештовані 12 підпільників міського проводу ОУН, в тому числі І. Проньків-«Беркут», міськпровідник | |
| 28 | 1888 – у супроводі батьків Роман Шептицький прибув до василіанського монастиря в Добромилі, де (2.06) після відбуття триденних реколекцій його прийнято до новіціату
1888 – у Севастополі * Ольга Водолажченко, історик, філолог, архівіст, перекладач, дослідниця історії України та історії освіти на Слобожанщині, у 1937 репресована як «активна учасниця антирадянської української повстанської організації», і від того часу і до кінця життя не могла реалізувати себе як науковець-дослідник 1908 – * Андрій Рожак, священик УГКЦ,, у міжвоєнний період душпастирював на Закерзонні, тричі ув’язнений польською комуністичною владою, з 1977 обслуговував вірних греко-католицького обряду в Зеленій Горі, Пшемкові, Шпортаві, Глогові, Познані, а з 1991 у Перемишлі 1918 – до Києва прибула делегація Кубанської крайової ради на чолі з М. Рябоволом. В ході переговорів з П. Скоропадським укладено таємну угоду про возз’єднання України і Кубані, яку проте не вдалось реалізувати через підписання 23.08 головою кубанського уряду Л. Бичем договору з Добровольчою Армією. |
|
| 29 | 1798 – у Львові
Петро Білянський, єпископ Львівський, Галицький та Камянецький УГКЦ; домігся відкриття у Львові греко-католицької духовної семінарії, зрівняння греко-католицького духовенства з римо-католицьким, запровадження української мови в ««Studium Ruthenum», звернувся з петицією до імператора Леопольда ІІ про утворення Галицької митрополії, здійснення початкового навчання українською мовою під опікою Церкви, відновлення діяльності окремих монастирів
1858 – у Києві * Костянтин Крижицький, живописець, пейзажист, академік Петербурзької АМ, співорганізатор і голова Товариства художників ім. А. Куїнджі 1878 – в м. Чесанів (нині в Польщі) * Петро Карманський, поет, перекладач, представник «Молодої музи», журналіст, дипломат УНР та ЗУНР, президент Союзу українців в Бразилії, після повернення в Україну викладач Львівського університету 1938 – Русинсько-Українська Народна Рада, посилаючись на положення Сен-Жерменського договору, поставила вимогу уряду Чехо-Словаччини про запровадження автономії українського Закарпаття |
|
| 30 | 1918 – у Чікаго близько 10 тисяч українців провели велике національне віче і марш містом
1918 – у с. Струтин Львівської обл. * Теодор Мацьків, історик на еміграції, дослідник доби козацької України, професор низки університетів та УВУ, дійсний член Українського Історичного Товариства, організатор кількох наукових конференцій в Європі, що дали поштовх українознавчим дослідженням зарубіжних учених |
|
| травень 1948 – у польському концтаборі Явожно замордовано 1 українця | ||
Ч Е Р В Е Н Ь
| ЧИСЛО | ПОДІЯ | |
| 1 | 1-15.06.1948 – у Миколаївських лісах на Львівщині нарада членів Проводу ОУН під керівництвом Р. Шухевича опрацювала методи ведення підпільної боротьби; зокрема наголошено на посиленні конспірації та зміцненні структур СБ
1948 – у Міттенвальді в Німеччині Родіон Сліпий, чотар УСС, поручник УГА та дивізії «Галичина», доктор медицини, двоюрідний брат Патріарха Йосифа |
|
| 2 | 1918 – Німеччина офіційно визнала Українську Державу гетьмана П. Скоропадського, а 24.07 ратифікувала Брестський мир
1948 – повторний Указ Президії ВР УРСР про виселення терміном на 8 років з території УРСР (за винятком західних областей) осіб, що «злісно ухилялись від трудової діяльності в сільському господарстві» 1978 – у Сан-Дієго Матвій Стахів, старшина УГА, правник, історик, дійсний член НТШ, професор УВУ в Мюнхені, голова НТШ у США, провідний діяч Світового Конгресу Вільних Українців та Українського конгресового комітету Америки |
|
| 3 | 1908 – у Москві * Борис Рибаков, московитський історик і археолог, академік АН СРСР, Чехо-Словацької, Польської та Болгарської Академій Наук, почесний доктор Ягелонського університету, Герой соціалістичної праці, дослідник археології, культури та історії слов’ян і Стародавньої Русі, автор багатьох фундаментальних концепцій з історії слов’янського світу, проте виходячи з московитсько-більшовицького світогляду обстоював зовсім ненаукову ідеологему про Київську Русь як «спільну колиску братніх російського, українського та білоруського народів» | |
| 4 | 1918 – в містечку Лисянка, як реакція на каральну акцію проведену попереднього дня над селянами, що відмовились працювати в економії вибухнуло повстання. Самоорганізувавшись робітники і селяни розгромили німецький каральний загін, гетьманську офіцерську сотню і рушили на Звенигородку. За декілька днів повстання охопило весь повіт, а число повстанців досягло 30 тисяч. 13.06 повстанці під натиском переважаючих німецьких сил залишили Звенигородку, але ще впродовж місяця утримували повіт. В ході боїв убито та поранено 6 тисяч німецьких вояків і офіцерів. | |
| 5 | 1928 – у м. Богодухів Харківської обл. * Всеволод Голубничий, економіст, історик, публіцист, член УВАН, громадсько-політичний діяч на еміграції, професор Нью-Йоркського Хантер-коледжу, один з найвідоміших на Заході експертів економіки СРСР, праці з української політики та економіки вважаються одними з найкращих в царині українознавства
1938 – в Коломиї на базі Українського народного музею «Гуцульщина» імені о. Йосафата Кобринського відбувся VI з’їзд українських музейників та прихильників музеєзнавства |
|
| 6 | 1948 – постановою УГВР встановлено медаль “За боротьбу в особливо важких умовах” | |
| 8 | Скарга султана Османської імперії Сулеймана ІІ Пишного польському королю Сигізмунду ІІ про те, що від 8.06.1548 до 6.12.1549 козаки під проводом Д. Байди-Вишневецького здійснили низку походів на Очаків, Аккерман, Іслам-Кермен
1898 – у Харкові Яків Щоголів, поет, представник українського романтизму, значна частина творів присвячена історії України та оспівуванню козаччини, також багато писав для дітей 1918 – у с. Вортятин * М. Малецький, вояк легіону “Роланд”, учасник похідних груп ОУН, сотник дивізії “Галичина” |
|
| 9 | 1768 (за іншими даними 30.06) – московитські війська під командою генерала Петра Кречетнікова (за іншими даними Апраксіна) та коронне військо під командуванням Франциска Ксаверія Браницького здобули м. Бар на Поділля, яке завзято обороняли конфедерати | |
| 10 | 1988 – у Москві відбулась зустріч кардиналів Казаролі та Віллебрандса з делегацією катакомбної УГКЦ на чолі з єпископами Курчабою та Василиком. Попри уже виразну маніфестацію проблеми легалізації Української Католицької Церкви східного обряду, яка будь-якого моменту могла трансформуватись у неконтрольований для влади процес, РПЦ і радянська влада в Москві та в Україні вперто не бажали помічати реальність існування релігійної організації, яку вони мали знищити ще в далеких 40-х‑50-х роках. Речники Московського патріархату і Митрополит Київський Філарет (Денисенко) заперечували реальність існування УКЦ (УГКЦ), називаючи це «внутрішньою проблемою» РПЦ в Західній Україні. Водночас радянські і компартійні працівники допомагали їм, називаючи катакомбну Церкву не релігійною, але «політичною», «націоналістичною» та «сепаратистською» організацією. Неадекватна і нерозумна поведінка тандему РПЦ з комуно-атеїстичною владою сприяла тому, що чим раз більше число конфесійно не визначених мешканців Західної України ідентифікували себе як греко-католики.
1968 – у Львові Галина-Олена Захаріясевич-Липа, живописець, графік. етнограф, письменниця, дружина Ю. Липи, після війни переслідувана як вдова «ворога народу», автор проектів іконостасів, церковного одягу, хоругов, текстильних та шкіряних виробів, полотен на історичну тематику, листівок, ілюстрацій до творів українських письменників, графічних робіт |
|
| 11 | 1658 – у бою під Полтавою армія гетьмана І. Виговського при підтримці кримських татар, на чолі з ханом Карач-Беєм розгромили війська заколотників полтавського полковника М. Пушкаря та запорізького кошового Я. Барабаша. М. Пушкар поставився вороже до державницької політики І. Виговського відразу після обрання останнього гетьманом (1657) і в своїй боротьбі з гетьманом шукав підтримки в Москві. Зі свого боку Московія усіляко підтримувала будь-які заколоти та ослаблення Гетьманщини, поступово поширюючи у ній свій вплив. У бою під Полтавою М. Пушкар загинув, а Я. Барабаш був схоплений козаками і страчений. Проте це не змогло спинити подальші виступи опозиції, які спричинили занепад козацької держави в історії відомий як «Руїна». | |
| 12 | 1918 – між Українською Державою гетьмана П. Скоропадського та радянською Московією врешті підписано мирний договір, згідно з яким остання визнала незалежність України. Ще 30.03 уряд УНР запропонував червоній Москві розпочати мирні переговори, проте московити під будь-якими приводами відтягували їх. Лише 22.05, після приходу до влади П. Скоропадського, до Києва прибула майже 40-особова делегація. Переговори провадили українською та московитською мовами, залучаючи для тлумачення перекладачів (це при тому, що українці досконало володіли мовою протилежної сторони!). В ході обговорень найважчим було питання кордонів та розподіл державного майна і боргів колишньої імперії. При цьому Москва не зважала на бажання мешканців спірних територій бути в складі України і, навіть попри готовність української сторони піти на поступки, фактично зірвала можливість знайти порозуміння і домовленостей з багатьох питань так і не було досягнено (8.11 делегація виїхала до Москви). Підписати договір Москву змусили несприятливі для неї зовнішні обставини і подальші події засвідчили, що вона не мала наміру дотримуватись взятих на себе зобов’язань. Найбільшу користь, яку осягнула московитська делегація у Києві – це активна антиукраїнська комуністична пропаганда та підготовка повстання в Україні. | |
| 13 | 1638 – об’єднане польське військо оточило і вдерлось в козацький табір біля с. Жовнин. Я.Острянин з кількома тисячами козаків прорвав оточення, переправився через р. Сулу і відступив в Слобідську Україну під владу Московії. Близько 20 тисяч повстанців, що залишились, вночі під проводом Дмитра Гуні відійшли до місця, де р. Старець впадає у Сулу, заклали табір і два місяці провадили оборону. Проте 7.08 козаки капітулювали; Гуня з невеликим загоном прорвався на Запоріжжя. Для Речі Посполитої настало десятиріччя примарного «золотого спокою», який раптово розвіялось під змахами козацьких шабель 1648 року.
1968 – в ході змін спричинених Празькою весною уряд О. Дубчека легалізував Греко-Католицьку Церкву у Чехо-Словаччині та дав дозвіл на відновлення Пряшівської єпархії 1988 – у Львові заборона провести Установчу конференцію Товариства рідної мови в Будинку культури будівельників переросла у неочікуване для компартійної влади і перше за панування більшовизму несанкціоноване масове громадсько-політичне віче на площі перед пам’ятником Івану Франку. Другий, набагато чисельніший мітинг, відбувся перед пам’ятником Каменяреві 16.06, на якому ухвалено проводити регулярні народні збори. Установчі збори Товариства рідної мови ім. Т. Шевченка пройшла 20.06 в Будинку культури будівельників. |
|
| 14 |
Народився Євген Коновалець1968 – з наміром скріпити українців на поселеннях у вірі в воскресіння України та її Церкви Патріарх Йосиф Сліпий, попри поважний вік і очевидні наслідки 18-річної каторги, розпочав велику пастирську мандрівку найбільшими осередками української діаспори. 14.06-20.07 Блаженніший перебував у Канаді, 20.07-18.08 – у США, 18-25.08 брав участь у Євхаристіному Конгресі в Боготі (Колумбія), 26.08 відвідав столицю Венесуели Каракас, 27.08-5.09 – Бразилію, 6-16.09 – Аргентину, 17.09 – Парагвай, 20.09 – Уругвай, 30.09 – Лос-Анджелес, звідки вилетів до Австралії, наприкінці мандрівки 21.10 відвідав Нову Зеландію і 24.10 повернувся до Риму. Ця виснажлива і тривала подорож мала два важливі наслідки: надихала українців на поселеннях до активізації церковного і громадсько-культурного життя, а з іншого боку підносила питання переслідування українців і Українських Церков в Україні на міжнародному всесвітньому рівні. 1978 – у с. Синяково (нині в складі Чорткова) за загадкових обставин Володимир Дідич, член ОУН, з 1938 греко-католицький священик, в’язень Берези-Картузької, в часі війни душпастир у Кам’янці-Подільському, в’язень радянських концтаборів; похований у с. Вигнанка, щоби поховати – тіло довелось викрасти із моргу 1988 – у Німеччині Ф. Пелех, провідний член ОУН на Жовквівщині, в’язень німецьких концтаборів, член проводу ОУН у Німеччині |
|
| 15 | 1838 – у м. Косів на Франківщині * Йосиф (Осип) Вітошинський, греко-католицький священик, хоровий диригент, педагог, громадсько-культурний діяч
1898 – у с. Чортовець на Франківщині * Ольга Плешкан, художниця, учениця О. Новаківського, музейний працівник 1938 – в польських тюрмах українські в’язні-націоналісти розпочали голодування за повернення прав політв’язня |
|
| 16 | 1578 – у Львові на Ринковій площі за наказом польського короля Стефана Баторія страчений Іван Підкова, козацький кошовий отаман, молдовський господар, організатор козацьких походів на татарські кримські поселення та в Молдову ; похований у львівській церкві Успення, згодом перепохований біля Канева | |
| 17 |
День батька1668 – поблизу Диканьки вбитий Іван Брюховецький, під час Хмельниччині наближений до гетьмана Б. Хмельницького, використовуючи популістичні лозунги 1663 на Чорній раді обраний гетьманом Лівобережної України, після чого стратив конкурентів Я. Сомка та В. Золотаренка та їх прихильників, спочатку проводив промосковську політику, перший з гетьманів їздив до Москви і 1655 підписав Московські статті (за що отримав титул боярина і одружився з дочкою московського боярина), які значно обмежували суверенітет України, проте нахабна поведінка московитів в Україні підірвала авторитет гетьмана, що вимусило його виступити проти Москви і перейти під протекторат Туреччини, за однією версією з наближенням військ П. Дорошенка лівобережні козаки вбили гетьмана, за іншою – страчений за наказом П. Дорошенка, тіло перевезено до Гадяча і поховано з гетьманськими почестями |
|
| 18 | 1968 – у Львові Микола Янович, священик УГКЦ, філолог, викладач гімназій у Львові, Бережанах, Калуші, учасник становлення ЗУНР, за що ув’язнений польською владою, душпастир катакомбної УГКЦ | |
| 20 | 20-21.06.1768 – гайдамацьке військо здобуло Умань. На раді Максима Залізняка проголошено Гетьманом і князем уманським, Івана Гонту – полковником і князем смілянським.
20.06-11.07.1918 – під тиском Всеукраїнської Православної Церковної Ради та за наполяганням Гетьмана Скоропадського промосковський єпископат в Україні погодився на скликання Другої сесії Всеукраїнського Церковного Собору в Києві. Попри намагання проукраїнських делегатів проголосити автокефалію, Собор погодився лише на автономію Православної Церкви в Україні із збереженням її канонічного підпорядкування Московському Патріархату. Питання українізації Церкви промосковська більшість звела лише до відновлення давніх традицій піснеспіву та архітектури. |
|
| 21 | 1768 – під час «уманської різанини» з кількома ченцями-василіанами загинув Іраклій Костецький, ієромонах ЧСВВ, освітянин, проповідник, ігумен монастиря у Замості, засновник монастиря у Кристинополі (нині Червоноград), ігумен монастиря в Умані і керівник колегіуму, при наближенні гайдамаків розпустив ченців та вихованців колегіуму, * на Перемишльщині 1721. Трагедія Коліївщини полягала в тому, що руками українців вбивали українців, а наслідками кривавої різанини скористалась Москва, перехитривши православних, уніатів, поляків, жидів і цілу Європу
1908 – у с. Попівці Чортківського р-ну * І. Нагаєвський, священик УГКЦ, в’язень польських, радянських та німецьких тюрем, капелан Дивізії «Галичина», професор УВУ та УКУ, дійсний член НТШ |
|
| 22 | 1898 – у с. Сороцьке на Тернопільщині * Северин Борачок, художник, краєзнавець
1898 – у с. Лисівці Тернопільської обл. * Євген Храпливий, ідеолог і організатор суспільної агрономії в Галичині, вояк УГА, керівник організації «Сільський господар», організатор «Хліборобського вишколу молоді», засновник і голова Товариства українських агрономів, редактор журналів «Український пасічник», «Сад і город» та ін., професор Українського технічно-господарського інститут в Подєбрадах та УВУ, дійсний член НТШ, міністр сільського господарства в уряді Українського Державного Правління (1941) |
|
| 23 | 1828 – на Харківщині Максим Парпура, перекладач, видавець, меценат, відомий першим виданням поеми «Енеїда» І. Котляревського, професор Харківського університету, значні кошти заповів Харківському університету, Чернігівській та Новгород-Сіверській гімназіям, Конотопській повітовій школі, а також на будівництво лікарні у Конотопі | |
| 24 | 1958 – спеціальна ухвала ЦК КПУ «Про виправлення помилок в оцінці творчості деяких композиторів Української РСР», за якою з мистців знято найбільш одіозні та абсурдні звинувачення у найбезглуздіших «гріхах» проти радянської культури, проте ідеологічний контроль і тиск з боку відповідальних компартійних працівників все ж залишався включно до 1990 | |
| 26 | 1958 – у Львові
Ярослав Ярославенко (спр. Вінцковський), композитор, хоровий диригент, за фахом також інженер шляхів, чільний діяч товариства «Сокіл», член Русько-українського драматичного товариства ім. І. Котляревського, студентського товариства «Основа», співорганізатор музичного видавництва «Торбан», активний діяч січового руху, керівник хорів товариств «Сокіл» і «Основа», українських хорів «Боян» і «Зоря», польських – «Ехо» і «Лютня», духового оркестру львівських трамвайників, з приходом радянської влади активна творча діяльність композитора майже припинилась
1888 – у с. Доброводи на Тернопільщині * Григорій Алиськевич, священик УГКЦ, за відмову перейти на московське православіє засуджений на 10 років, після звільнення душпастир катакомбної УГКЦ |
|
| 28 |
День Конституції України |
|
| 29 | 1918 – у с. Жлобин в Білорусі
Федір Вовк, антрополог, етнограф, археолог, археограф, музеєзнавець, видавець, літературознавець, засновник і дійсний член Південно-західного відділу Російського географічного товариства, провідний член київської Громади, автор 628 праць, переважно іноземними мовами, популяризатор української культури в Європі
1938 – у с. Черниця Бродівського району Львівської області Мирон Тарнавський, командант Легіону УСС, генерал-четар та Начальний вождь (головнокомандувач) УГА |
|
| 30 |
Акт відновлення Української Державності (1941) |
|
| червень 1948 – у польському концтаборі Явожно замордовано 2 українців | ||
Л И П Е Н Ь
| ЧИСЛО | ПОДІЯ |
| 1 | 1718 – у м. Твер дорогою до Петербургу за загадкових обставин
Йоасаф Кроковський, ігумен Пустинно-Микільського монастиря, ректор Києво-Могилянської академії, архимандрит Києво-Печерської Лаври, Митрополит Київський. Кроковський, як і зрештою усе вище українське духовенство збуджували постійні підозри у московитів в неблагонадійності та нелояльності режимові, тому Петро І зі свитою за кожної ліпшої нагоди принижували українців і вказували на їх місце слуги. На початку листопада 1708 Й. Кроковського та інших єпископів насильно доставлено до Глухова, де в той час показово страчували старшину взяту в полон у Батурині, а 1709 українських ієрархів змусили виголосити анафему І. Мазепі. У 1718 Митрополита знову запідозрили у нелояльності до царя і викликали на допит у Петербург, куди, звісно, той не доїхав.
1888 – під час облечин Роман Шептицький отримав чернечу рясу та ім’я Андрей |
| 2 | 1918 – гетьман П. Скоропадський ухвалив Закон про громадянство Української Держави, основні положення якого запозичені з квітневої редакції закону про громадянство УНР |
| 3 | 1928 – члена УВО («Летюча бригада) І. Плахтину засуджено на кару смерті; після присуду мати звернулась до сина: «Сину, як будуть тебе провадити на шибеницю, не забудь закликати «Хай живе Україна!» |
| 5 | 5-12.07.1918 – у Москві відбувся І з’їзд КП(б)У, який проголосив українську більшовицьку партію частиною РКП(б), підпорядкованою її ЦК. Ймовірно присутність московитських «товаріщів-наглядачів» витверезила українських комуністів, які одразу ж забули таганрозьку ухвалу (18-20.04) про самостійність КП(б)У. |
| 6 | 1888 – у станиці Новощербіновська * Петро Макаренко, член Кубанської крайової ради, один з впливових провідників Кубанської Народної Республіки, захисник інтересів українців Кубані і прихильник об’єднання з Україною, організатор Кубанського архіву у Празі, голова Комітету українських емігрантів, автор кількох книг з історії Кубані |
| 7 | 1898 – у Кисловодську
Микола Ярошенко, маляр-жанрист, художник-передвижник
1988 – у Львові з ініціативи В. Чорновола на зборах членів Української гельсінської групи сприяння виконання Гельсінських угод створено легальну загальнонаціональну організацію партійного типу – Українську гельсінську спілку |
| 8 | 1618 – в ході польсько-московської війни козацьке військо Петра Конашевича-Сагайдачного здобуло м. Лівни (нині в Орловській обл. РФ)
1768 – московитські війська непомітно оточили табір гайдамаків і підступно заарештували провідників повстання Максима Залізняка та Івана Гонту. М. Залізняка етапували до Московії, І. Гонту передали полякам, які після жорстоких катувань стратили полковника у с. Серби поблизу Могилів-Подільського. Саме ж повстання Москва використала як привід ввести війська на територію Речі Посполитої і згодом приступити до її розчленування. 1918 – Гетьман Павло Скоропадський затвердив закон про утворення найвищого судового органу – Державного Сенату Української Держави. Орган створено за зразком московитського Правительствуючого сенату. Державний Сенат здійснював нагляд за діяльністю всіх судів держави і поділявся на адміністративний, цивільний і карний Генеральні Суди 1938 – у с. Жукин на Київщині * Лесь Танюк, режисер, письменник, мистецтвознавець, учасник руху шістдесятництва, Народний артист України, народний депутат України І-V скликань,, голова Національної спілки театральних діячів України, голова Всеукраїнського товариства «Меморіал», заступник голови НРУ, професор |
| 10 | 1848 – розпочав роботу перший австрійський парламент на якому Галичину репрезентували 96 послів в тому числі39 українців. Українські посли поставили вимогу про поділ Галичини на українську і польську частини, яку підкріпили листами з 15 тис. підписів.
1918 – у Відні Остап Волощак, біолог, дослідник карпатської флори, дійсний член НТШ, член Віденської та Краківської АН, співзасновник віденського товариства «Січ», професор «Львівської політехніки» 1948 – у м. Регенсбург в Німеччині Всеволод Петрів, генерал-хорунжий Армії УНР, військовий міністр, начальник Генерального штабу УНР, під час інтернування поляками у 1920 демонстративно переламав свою шаблю, міністр оборони Українського Державного Правління (1941), радник командувача УНА П. Шандрука, письменник, дійсний член НТШ, автор праць з військової історії 1968 – доповідна записка завідувача відділом пропаганди і агітації ЦК КПУ Г. Шевеля в якій обґрунтовувалась необхідність видання україномовної релігійної православної літератури на противагу «ворожій нам літературі, яка різними шляхами розповсюджується уніатами». У серпні відділ пропаганди і агітації ЦК КПУ дозволив видання 100-тисячним накладом україномовного православного молитовника та відновлення випуску у Львові щомісячника «Православний вісник» накладом 10 тисяч примірників. 1988 – проповідь Папи Івана Павла ІІ з нагоди відзначення в Римі Тисячоліття хрещення України-Руси |
| 11 | 1918 – у Симбірську при спробі арешту чекістами застрелений Михайло Муравйов, командувач більшовицького війська, яке у січні 1918 вторглось в Україну, організатор масового терору у Києві, московський шовініст і україноненависник
1938 – у польській в’язниці, імітувавши самогубство, наглядачами замордований В. Нидза, студент Львівської політехніки, заступник провідника українських політв’язнів |
| 12 | 1778 – у с. Купичів на Волині
Антін Млодовський, ЧСВВ, під час навчання у василіанській школі змінив латинський обряд на східний, архимандрит Полоцький, згодом Супрасльський, єпископ Володимирський і Берестейський Руської Унійної Церкви
1958 – Папа Пій ХІІ утворив у США Філадельфійську митрополію УГКЦ до якої увійшли Філадельфійська архиєпархія, Стемфордська та Чиказька єпархії. У 1983 доєднано новоутворену Пармську єпархію. 1998 – в Ольштині В.-А. Пшепюрський-«Ікар», під старшина дивізії «Галичина», заступник референта СБ ІІІ Округи Закерзоння, зв’язковий підпілля з західними дипломатами, в’язень сталінських концтаборів |
| 13 | 1938 – у Луцькій тюрмі розпочалось голодування членів ОУН з вимогою покращити умови ув’язнення та розширити сферу вживання укр. мови |
| 14 | 1808 – у Києві Артем Ведель, композитор, диригент, співак, скрипаль |
| 15 | 1918 – Болгарія ратифікувала Брестський мирний договір з Україною |
| 16 | 1908 – у с. Солониця на Полтавщині * Василь Барка, поет, прозаїк, есеїст, літературознавець, перекладач |
| 17 | 1888 – у с. Руські Пекляни біля Пряшева * Павло Ґойдич, ЧСВВ, єпископ Пряшівський УГКЦ, блаженний священномученик, у міжвоєнний період чинив успішний спротив словакізації українських народних церковних шкіл, домігся відкриття у Пряшеві греко-католицької руської гімназії, в часи війни порятував сотні людей від концтаборів, 1950 заарештований і засуджений на довічне ув’язнення, тортуруючи важкою і принизливою працею комуністи водночас пропонували волю за умови очолити Православну Церкву в Чехословаччині, мужньо витримуючи знущання він одного просив у Бога «щоб із цієї долини сліз покликав мене того самого дня, в який прислав», що за його проханням так і сталось,
у в’язниці Леопольдов у Чехо-Словаччині 17.07.1960
1988 – несанкціоновані комуністичної владою 5-тисячне молитовне зібрання греко-католиків біля закритого Гошівського монастиря (Франківщина) та багатолюдне богослужіння у Зарваниці (Тернопільщина). Тоді страх сковував волю ще більшості мешканців Західної України і перебороти його вдалось лише на початку літа 1989 року. |
| 18 | 1948 – у м. Трускавець загинув Р. Різняк-«Макомацький», референт СБ Дрогобицького міського проводу, референт СБ Дрогобицького районного проводу (1948), Лицар Золотого Хреста бойової заслуги 1 класу |
| 19 | 1998 – у Піттсбургу СЩА М.Лебедь, перший керівник СБ ОУН, міністр держбезпеки в Українському уряді (1941), співзасновник УГВР, голова ЗП УГВР |
| 22 | 1908 – *Антін Пакош, священик УГКЦ с. Ростока Мушинського деканату, в’язень Берези Картузької (1939), вдруге засуджений (1945) на три поки ув’язнення за звинуваченням латинського пароха с. Лабова в «українському шовінізмі», який полягав в тому, що з вірними розмовляв українською мовою та передплачував українські газети
1988 – у м. Глен-Ков у США Мелетій (Михайло) Войнар, ЧСВВ, священик УГКЦ, церковний історик, дійсний член УВАН та НТШ, віце-ректор Української папської колегії св. Йосафата, професор східного канонічного права Католицького університету у Вашингтоні, радник Філадельфійського Апостольського Екзархату, учасник Другого Ватиканського собору, радник Папської Комісії для ревізії кодексу латинського канонічного права |
| 23 | 1878 – біля м. Бучач на Тернопільщині * Антон Казновський, блаженний УГКЦ, священик, капелан УГА, організатор на парохії товариств «Сокіл», «Просвіта», «Рідна школа», за активну громадянську позицію пережив три ув’язнення і три підпали помешкання, за спротив гітлерівцям засуджений на смерть,з 1949 душпастир катакомбної УГКЦ, у в’язниці м. Жданов (нині Маріуполь) |
| 25 | 1928 – комунікат Крайової команди УВО, що напад на пошту у Львові політичний експропріаційний акт, а не побутовий грабунок, як намагалась виставити польська поліція |
| 26 | 1928 – у Ташкентському університеті, а 4.08.1928 на одній із центральних вулиць м. Ташкент (Узбекистан) Борис Грабовський за допомогою «радіотелефоту» (пристрою з передавача і камери-приймача, що працювали на електромагнітних хвилях) продемонстрував передачу на відстань рухомих зображень, започаткувавши еру розвитку телебачення
1968 – у с. Наконечне Друге на Львівщині * Роман Сеник, герой Небесної Сотні, посмертно Герой України, смертельно поранений 22 січня біля стадіону «Динамо» снайперською бронебійною кулею, + не приходячи до свідомості у київській лікарні 25.01.2014 |
| 27 | 1618 – в ході польсько-московської війни козацьке військо Петра Конашевича-Сагайдачного здобуло м. Єлець (нині в Московії)
1708 – у Львові Йосиф Шумлянський, православний єпископ Львівський (1667), який у 1700 перевів Львівську єпархію на Унію, реформував церковне життя, опікувався потребами простого духовенства, проголосив чудотворними ікони – Теребовлянську (нині у Львові), Верхратську (нині у Крехові), Крилоську та Підгорецьку (Голубицьку), опікувався іконописною школою у Жовкві, брав участь у Віденській битві (1683), автор низки творів на церковну тематику |
| 28 | 988 – умовний день хрещення України-Руси. Дату святкувань достосовано до дня пам’яті святого рівноапостольного Володимира і встановлено згідно з Указом Президента України В. Ющенка № 668 від 25.07.2008.
1948 – у Києві Григорій Світлицький, перший народний художник УРСР, скрипаль, композитор, професор Київського художнього інституту |
| 29 | 1938 – каральними органами НКВД розстріляно чергову велику групу визначних «будівників комунізму». Як священний спадок давніх татаро-монгольських орд північна імперія, чи то царська, чи то більшовицька, чи ж новітня феесбешна ревно береже і методично використовує принцип «утилізувати» уже непотрібний «людський матеріал» після того, як його сповна використано. Серед страчених Павло Дибенко, організатор більшовицьких військ і встановлення радянської влади в Україні та в інших неспокійних теренах імперії, організатор масових репресій в армії, командарм 2-го рангу, нагороджений трьома орденами Червоного прапора, Іван Дубовий, один з найдіяльніших червоних командирів в Україні, командарм 2-го рангу, Володимир Затонський, один з чільних учасників більшовицької окупації України, народний комісар освіти УСРР, ініціатор ліквідації Кам’янець-Подільського університету, русифікації української освіти, знищення українських духовних та культурних пам’яток, Валерій Мелажук, високопосадовий радянський та партійний функціонер. |
| 31 | 1808 – у Москві * Варвара Рєпніна, княгиня, донька Малоросійського генерал-губернатора, активна учасниця культурного життя України середини ХІХ століття, незважаючи на своє високе походження стала, за словами поета, «добрим ангелом» у долі Тараса Шевченка
1848 – австрійський уряд, усвідомлюючи небезпеку національного пробудження української більшості Східної Галичини, вперше призначив губернатором краю польського шляхтича В. Залевського, відмовився від планів поділу Галичини на українську і польську провінції та погодився на переведення викладання в школах краю на польську мову 1948 – після цілорічних знущань у польському концтаборі Явожно Юліян Криницький, священик УГКЦ, з родиною заарештований польською комуністичною владою у 1947, син Олександр засуджений на 15 років ув’язнення за те, що надав допомогу коневі з табору УПА 1968 – у Львові Степан Ратич, священик УГКЦ, почесний крилошанин митрополичої Капітули, парох Тернополя, репресований за відмову перейти на московське православіє, після звільнення з ув’язнення Митрополит Й. Сліпий призначив підпільним греко-католицьким адміністратором Східного-Сибіру, після повернення в Західну Україну священик катакомбної УГКЦ |
| липень 1918 – користуючись цілковитою необізнаністю європейських політиків з «українським питанням» ідеолог польських шовіністів Р. Дмовський у формі дипломатичного акту розіслав всім урядам Європи власну псевдонаукову брошуру «Проблеми Середньої і Східної Європи» у якій зокрема стверджував: «Малорусини є племенем без історії, … без прикмет, здатних творити державу». Саме Р.Дмовського було призначено головою польської делегації на Паризькій конференції.
липень 1948 – у польському концтаборі Явожно замордовано 2 українців |
|
С Е Р П Е Н Ь
| ЧИСЛО | ПОДІЯ | |
| 1 | 1928 – у с. Цибулівка на Вінничині * Григорій Волощук, художник, філолог, дисидент, політв’язень | |
| 2 | 1888 – у с. Великі Меженки на Вороніжчині * Кость Буревій, поет, драматург, театрознавець, літературний критик, перекладач, розстріляний у Жовтневомупалаці Києва НКВД у 1934; родина емігрувала до США, де дочка Оксана видала частину врятованої спадщини батька
1938 – пастирський лист Митрополита Андрея Шептицького з протестом проти нищення православних храмів Холмщини і Підляшшя, насильницького покатоличення місцевих мешканців, в якому польську державу і Костел названо «ворогами Вселенської Церкви, Християнства». Тільки на Холмщині й Підляшші знищено 189 церков, а 149 передано римо-католикам. Протест до польського уряду було також надруковано на першій сторінці газети «Діло», проте цензура конфіскувала наклад. Та все ж він розійшовся у нелегальних відбитках. Лише звертання Шептицького до Ватикану зупинило антихристиянські дикунські дії влади. 1998 – у м. Балтимор США Ніна Строката (Караванська), мікробіолог, правозахисниця, політв’язень, член-засновник Української Гельсінської групи, 1979 видворена з СРСР |
|
| 4 | 1878 – у м. Ланьцут * Антін Крушельницький, письменник, літературознавець, педагог, член Українсько-Руської радикальної партії, міністр освіти УНР, видавець і редактор совєтофільських журналів «Нові шляхи» та «Критика», піддавшись радянській пропаганді у 1934 з родиною переїхав до Радянської України, розстріляний в урочищі Сандармох у Карелії 1937; цинічне знищення усієї родини Крушельницьких стало символом цільового винищення московсько-більшовицьким режимом української інтелігенції
1898 – у Львові Сильвестр Сембратович, кардинал, митрополит Галицький, архиєпископ Львівський та єпископ Кам’янецький УГКЦ |
|
| 5 | 1948 – у с. Жарик у Казахстані на засланні Мокій Василькевич, священик УГКЦ, референт Перемиської консисторії, просинодальний суддя, | |
| 6 | 6 і 13.08.1978 – у Червонограді (Кристинопіль) Львівської області віруючі стихійно зібрались біля церкви, яку перероблено на музей атеїзму і вимагали відкриття її для богослужінь | |
| 7 | 1918 – уряд Української Держави уклав оборонний і торговельний договір з Всевеликим Військом Донським (Донська Республіка) згідно з яким Україна поступилась Таганрозьким округом, не отримавши взамін нічого
1948 – у “Сєввостлагу” Магаданської обл. загинув В.Худенко-“Остап”, пропагандист Дніпропетровського обласного проводу, шеф зв’язку ШВО «Заграва», політвиховник куренів «Непитайла» та «Горлиці», політ референт ВО «Заграва» УПА-Північ |
|
| 8 | 2008 – у Пекіні в парку Чаоян відкрито єдиний в азійсько-тихоокеанському регіоні пам’ятник Тарасу Шевченку | |
| 11 | 11-13.08.1918 – в Омську Другий Сибірський Всеукраїнський з’їзд поставив вимогу Сибірській Обласній Думі проголосити самостійність Сибіру, здійснити принцип самоврядування для окремих національностей, зокрема для українців, і створити Сибірську армію
1918 – при Природничій Секції Київського Наукового Товариства створено Термінологічну Комісію завданням якої було опрацювати загальноукраїнську наукову термінологію. 21.08 у Львові, за пропозицією Київської Комісії, створено Термінологічну Комісію при НТШ. 1938 – нарком внутрішніх справ СРСР М. Єжов видав оперативний наказ № 00485 розпочати ліквідацію «диверсійно-шпигунських і повстанських кадрів у промисловості, на транспорті, в радгоспах і колгоспах» Польської військової організації за яким було репресовано велику кількість поляків, що вірою і правдою служили більшовицькому режиму. Серед інших у 1939 розстріляно С. Косіора, генерального секретаря та першого секретаря ЦК КП(б)У, організатора фізичного і духовного геноциду української нації, зокрема Голодомору 1932-1933. 11-15.08.1938 – в “Мимозівці” (Гданськ) відбулись військові курси для бойовиків із “Бази” (Галичина) |
|
| 14 | 1898 – у с. Гребенне Олександр Козловський, поет | |
| 15 | 1918 – ухвалено Закон про заснування Національної бібліотеки Української Держави в Києві (з 1919 – Бібліотека Української АН під назвою Всенародна бібліотека України, з 1934 – Бібліотека АН УРСР, з 1948 – Державна публічна бібліотека АН УРСР, з 1965 – Центральна наукова бібліотека АН УРСР, нині Національна бібліотека України ім. Вернадського)) | |
| 16 | 1948 – у с. Остриня Тлумацького р-ну загинув Д. Рудак-«Чорний», сотник УПА, командир куреня «Смертоносці», Лицар Срібного Хреста бойової заслуги | |
| 17 | 1918 – Гетьман України Павло Скоропадський підписав Закон про заснування Кам’янець-Подільського державного українського університету, першим ректором якого обрано мовознавця Івана Огієнка. У 1919 університет нараховував 5 факультетів: історико-філологічний, фізико-математичний, правничий, богословський, сільськогосподарський.
1938 – у Празі Степан Смаль-Стоцький, мовознавець, літературознавець, один з перших теоретиків українського віршування, дійсний член НТШ, УВУ, Слов’янського інституту в Празі, посол буковинського сейму та віденського парламенту, економічний діяч Буковини, діяч Союзу визволення України, голова Бойової управи УСС, посол ЗУНР у Празі, голова Української Могилянсько-Мазепинської АН, співзасновник Музею визвольної боротьби України у Празі, викладач української мови та літератури у Варшавському університеті; похований у Кракові |
|
| 18 | 1888 – у Львові
Григорій Шашкевич, священик УГКЦ, співзасновник Станіславівської окружної руської ради (філія Головної Руської Ради у Львові), посол австрійського парламенту, радник міністерства освіти у Відні, референт департаменту галицького шкільництва, канонік капітули у Перемишлі, ректор «Барбареуму» ‑ греко-католицької духовної семінарії у Відні, посол Галицького сейму, парох кафедрального собору у Перемишлі, співзасновник Галицько-Руської Матиці, оборонець прав української нації, автор однієї з перших граматик української мови, двоюрідний брат Маркіяна Шашкевича
1948 – в Києві у в’язничній лікарні Вільгельм Габсбург (Василь Вишиваний), австрійський архикнязь, полковник Легіону УСС, працівник Міністерства військових справ УНР, голова Українського національного вільно-козацького товариства у Відні, автор збірки поезій українською мовою «Минають дні» 1948 – група вояків УПА на чолі з командиром сотні «Месники-2» вийшли рейдом в американську зону окупації Німеччини |
|
| 19 | 1778 – в Улючі (нині в Польщі) * Іван Могильницький, священик УГКЦ, провісник національного відродження Галичини, вчений-філолог, крилошанин Перемиської капітули УГКЦ, інспектор шкіл Перемишльської єпархії, ректор новоствореного дяківсько-вчительського інституту в Перемишлі, засновник «Товариства галицьких греко-католицьких священиків для поширення письмами просвіти і культури серед вірних», автор низки українських підручників для народних шкіл
1908 – у м. Коломия * Я. Любович, член УВО, загинув 1929 у Львові під час експропріаційної акції; похорон Любовича перетворився на масову молодіжну антипольську демонстрацію 1938 – у Москві розстріляний Василь Манцев, народний комісар внутрішніх справ УСРР |
|
| 20 | 1908 – у с. Синява на Тернопільщині * Степан Колтунюк, священик УГКЦ, після псевдособору відмовився перейти на московське православіє, душпастирське служіння проводив у підпіллі
1978 – звернення Патріарха Й.Сліпого кардиналам, визначним релігійним діячам і акредитованим при Апостольській Столиці представникам про стан УКЦ в Україні, з проханням стати на захист українських греко-католиків |
|
| 22 | 1918 – Туреччина ратифікувала Брестський мирний договір з Україною
1978 – міська рада Клівленда (США) прийняла спеціальну резолюцію в обороні українських політв’язнів М. Руденка, О. Тихого, Л. Лук’яненка |
|
| 23 |
День Державного Прапора України1868 – єпископська хіротонія Михайла Куземського, останнього владики УГКЦ ліквідованої Холмської єпархії |
|
| 24 |
День Незалежності України1978 – у с. Оноківці біля Ужгорода єпископ катакомбної УГКЦ Олександр Хіра здійснив таємну єпископську хіротонію Іоанна Семедія |
|
| 25 | 1938 – у Москві розстріляні Казимир Квятек, організатор Червоної гвардії на Чернігівщині, командир дивізії, заступник командувача Харківського військового округу та Семен Діманштейн, член ЦК КП(б)У, член Організаційного бюро «ЦК КП(б)У | |
| 26 | 2008 – у м. Саскатун провінції Саскачеван Канади Михайло Кучмяк, ЧНІ, єпископ УГКЦ, апостольський екзарх Великої Британії | |
| 28 | 1938 – у с. Сороцьке Теребовлянського району Тернопільської області
Євген Купчинський, священик УГКЦ, композитор, хоровий диригент, віртуоз-цитрист, громадський діяч
28-31.08.1948 – у Міттенвальді відбулась Надзвичайна Конференція ЗЧ ОУН на якій прихильники Бандери здобули більшість; провідники опозиції виключені з ЗЧ ОУН 1948 – у Варшаві польською комуністичною владою страчено 9 повстанців |
|
| 29 | 1868 – у Києві * Людмила Старицька-Черняхівська, поетеса, драматург, прозаїк, перекладач, донька Михайла Старицького, учасниця літературного гуртка «Плеяда», у Першу світову війну працівниця Київського комітету допомоги українцям-утікачам, член Української Центральної Ради, співзасновниця Національної ради Українських жінок у Кам’янці-Подільському, працівниця ВУАН, репресована у справі Спілки Визволення України, через місяць після початку війни етапована до Казахстану, в дорозі 1941 | |
| 30 | 1918 – ухвалено Закон Української Держави згідно з яким на кордоні з Московією встановлено кордонні пункти на станціях Орша, Клинці, Хутір-Михайлівський, Коренево, Гостинцево та Валуйки. Оскільки Москва постійно затягувала розв’язання питання делімітації кордонів Україна здійснила захист своїх рубежів в односторонньому порядку. Переговори між Україною та Московією про кордон 7.10 призупинено, а на початку листопада взагалі припинено. | |
| 31 | 1948 – у с. Креховичі Рожнятівського р-ну заарештований селянин І. Зорій вихопив автомат і знищив 3 вояків МДБ | |
| серпень 1618 – в ході польсько-московської війни козацьке військо Петра Конашевича-Сагайдачного здобуло м. Лебедян та м. Данків (нині в Липецькій обл. РФ), м. Скопин, м. Ряжськ, м. Песочня, м. Сапожок і м. Шацьк (нині в Рязанській обл. РФ)
серпень 1968 – на знак протесту проти «широкомасштабного осуду» трудовими колективами України роману Олеся Гончара «Собор», інспірованого і керованого комуністичною верхівкою УРСР група молоді з м. Дніпропетровська (нині Дніпро) написала лист-звернення до голови Ради міністрів УРСР В. Щербицького, кандидата в члени Політбюро ЦК КПУ Ф. Овчаренка та секретаря Спілки письменників України Д. Павличка в захист письменника і його твору. В народі лист розповсюджувався як анонімний – за підписом «Лист творчої молоді м. Дніпропетровська». Невдовзі лист оприлюднено в країнах Західного світу. Наслідком стало переслідування авторів листа з боку КГБ за «антирадянську агітацію і пропаганду». |
||
В Е Р Е С Е Н Ь
| ЧИСЛО | ПОДІЯ | |
| 1 | 1948 – польською владою страчений В. Сивак-«Зірка», сотенний «Вовки 2» ТВ «Данилів»
1958 – у с. Чагерне Красноярського краю у родині репресованих * Микола Дзявульський, вчитель географії та біології, член ВО «Свобода», депутат Шепетівської міської ради, керівник Шепетівської організації «Товариства політичних в’язнів, репресований і членів їхніх сімей», герой Небесної Сотні, посмертно Герой України, загинув у Києві від кулі снайпера 20.02.2014 |
|
| 2 | 1918 – секретний наказ ВЧК про організацію концентраційних таборів для «ворогів» радянської влади, а вже 5.09 Рада Народних Комісарів РСФРР офіційним декретом проголосила політику ізоляції «класових ворогів» у трудових концтаборах до яких запроторювали усіх неблагонадійних без жодних судових рішень | |
| 5 | 1648 – у Бересті страчений Афанасій Филипович, ієромонах, письменник-полеміст, захисник православ’я і противник Унійної Церкви, святий УПЦ КП та УПЦ МП | |
| 7 | 7-8.09.1968 – в честь прибуття Патріарха Йосифа Сліпого до Аргентини державна пошта виготовила окремий поштовий штемпель і здійснила спецпогашення конвертів та марок
7-10.09.1988 – у Польщі з кульмінацією в Ченстохові відбулись величні святкування 1000-ліття Хрещення України-Руси на які прибув весь український єпископат на поселення на чолі з Блаженнішим Мирославом-Іваном (Любачівським) та більшість єпископів Польського Костелу на чолі з Примасом Йосифом Ґлємпом. |
|
| 8 | 8-9.09.1698 – біля міста Підгайці на Тернопільщині відбувся останній в історії України бій з татарською ордою в якому польсько-русько-саксонське військо під проводом польного гетьмана коронного Фелікса Потоцького стримало наступ ординців. Татари мали 14 тисяч вояків, коронні сили – 6 тисяч. Обидві сторони понесли великі втрати і орда відступила, грабуючи дорогою села, а коронне військо їх не переслідувало. Татарський набіг зірвав запланований похід короля Августа ІІ проти турків до Молдови.
1898 – в м. Любомль Волинської області * Наталія Ужвій, акторка театру і кіно, голова Українського театрального товариства (з 1954) 1958 – у Торонто А. Федина-«Мойсей; Сак; Смок», керівник експозитури УВО-ОУН у Гданську, референт зв’язків з США, Канадою, Південною Америкою |
|
| 9 | 1938 – до Праги прибула 10-особова делегація Української Центральної Народної Ради для перемовин про автономний статус українського Закарпаття у складі Чехо-Словаччини | |
| 10 | 1908 – у с. Старий Скалат
Степан Курбас, актор різноманітного плану у театрі «Руської Бесіди», співак, режисер, батько Леся Курбаса
2008 – у м. Миколаїв П. Саранчук, член ОУН, довголітній політв’язень, правозахисник |
|
| 13 | 1878 – у с. Дебеславці Коломийського району Івано-Франківської області
Гнат Якимович, священик УГКЦ, письменник-драматург, автор першого в Україні твору про Роксолану
1948 – у Ряшеві польською комуністичною владою розстріляний Василь Шевчук-«Кадило», священик УГКЦ, капелан сотень УПА «Громенка», «Бурлаки», Крилача» та «Ластівки» ТВ 26 «Лемко» ВО «Сян» |
|
| 15 | 1888 – у с. Кутківці на Хмельниччині * Пилип Коновал, капрал Канадських Експедиційних Сил, єдиний українець-кавалер Хреста Вікторії, найвищої та найпочеснішої нагороди за мужність, якою можуть бути нагороджені вояки з країн, підлеглих Британській короні | |
| 16 | 1658 – біля м. Гадяча укладено угоду між Річчю Посполитою і Гетьманщиною про входження козацької України до складу Речі Посполитої під назвою «Великого Князівства Руського» як третього рівноправного члена в державній унії Польщі і Литви. Нині можна лише гадати як склалась би доля сусідніх слов’янських народів і в цілому Східної Європи, якби принципи партнерського співіснування різних націй в об’єднаній державі були би реалізовані на практиці. Проте Сейм Речі Посполитої ратифікував договір лише після того як викинув з нього найголовніші його положення. І навіть в значно обрізаному вигляді ця угода не задовольнила польську шляхту, а для гетьмана Івана Виговського коштувала втрати булави. Наслідком цього стали найперше повна втрата суверенітету українською стороною, а відтак, коли Московія надійно закріпилась на частині підбитих українських земель, вже у наступному столітті її експансія на Захід призвела й до падіння Речі Посполитої. | |
| 20 | 1948 – у Львові біля храму Преображення енкаведистами застрелений Гавриїл Костельник, богослов, письменник, мовознавець, історик, професор Львівської богословської академії, редактор церковного журналу «Нива», до 1945 священик УГКЦ. З невідомих досі мотивів перейшов на московське православіє та очолив т.зв. «Ініціативну групу для возз’єднання Греко-Католицької Церкви з Російською Православною Церквою», яку НКВД використав як привід для ліквідації УГКЦ. Довершивши справу остаточної ліквідації «уніатів», з часом Москва почала позбувалась головних свідків злочину. Так, другого чільного члена Ініціативної групи Михаїла Мельника, уже православного єпископа, отруєно в поїзді дорогою до Києва. Від «серцевого приступу» у віці 60 років помер і третій очільник групи, також колишній священик УГКЦ, а після псевдособору православний архиєпископ Антоній Пельвецький. Вбивця Костельника був «ліквідований» за декілька десятків метрів від місця злочину. | |
| 21 | 1648 – на початку Пилявецької битви на герці зрадливо убитий Іван Ганжа, уманський полковник. Напередодні битви під Жовтими Водами (в ніч з 3 на 4 травня у Кам’яному Затоні на Дніпрі) Ганджа переконав 4 тисячі реєстрових козаків приєднатись до українського війська. Згідно тверджень В. Степанкова, не обґрунтованих жодними документами, І. Ганжа не загинув, а переметнувся до поляків, допомагаючи розправлятись з власним народом, зо що отримав нобілітацію. Але чи пробачили би йому поляки перехоплення реєстровців до повсталого козацтва, внаслідок чого коронне військо було розгромлене під Жовтими Водами, а С. Потоцький загинув? Зрадників не жалують ніде, а тим більше подвійних. Та й чи був резон командувачу великого полку і адміністратору великої території (це до мотивів особистої вигоди), після двох переможних битв і непевної долі польського війська переходити до супротивника?
21-23.09.1648 – у битві під Пилявцями (нині Пилява) 30-тисячне українське військо та 4-тисячний татарський загін розгромили польське військо, що складалось 32 тисяч шляхти і жовнірів, 8 тисяч німців, та 40-50 тисяч озброєної челяді. В результаті битви армія Речі Посполитої перестала існувати, рятуючись панічною втечею поляки покинули усю артилерію та велетенський обоз, для українського козацького війська зникли перешкоди для визволення усіх західноукраїнських земель. 1708 – в районі с. Дрокова на Стародубщині, за попередньою домовленістю з Гетьманом Іваном Мазепою, шведське військо на чолі з королем Карлом ХІІ вступило на територію Лівобережної України 1988 – після десятиліть ретельного приховування правди в газеті «Молодь України» з’явилась перша в радянській Україні публікація про Вінницьку трагедію в результаті якої у 1937-1941 роках комуністична репресивна система на Вінниччині замордувала близько 20 тисяч невинних людей |
|
| 22 | 1938 – у Києві розстріляні переконані ленінці та активні будівничі більшовицької системи Григорій Желєзногорський, верховний слідчий України, голова Верховного суду УРСР, генеральний прокурор УРСР, організатор масових репресій в Україні та Аркадій Кисельов (справжнє Арон Кеслер), член ЦК КП(б)У, член Центральної Контрольної Комісії ВКП(б) | |
| 23 | 1908 – у с. Поториця * В. Макар-«Безрідний», організатор ОУН на Сокальщині, командир військового загону ОУН «Вовки» (1930-ті), керівник референтури СБ на ПЗУЗ
1938 – на розстрільному полігоні «Комунарка» поблизу Москви страчений Микола Марчак, виконуючий обов’язки голови Раднаркому УРСР, депутат Верховної Ради СРСР |
|
| 24 | 1968 – у с. Милятин, обороняючи церкву перед закриттям, селяни три дні не виходили на роботу
1988 – у м. Івано-Франківськ Ольга Дучимінська, письменниця, поетеса, літературний критик, перекладачка, журналістка, народна вчителька, фольклористка, етнограф, організатор жіночого руху в Галичині, у віці 66 років засуджена на 25 років таборів (по смерті Сталіна скорочено до 10 років) «за замах на Ярослава Галана», після звільнення на творчість накладено негласну заборону, окремі твори з’являлись в «Нашому слові» та «Українському календарі» (Варшава) |
|
| 26 | 1878 – у с. Звиняч на Тернопільщині * Михайло Галущинський, командант Легіону УСС, член НТШ, професор Львівського таємного українського університету, голова товариства «Просвіта», співзасновник Українського національно-демократичного об’єднання, віце-маршал сенату, депутат Сейму Речі Посполитої, прихильник порозуміння з польською стороною
1998 – у м. Краків Роман Рейнфусс, польський етнограф, викладач Краківського університету, професор і завідувач кафедри етнографії Люблінського університету, дослідник культури Лемківщини і Бойківщини |
|
| 27 | 1788 – у Варшаві Ясон Смогожевський, ЧСВВ, митрополит Київський, Галицький та всієї Руси УГКЦ | |
| 28 | 1858 – у с. Плішивець на Полтавщині * Парфеній (Памфіл) Левицький, ректор Московської духовної семінарії, архиєпископ Тульський і Белевський РПЦ, редактор видання українського перекладу чотирьох Євангелій, невтомний популяризатор української мови, історії, обрядів, пісень, літератури
1818 – у м. Коломия * Йосафат Кобринський, священик УГКЦ, публіцист, меценат, автор «Букваря» (1842) в якому вперше в Галичині використано цивільний шрифт, та першого агрономічного посібника українською мовою, член Коломийської руської Ради, співорганізатор аматорського театру та читальні в Коломиї, учасник Собору руських учених у Львові, єдиний в окрузі священик, який робив записи у церковних книгах лише українською мовою, за що був постійно переслідуваний, успішно проводив протиалкогольну роботу, натхненник, організатор та меценат побудови в Коломиї Народного дому з театральним залом, бібліотекою, музеєм та промисловою школою |
|
| 29 | 1968 – О.Бойків, суспільно-культурний діяч на еміграції, підхор. УГА, учасник II конф. ОУН, секретар Є.Коновальця | |
| вересень 1618 – в ході польсько-української війни козацьке військо Петра Конашевича-Сагайдачного здобуло м. Касимов (нині в Рязанській обл. РФ), м. Романов (нині м. Тутаєв біля Ярославля) та декілька інших міст | ||
Ж О В Т Е Н Ь
| ЧИСЛО | ПОДІЯ | |
| 1 | 1648 – капітулював польський гарнізон Кодацької фортеці на Дніпрі. За умовами капітуляції в замку залишались артилерія та прапори, а жовніри мали право вийти зі зброєю, з сім’ями та латинськими ченцями. Дозволено було також забрати тіло загиблого у Жовтоводській битві С. Потоцького. Та у зв’язку з порушенням поляками домовленостей на іншій ділянці фронту кодацька залога була роззброєна, а згодом обміняна на українських полонених.
1858 – у м. Катеринослав (нині Дніпро) * Андріан Кащенко, письменник автор численних творів про козацтво та Запорізьку Січ, після 1933 негласно заборонений для радянського читача, наново українці відкрили письменника вже з падінням комуністичної влади 1898 – в м. Бжозів * Богдан Дрималик, піаніст, композитор, фольклорист 1938 – на 21-й день голодування українських політв’язнів у польській в’язниці Бриґідки Г. Климів-«Мармаш», член ОУН, брат І. Климіва-«Легенди» 1948 – у Румунії на трагікомічному фарсі під назвою «з’їзд» за участі 37 священиків «делегатів» комуністичний уряд ліквідував Греко-Католицьку Церкву в країні до якої належали також українці і, не питаючи згоди, понад 20 тисяч українців греко-католиків «возз’єднав» з Румунською Православною Церквою 1968 – у Києві Остап Лисенко, диригент, музиколог,етнограф, публіцист, письменник, син Миколи Лисенка 1998 – в Оттаві Богдан-Ростислав Боцюрків, член ОУН, історик, політолог, співзасновник Крлтонського університету (Оттава), засновник і директор Інституту радянських і східноєвропейських досліджень при Карлтонському університеті, співзасновник Канадського інституту українських студій університету Альберти, співзасновник Міжнародного комітету захисту прав людини (Брюссель) |
|
| 2 | 1938 – у Борисполі страчений Василь Івчук, директор школи у с. Дударків на Київщині, який під час Голодомору 1932-1933 врятував від голодної смерті понад 200 школярів, посмертно Герой України
1948 – у харківській тюрмі Йосиф Осташевський, священик УГКЦ, професор педагогіки і катехитики у Львівській Богословській Академії, заарештований у 1946 за відмову перейти на московське православіє |
|
| 4 | 1868 – у с. Кип’ячка на Тернопільщині * Кирило Студинський, філолог-славіст, мовознавець, літературознавець, письменник, фольклорист, академік ВУАН, один з керівників Християнсько-Суспільної Партії, член Крайової шкільної ради, голова УНРади, за відмову присягнути Польщі двічі ув’язнений та інтернований, керівник Крайового комітету у Галичині для допомоги голодуючим в Україні, голова НТШ у Львові , з приходом червоних голова Народних зборів Західної України (бутафорний тимчасовий орган влади на Західній Україні, який мав юридично легалізувати її окупацію Червоною Армією), депутат Верховної Ради УРСР, використовуючи високе положення врятував багатьох українців від ув’язнення, з початком війни примусово вивезений зі Львова й загинув за невідомих обставин у 1941
1938 – угорський уряд звернувся до Німеччини з проханням приєднати Закарпаття до Угорщини |
|
| 5 | 1888 – в м. Збараж * Гліб (в світі Григорій) Кінах, священик УГКЦ, протоконсультор василіанської провінції на Закарпатті, генеральний вікарій ЧСВВ (1946), здійснив генеральну візитацію всіх монастирів за океаном, духівник Української Папської Колегії св. Йосафата, ініціатор відновлення видання в Римі «Записок ЧСВВ», церковний історик, письменник
1908 – у с. Коцура в колишній Югославії * Онуфрій Тимко, священик УГКЦ, фольклорист, упорядник 4-х томів українських пісень зібраних на теренах Югославії, низки праць з історії русинів |
|
| 6 | 1648 – в околицях Львова з’явились перші татарські загони. Напередодні Ярема Вишневецький, прихопивши золото та коштовності зібрані міщанами для оборони, ганебно втік. 10.10 підійшли основні сили разом з Б. Хмельницьким і розпочалась облога міста. 15.10 Максим Кривоніс здобув Високий Замок і доля міста здавалось уже була вирішена. Проте Хмельницький, юність якого минула у Львові і який не хотів руйнувати міста, обмежився викупом 365 тисяч (за іншими даними 220 тисяч, а окремі автори згадують про 500 тисяч) золотих, які головно пішли для заспокоєння татар. 26.10 військо Хмельницького вирушило на захід.
1898 – у с. Рогозів на Київщині * Микола Опришко, диригент-хормейстер, бандурист, художній керівник Київської капели бандуристів, засновник ансамблю бандуристів Київського радіоцентру, автор підручника гри на бандурі 1918 – у Відні Роман Залозецький, засновник української нафтохемічної науки, професор Львівської політехніки, дійсний член НТШ, голова товариства «Сільський господар», посол Галицького сейму, почесний консул Великої Британії у Львові, перший голова Українського технічного товариства 1938 – у Винниках біля Львова Володимир Левицький нотаріус (діловодство провадив виключно українською мовою), письменник, літературознавець, видавець, співредактор журналу «Друг» і альманаху «Дністрянка», почесний член товариства «Просвіта», дійсний член НТШ 1948 – у Ряшеві польською владою страчений І. Кудлайчук-«Довгий», керівник технічного осередку Крайового проводу ОУН Закерзоння «Вулкан» |
|
| 7 | 1788 – декретом австрійського імператора Йосифа ІІ Габсбурга створено громадсько-релігійну інституцію світської греко-католицької інтелігенції – Ставропігійський Інститут у Львові. До середини ХІХ ст. це була єдина українська культурно-освітня установа. Інститут став спадкоємцем і створений на базі Львівського Свято-Успенського ставропігійського братства заснованого ще 1439 р. Згідно з декретом членам Ставропігії надано право патронату над храмом Успіння Пресвятої Богородиці, утримання друкарні і школи. На жаль у другій половині ХІХ ст. інституцію опанували москвофіли і заблокували доступ до неї патріотичній інтелігенції. | |
| 8 | 1618 – під м. Тушино козацьке військо Петра Конашевича-Сагайдачного з’єдналось з польсько-литовським військом Владислава Вази. В подальшому, не бажаючи ділитись з українцями славою переможця, Я.-К. Ходкевич під час штурму Москви (в ніч з 10 на 11 жовтня) відвів козакам другорядну роль.
1938 – утворено перший український автономний уряд Закарпаття (Рада Міністрів Підкарпатської Русі) під керівництвом Андрія Бродія. 26.10 Бродія заарештовано за державну зраду і намагання приєднати Закарпаття до Угорщини. 1938 – у Харкові розстріляний НКВД Гнат Хоткевич, письменник, редактор, історик, бандурист, композитор, мистецтвознавець, етнограф, театральний та громадсько-політичний діяч, організатор Гуцульського театру, керівник Полтавської капели бандуристів, творець Харківської школи гри на бандурі, залізничний інженер, автор проекту дизельного поїзда (1901; на 30 років раніше американського аналогу) |
|
| 9 | 1958 – Пій ХІІ, Папа Римський, засудив комунізм як ідеологію тоталітаризму, видав енцикліку з протестом проти переслідувань УГКЦ в СРСР, врятував вояків дивізії «Галичина» від примусової депортації до СРСР, за його понтифікату створено греко-католицьку митрополію в Канаді – Вінніпезьку і у США – Філадельфійську та екзархати у Великій Британії і Австралії | |
| 10 | 1908 – у с. Петриківка * Пелагея Глущенко, художниця, майстриня петриківського розпису, заслужений майстер народної творчості УРСР, як і інші петриківські мистці малювала безпосередньо пензлем без попереднього ескізу
1968 – у с. Фолюш Єпіфаній (Никифор) Дровняк, лемківський художник-примітивіст – один з п’яти найвідоміших примітивістів світу, під час депортації українців в рамках Операції Вісла чотири рази його висилали до Щеціна і чотири рази, пішки долаючи 700 кілометрів, він повертався на рідну Лемківщину |
|
| 12 | 1748 – у с. Спас на Львівщині Єронім (Юрій) Устрицький, ЧСВВ, єпископ Перемишльський Руської Унійної Церкви | |
| 13 | 1928 – у Львові
Анна Павлик, письменниця, активістка жіночого руху в Галичині, громадсько-культурна діячка, сестра Михайла Павлика
1948 – у м. Бльоне у Швейцарії Леонід Мосендз, поет, прозаїк, есеїст, гуморист |
|
| 14 |
День захисника УкраїниДень Українського КозацтваСвято УПА1908 – у с. Лаврів Луцького р-ну * А. Закоштуй-«Василь; Вовк», провідник Волинської обл., член Крайового проводу ПЗУЗ 1978 – у с. Кожухівка на Київщині * Андрій Цепун, активіст Євромайдану, герой Небесної Сотні, посмертно Герой України, вбитий у Києві 21.02.2014 |
|
| 15 |
День пам’яті С.Бандери (1959)1898 – Ісидор Мартинович, священик УГКЦ, освітній діяч Буковини, історик, шкільний інспектор Кіцманського повіту, на основі історичних документів доводив автохтонність українців Північної Буковини |
|
| 18 | 1868 – в с. Чуньків на Чернівеччині * Євгенія Ярошинська, письменниця, перекладач, етнограф, фольклорист, педагог, громадська діячка Буковини
18-19.10.1918 – у Львові в приміщенні Народного дому відбулось зібрання українських послів до парламенту та крайових сеймів Галичини і Буковини, єпископату УГКЦ та представників українських політичних партій, на якому утворено однопалатний український парламент – Українську Національну Раду (УНРада) на чолі з Євгеном Петрушевичем. 19.10 УНРада проголосила утворення Української держави на українських етнічних землях у складі Австро-Угорщини 1968 – у Львові КГБ провело обшуки в катакомбних священиків УГКЦ о. М. Дейнеки, о. Й. Вороновського, о. Ф. Курчаби, о. В. Величковського, о. І. Цегельського, о. В. Матковського, о. П. Василишина, о. І. Лопадчака, о. П. Городецького, о. М. Волосянка, о. В. Стернюка.Наступні дні спецслужби проводили «труси» на помешканнях інших підпільних священиків; при цьому вилучались усі речі церковного вжитку. |
|
| 19 | 19-26.10.1848 – у Львові зібрався перший з’їзд діячів української культури і науки – Собор руських учених, у якому взяло участь 118 чол. З’їзд створив культурно-освітнє товариство – Галицько-руську матицю, схвалив граматику української мови, підтримав вимогу поділу на українську та польську частини, ініціював видання перших українських журналів і газет.
19-20.10.1898 – в Галичині усі українські просвітянські й культурні установи краю святкували 100-річчя з часу першої публікації «Енеїди» І. Котляревського. Також з цієї нагоди у Львові 31.10 поставлено «Наталку Полтавку». 1958 – у Мельбурні Вінніпезький Митрополит Максим Германюк, Апостольський екзарх архиєпископ Іван Бучко з Риму, Торонтський єпископ Ісидор Борецький та Апостольський делегат для Австралії, Океанії та Нової Зеландії архиєпископ Ромольо Карбоні здійснили єпископську хіротонію о. Івана Прашка. Нововисвячений Апостольський екзарх для українців-католиків Австралії того ж дня розпочав роботу конференції священиків Екзархату. |
|
| 22 | 1918 – в Кам’янці-Подільському відкрито Український Державний Університет (ректор Іван Огієнко)
1938 – посол Польщі в Берліні повідомив міністра закордонних справ Райху позицію своєї держави за якою Карпатська Україна повинна відійти до Угорщини. Намагання Варшави встановити спільний кордон з «історичним другом» Угорщиною були продиктовані страхом перед неминучою активізацією українського визвольного руху на окупованих теренах Західної України, якщо на мапі Європи бодай на невеликому клаптику території з’явиться незалежна Українська Держава. |
|
| 23 | 23-25.10.1948 – спеціальна нарада Пан-Американської Української конференції у справі скликання Світового конгресу українців (перша нарада відбулась у листопаді 1947) | |
| 24 | 24.10-1.11.1918 – у Владивостоці за участі 80 делегатів відбувся Четвертий «надзвичайний» український з’їзд на якому опрацьовано проект конституції українства Далекого Сходу, ще раз наголошено на потребі створення українського війська, констатовано неможливість масового переселення українців на Батьківщину | |
| 25 | 1848 – у м. Чортків на Тернопільщині * Карл-Еміль Францоз, австрійський письменник єврейського походження, літературознавець, перекладач, популярний серед українців завдяки численним творам з життя українських селян
1918 – на засіданні буковинської секції Української Національної Ради створено Український Крайовий комітет, який 3.11 у Чернівцях організував велелюдне народне вічу, що ухвалило рішення про входження Буковини до складу єдиної Української держави. До 6.11 на землях населених переважно українцями встановлено українську владу, а 7.11 відбулась церемонія присяги на вірність українській владі. 25.10-1.11.1918 – у Владивостоці відбувся ІV (Надзвичайний) Український Далекосхідний з’їзд. Місто стало головним центром українського національного руху на Зеленому Клині. Тут мали осідок Українська Далекосхідна Крайова Рада та Український Далекосхідний Секретаріат. 1948 – у львівській в’язниці замордована М. Кизимович-«Правда; Марта; Рута», керівник УЧХ Тернопільщини (до 1945), зв’язкова Шухевича |
|
| 26 | 1938 – після арешту А. Бродія прем’єр-міністром Підкарпатської Русі призначено о. Августина Волошина. Новий автономний уряд одразу запровадив назву краю «Карпатська Україна», хоча й вона суперечила Конституції Чехо-Словаччини. 25.11 кабінет о. Волошина на території краю як офіційну ввів українську мову. | |
| 27 | 27-29.10.1948 – у Румунії заарештовано всіх греко-католицьких єпископів і багатьох священиків серед яких також українські духівники, що відмовились перейти на румунське православ’я
2008 – у смт. Брюховичі біля Львова Ісидор (Іван) Патрило, священик УГКЦ, історик церкви, бібліограф, захистив три докторати, директор української редакції «Радіо Ватикан», протоархимандрит ЧСВВ, член редакційної комісії підготовки перекладу Святого Письма (о. І. Хоменка), директор Римського видавництва «Записки ЧСВВ», керівник Літургійної комісії, консультор Священної Конгрегації для Східних Церков, член комісії з опрацювання Кодексу Канонів Східних Церков, член Українського богословського наукового товариства, НТШ та УВАН |
|
| 28 | 28.10-17.12.1918 – промосковською більшістю Третя сесія Всеукраїнського Церковного собору в Києві знову не допустила проголошення автокефалії Української Церкви, а використання української мови у богослужбах затаврувала як шлях до уніатства. Праця Собору була перервана поваленням Гетьманату. | |
| 29 | 1968 – як результат Празької весни у Пряшеві з тюремного цвинтаря в Леопольдово до крипти греко-католицького кафедрального храму перенесено мощі єпископа Пряшівського Павла (Петра) Ґойдича, блаженного УГКЦ (2001) | |
| 30 | 1938 – у Варшаві Всеволод Змієнко, генерал-хорунжий Армії УНР (1921), в українському війську від 1917, у 1920 начальник штабу стрілецької Січової дивізії, що біля Замостя зупинила наступ більшовицької армії Будьонного на Варшаву і цього ж року інтернований у польському таборі, 1922-1924 викладач академічних курсів Генштабу Армії УНР, 1927 начальник секції розвідки і контррозвідки штабу Міністра військових справ УНР в екзилі, засновник і голова Українського військово-історичного товариства | |
| 31 | 1968 – Рада в справах релігій при РМ СРСР затвердила «Інструкцію про облік релігійних об’єднань…», а також порядок реєстрації «служителів культу». Інструкція в списку релігійних інституцій, які мають право на реєстрацію, свідомо ігнорувала наявність в СРСР Греко-Католицької Церкви. Але при цьому відповідних службовців зобов’язувалось збирати досьє на усі діючі незареєстровані релігійні організації і духовенство, число учасників нелегальних богослужб, місця їх проведення тощо. | |
| жовтень 1938 – молебень у катедрі св. Юра та 20-тисячна демонстрація у Львові на підтримку Карпатської України | ||
Л И С Т О П А Д
| ЧИСЛО | ПОДІЯ |
| 1 | Листопадовий чин (1918)
1788 – після смерті (27.09) митрополита Ясона Смогожевського, митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі УГКЦ став Теодосій Ростоцький, перший з унійних владик, хто отримав гідність сенатора і місце у сенаті Речі Посполитої, останній повноправний і повнотитульний греко-католицький Київський митрополит (наступних в умовах московитської окупації Рим вважав адміністраторами давньої Київської митрополії) 1908 – у Львові з ініціативи Ю. Стефановича засновано Учительську Громаду – товариство українських учителів середніх і вищих шкіл, метою якого було створення українських державних гімназій у містах Галичини, боротьба за український Львівський університет, оборона українського шкільництва й учительства перед польським урядом 1918 – у Львові силами Українських січових стрільців під командуванням Д. Вітовського перебрано владу від австрійської адміністрації і передано УНРаді. Підрозділи УСС зайняли також інші міста Галичини. 9.11 сформовано уряд новоствореної Української Держави – Державний Секретаріат, 13.11 Держава отримала назву Західноукраїнська Народна Республіка. У висліді Листопадового Чину після більш як 550-літньої польської окупації України українці Галичини відновили власну національну Державу на площі 70 тис. км2. 1928 – у Львові біля собору св. Юра в перестрілці бойовиків УВО з польською поліцією поранено більше десятка поліцаїв |
| 2 | 2-3.11.1848 – у Львові вибухнуло повстання робітників, ремісників та інтелігенції різних національностей проти австрійської влади. Поштовхом до виступу став обстріл урядовим військом демонстрантів 1.11. Впродовж ночі навколо площі Ринок споруджено 23 барикади. До повстанців приєдналась частина Національної гвардії, зокрема студенти «Академічного легіону». 2.11 внаслідок артилерійського обстрілу вбито 55 і поранено 75 осіб. 3.11 повстанці капітулювали, в місті запроваджено надзвичайний стан.
1878 – у с. Завалів Підгаєцького району Львівської області * Антін Манастирський, живописець, графік, іконописець, ілюстратор книжок, член Товариства для розвою руської штуки, народний художник України (1957) 1918 – організовано Збаразький курінь УГА під командуванням поручника Вінтоняка. Курінь складався з 4-ох сотень піхоти і сотні кулеметників 1938 – рішенням Першого Віденського арбітражу Ужгородський, Мукачівський і Севлюський повіти (1700 км2 або 12 % території Карпатської України) передано Королівству Угорщина. 10.11 столицю Карпатської України перенесено з Ужгорода до Хуста |
| 3 | 1918 – на захист Української Держави (ЗУНР) з Буковини до Львова прибуло 2 курені Легіону УСС |
| 4 | 1948 – біля с. Великий Любінь Городоцького р-ну загинули З.Тершаківець, крайовий провідник Карпатського згодом Львівського краю, к-р ВО-2 “Буг”, майор-політвиховник УПА і 4 бойовики охорони
1998 – в урочищі Дем’янів Лаз біля Івано-Франківська на місці масових розстрілів у 1939-1941 в’язнів з тюрми НКВД освячено і відкрито меморіальний комплекс пам’яті замордованим. У 1970 після передачі на Радіо Свобода місцевість була розрівняна важкою технікою. У 1989 Франківський «Меморіал» на підставі свідчень очевидців розпочав пошукові роботи. В трьох ямах поховань виявлено останки 524 жертв в тому числі і грудних дітей, багато з яких мали сліди нелюдських катувань. |
| 5 | 1918 – у с. Туринка на Львівщині * Атанасій Великий, священик УГКЦ, історик Церкви, археограф, протоархимандрит ЧСВВ, ректор Української папської колегії св. Йосафата в Римі, президент Українського богословського наукового товариства, директор української секції Ватиканського радіо, секретар Соборової Комісії для справ Східних Церков під час Другого Ватиканського Собору, як отець Собору підніс питання про український патріархат, консультор Конгрегації для Східних Церков, дійсний член НТШ, співредактор Енциклопедії українознавства
1938 – у с. Іване-Золоте на Тернопільщині * Стефанія Шабатура, мисткиня-килимар, правозахисниця, багаторічний в’язень радянських тюрем і таборів, член Української Гельсінської групи, Львівських організацій «Меморіалу» та Народного Руху України, активна учасниця виходу УГКЦ з підпілля, голова Марійського товариства «Милосердя», депутат І демократичного скликання Львівської міської ради 1968 – у Києві на Хрещатику як протест проти русифікації України та вторгнення СРСР до Чехо-Словаччини вчинив самоспалення В.Макух, правозахисник, вояк УПА 2008 – у м. Івано-Франківськ Софрон Дмитерко, ЧСВВ, священик і єпископ катакомбної Церкви, в часи підпілля рукоположив більш як 65 священиків, єпископ Івано-Франківський УГКЦ |
| 6 | 1848 – у с. Висоцьке на Львівщині * Михайло Цегельський, священик УГКЦ, папський шамбелян, співзасновник «Просвіти», Руського педагогічного товариства, 1915 інтернований московською окупаційною владою, генеральний вікарій митрополита А. Шептицького на центральній Україні, член УНРади ЗУНР, ув’язнений польською владою, член УНДО, засновник Українського католицького союзу |
| 7 | 1888 – у с. Гуляйполе (нині місто) Запорізької області * Нестор Махно, анархіст, командувач Революційної повстанської армії України, керівник селянського повстанського руху 1918-1921 років. Видатний військовий командир і талановитий повстанський тактик, проте нікчемний політик, який воював з усіма і проти всіх і як наслідок отримав логічне фіаско своїх ідеологічних шукань. Він воював проти московитських козачих частин і німецьких окупантів, проти Української Держави гетьмана Скоропадського і Директорії УНР, на боці більшовиків проти армії А. Денікіна та Антанти, за що нагороджений орденом Червоного Прапора (1919) і невдовзі проти більшовиків та Червоної Армії, у 1920 знову зблизився з більшовиками та навіть став тією вирішальною силою, що розгромила Врангеля і допомогла червоним здобути Крим, але на цей раз комуністи перехитрили Махна і розпочали ліквідацію його війська. Наслідком його, як і кількох інших «видатних» отаманів, анархічних експериментів стала московсько-більшовицька окупація України й десятки мільйонів замордованих і стільки ж розвіяних по світах українців. Від цих наслідків Україна не може оговтатись й донині. |
| 8 | 1758 – у с. Літовищі на Лемківщині * Мелетій Модест Гриневецький, ЧСВВ, священик УГКЦ, богослов, історик, джерелознавець, протоігумен монастирів ЧСВВ у Галичині, професор і ректор Львівського університету |
| 9 |
День української писемності1918 – у Львові УНРадою ЗУНР створено Державний секретаріат ЗУНР – найвищий виконавчий орган (уряд республіки). Урядовим органом стала газета «Український голос» (27.11). 1918 – у Нью-Йорку * Лев Добрянський, економіст, дипломат, багаторічний президент Українського конгресового комітету США, професор Джорджтаунського університету, ініціатор щорічного відзначення у Конгресі США «Резолюції про тиждень поневолених націй», у Вашингтоні 30.01.2008 1938 – у Хусті відбулись установчі збори Організації Народної Оборони – «Карпатська Січ» (ОНОНКС), яка згідно задумів ОУН мало перерости в повноцінну українську армію. Організація оформилась на базі січових загонів у вигляді протипожежних і культурно-просвітніх товариств, які постали ще на початку 1930-х. Метою Карпатської січі було протидія угорським і польським терористам. 1948 – у с. Шпильчина Перемишлянського р-ну загинули Я. Дякон-“Дмитро”, референт СБ Львівського краю, в.о. голови СБ Проводу ОУН, полковник СБ, Лицар Срібного Хреста та Б. Прокопів-«Степан», крайовий референт СБ Львівщини, майор СБ |
| 10 | 1838 – у Полтаві
Іван Котляревський, письменник, поет, драматург, основоположник сучасної української літератури, автор перших в українській літературі творів написаних народною мовою
1888 – у с. Шельпаки на Тернопільщині Степан Качала, священик УГКЦ, журналіст, історик, ідеолог народовства, меценат на національні справи, посол Галицького сейму та Австрійського рейхсрату член-засновник Товариства ім. Шевченка, товариства «Просвіта», Народного Дому, Народної Ради, «Руського товариства педагогічного» |
| 11 | 11-12.11.1918 – румунські війська окупували Чернівці і Північну Буковину. 28.11 окупанти виключно з румун сформували «Генеральний конгрес Буковини», який сфабрикував рішення про приєднання Буковини до Румунії, а вже на початку грудня розпочались арешти українських політиків, інтелектуалів і навіть звичайних службовців.
1978 – директива колегії Міністерства освіти УРСР «Про вдосконалення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах республіки» |
| 12 | 1708 – за наказом Петра І москалі вщент знищили столицю гетьмана І. Мазепи Батурин, а усіх мешканців, навіть немовлят, катували та вбивали, не помилувавши ані одного. В кривавій різні загинуло від 11 до 15 тисяч батуринців. Місто і навіть православні храми були пограбовані, а відтак спалені. Ось як писали про це тодішні французькі газети: «страшний цар жадібний до крові в Україні… Всі мешканці Батурина, незважаючи на вік і стать, вирізані, як наказують нелюдські звичаї московитів»; «Вся Україна купається в крові. Меншиков показує жахи московського варварства». 14.11.2008 в Батурині перепоховали віднайдені в часі розкопок останки жертв московської різні.
1808 – у містечку Варва Чернігівської області * Осип Бодянський, філолог-славіст, історик, фольклорист, перекладач, видавець, письменник, член-кореспондент Петербурзької Академії наук, ввів до наукового обігу Пересопницьке Євангеліє, конституцію Пилипа Орлика, «Літопис Самовидця», відстоював давність і самобутність української мови, приятель Т. Шевченка і популяризатор його творів, підтримував Кобзаря в роки заслання 1938 – за ініціативою МВС Польщі на конференції у Волинському воєводському управлінні розроблено план ліквідації ОУН на Волині початок якої призначено на 21 листопада |
| 13 | 1918 – УНРада ЗУНР видала закон про загальну військову службу, що стало початком формування УГА. 15.11 відповідно до цього закону Державний секретаріат військових справ оголосив мобілізацію чоловіків українців віком від 18 до 35 років. Попри те, що мобілізація стосувалася українців до війська зголосилося багато німців і євреїв, особливо лікарів. Територію ЗУНР поділено на військові області: Львів, Тернопіль і Станіслав.
1918 – на допомогу українцям Галичини прибув козацький загін із Наддніпрянської України під командуванням А. Долуда |
| 14 | 1918 – у Києві політичні партії України створили верховний орган республіки – Директорію – під проводом В. Винниченка та С. Петлюри, яка підняла повстання проти уряду Гетьмана П. Скоропадського |
| 15 | 1938 – лише за те, що була українською громадсько-культурною діячкою і дитячою письменницею та вихователькою в українських захоронках Галичини польська поліція у с. Денисів Козівського району Тернопільської області під приводом проведення слідства забрала з домівки 52-річну Іванну Блажкевич, вивела за село і тяжко катувала. Жінці завдано 130 ударів палицями; після 120-го вона втратила свідомість та ні разу не застогнала. Львівські лікарі після кількох складних операцій ще три місяці боролись за її життя, проте вона так і залишилась інвалідом. Десять років перед тим польська шовіністична боївка шоколадом отруїла двох дітей І. Блажкевич: шестирічну Зосю та чотирирічну Любу. Після похорону дітей їй надійшов лист: «Смерть твоїх хаменят – то початок нашої помсти. Напевне, відтепер будеш вже займатися собою і залишиш пропаганду вашої України, яка навіки здохла».
1958 – через два роки після звільнення із в’язниці священик катакомбної УГКЦ о. Григорій (Герман) Будзінський звернувся до прокурора СРСР з протестом проти переслідування його, як греко-католика. Це перший відомий на Заході лист о. Будзінського. Після цього він розпочав регулярне написання листів-протестів, відповідей-спростувань до радянських газет, які публікували пропагандистські пасквілі на УГКЦ. При цьому копію кожного листа через естонських друзів передавав на Захід, де після публікації їх у пресі вони викликали значний резонанс. 1988 – у Львові Йосифа (в світі Олена) Вітер, ігуменя монастиря сестер Студиток у с. Якторів (Львівщина), згодом монастиря у Львові, організатор у селах Золочівщини бібліотек, захоронок, сиротинців, медичних та господарських курсів, хорів, драматичних гуртків, активно працювала у «Просвіті», «Рідній школі», українських суспільних товариствах, у 1940 заарештована за співпрацю з ОУН, з початком війни дивом вціліла від знищення в’язнів у тюрмі на Лонцького, в часі німецької окупації в монастирських мурах рятувала як українських підпільників, так і єврейських дітей, вдруге заарештована у 1945 за допомогу УПА і засуджена на 20 років, після виходу на волю служила у підпільному монастирі в м. Скалат на Тернопільщині |
| 16 | 1788 – у Москві * Дмитро Бантиш-Каменський, історик, археограф, перебуваючи на службі в Україні зібрав і систематизував історичні документи видані в книзі «Джерела малоросійської історії», автор «Історії Малої Росії» |
| 17 | 1938 – на перегоні Янівка-Гнідава члени ОУН спробували пустити під укіс поїзд, що прискорило арешти українських підпільників на Волині |
| 18 | 1918 – під Мотовилівкою військо Директорії УНР розгромило підрозділи Української Держави гетьмана Скоропадського. Повстання Директорі розпочалось 14.11 з Білої Церкви у якій дислокувався полк Січових Стрільців (1500 вояків). Успіх повстання став можливим за рахунок нейтралітету німецького окупаційного корпусу чисельністю 200 тисяч вояків. У бою гетьманці втратили близько 600 військовиків вбитими, січові стрільці – 17 вбитими і 22 важко пораненими. Після перемоги Директорія розпочала наступ на Київ і після вуличних боїв у столиці 14.12 П. Скоропадський зрікся влади. 14.11.2008 на станції Мотовилівка (смт. Борова) встановлено памятник загиблим сотникам УСС Чернику та Загаєвичу. |
| 19 | 1698 – у с. Ярополче під Москвою
Петро Дорошенко, за Хмельниччини позмінно полковник Прилуцький, Чигиринський, Канівський, Черкаський, Гетьман Війська Запорозького Правобережної України, керівник Гетьманщини, здійснив низку реформ державного устрою, намагався об’єднати Лівобережну та Правобережну частини України, після поділу України між Московією і Річчю Посполитою змушений був шукати допомоги в Османській імперії, державець, який не дбав про власні статки чи славу, але з усіх сил намагався порятувати Україну з великої руїни, проте звідусіль оточений ворожими потугами і не маючи надійного союзника зрікся булави
1728 – у с. Купичів на Волині Лев (Леон) Кишка, протоархимандрит ЧСВВ, єпископ Володимиро-Берестейський, Митрополит Київський і Галицький Руської Унійної Церкви, реформатор церковного життя, організатор Замойського Синоду 1958 – у сибірській неволі М. Матчак, сотник УСС, співзасновник УВО, член дирекції видавництва «Червона калина», посол Сейму, викрадений енкаведистами з Австрії |
| 20 | 1648 – в часі облоги українським військом Замостя гетьман Б. Хмельницький і козацька старшина уклали з польським королем Яном ІІ Казимиром Вазою перемир’я за яким українське військо відводилось на схід за умовну лінію Горинь‑м. Кам’янець, коронним військам заборонялось перебувати на землях Гетьманщини, скасовувалась Берестейська церковна унія, Військо Запорозьке підпорядковувалась безпосередньо королеві. Угода завершила перший етап національно-визвольної війни українців. Виконуючи угоду гетьман Хмельницький вивів козацькі війська із західноукраїнських міст й частково Поділля, проте уже в січні 1649 р. польська сторона грубо порушила умови договору. |
| 21 | 1908 – у Львові * В. Янів, член УВО, член КЕ ОУН на ЗУЗ, головний співробітник «Бюлетня КЕ», в’язень польських та німецьких тюрем, професор УКУ, ректор УВУ, голова НТШ
1948 – біля с. Медвежа Дрогобицького р-ну загинув М. Фридер-«Нечай», член ОУН, вояк «Нахтігаль», командир сотні УПА «Сурма» |
| 22 | 1938 – парламент Чехо-Словаччини ухвалив конституційний закон про автономний статус Карпатської України |
| 23 |
День пам’яті героїв Базару23.11-31.12.1918 – уряд ЗУНР на чолі з Костем Левицьким переніс осідок до Тернополя. 27.11 у Тернополі почало друкуватись урядове видання «Український голос». |
| 24 | День пам’яті жертв голодоморів
1898 – у Харкові * Микола Кричевський, художник-постімпресіоніст, живописець, графік, театральний декоратор, володів різними техніками, але прославився як віртуоз-аквареліст, твори виставлялись у Римі, Парижі, Брюсселі, США та Канаді, автор майже 7 тисяч високомистецьких творів |
| 25 | 1918 – у Коломиї з добровольців сформовано Гуцульський курінь (на правах полку; чисельність 1200 вояків) під командуванням чотаря (згодом поручника) Григорія Голинського. Курінь входив до складу 8-ї Самбірської бригади УГА. 30.12.1918 гуцули розбили поляків між Балками та Чижиками, під час Вовчухівської операці (1919) відзначились в боях за Городок (Львівська область), в ході Чортківської офенезиви (1919) – на лінії фронту Хирів-Перемишль, в серпні 1919 брали участь в наступі на Київ. У квітні 1920 потрапив в польський полон і припинив існування. |
| 26 | 26.11-14.12.1968 – низка зумисних підпалів у Видубецькому монастирі в Києві. З розпачем на сторінках щоденника Олесь Гончар занотував: «Знов підпал. На цей раз підпал у Видубецькому монастирі. Там був склад старовинних книг і нібито художньої роботи іконостас. Все, кажуть, вигоріло всередині, лишились обвуглені стіни… Для цього нема слів. Де ми живем? І хто за це відповідатиме? Знов буде знайдено винуватцем якогось шизофреника?». |
| 27 | 1918 – засновано Українську Академію Наук з трьома відділами: історико-філологічний, фізико-математичний та соціально-економічний. Першим ректором став Володимир Вернадський, секретарем – Агатангел Кримський. |
| 28 | 1938 – у м. Медвєж’єгорськ в Карелії розстріляний Василь Дем’янчук, мовознавець, працівник ВУАН, спільно з А. Кримським укладач «Хрестоматії з пам’ятників старо-українщини 11-18 вв.» |
| 29 | 1778 – у с. Основа (нині в складі Харкова) * Григорій Квітка-Основ’яненко, прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик, зачинатель і класик української художньої прози, співзасновник і директор професійного театру у Харкові, також співзасновник Благодійного товариства, Інституту шляхетних дівчат, Губернської бібліотеки, видавець журналу «Український вісник» |
| 30 | 1918 – у с. Ульвівок Сокальського р-ну * П. Кавуза-«Руслан; Дерев’яний; Троян», член ОУН, учасник похідних груп, окружний оргреферент Сокальщини, надрайонний провідник Перемищини,
від ран 1.05.1948
1968 – в Івано-Франківську на приватній квартирі лікарки Софії Девосир та її сестри підпільної монахині Віри єпископ катакомбної УГКЦ Іван Слезюк уділив єпископську хіротонію о. Софрону Дмитерку |
Г Р У Д Е Н Ь
| ЧИСЛО | ПОДІЯ |
| 1 | 1918 – у Санкт-Петербурзі в рамках ленінського плану монументальної пропаганди відкрито перший в Московії пам’ятник Тарасу Шевченку з написом: «Великому украинскому поэту-крестьянину великий русский народ». І цей же «великий русский народ» за наказом цього ж таки вождя у січні-лютому окупував Україну, розстріляв безвусих юнаків під Крутами, вчинив криваву різню «великого украинского народа» в Києві і далі як тільки міг гнобив і винищував «братніх» українців. Пам’ятник виготовлений з гіпсу простояв всього вісім років. Правда до цього було вже дві спроби встановити пам’ятник Кобзарю: у 1862 на пропозицію білоруського скульптора М. Микешина та пізніше українського художника І. Репіна, але обидва рази ініціативу заблокував царський уряд. Нинішній пам’ятник Шевченку в Петербурзі подарований Лео Молом і встановлений у 2000 році.
1918 – у с. Пелехівщина на Полтавщині * Платон Майборода, композитор, народний артист УРСР, народний артист СРСР, автор хорів, обробок народних пісень, музики до спектаклів і фільмів, чудових ліричних пісень й до сьогодні популярних як в Україні так і діаспорі (Київський вальс, Білі каштани, Пісня про рушник, Моя стежина, Пісня про вчительку, Виростеш ти сину та ін.), за які зрештою платив також і замовними творами |
| 3 | 1898 – святкування 100-річчя з часу першої публікації «Енеїди» І. Котляревського на Буковині в якому найактивнішу участь взяли українська інтелігенція та селянство. З цього приводу газета «Буковина» назвала твір епохальним явищем в історії розвитку української літератури. |
| 4 | 1948 – у Дрогобицькій тюрмі замордований енкаведистами Дмитро Панасович, священик УГКЦ
1958 – початок арештів членів підпільної Об’єднаної Партії Визволення України утвореної у 1955 році в м. Івано-Франківськ (Станіславів). У справі допитано 28 осіб причетних до організації. 1958 – зранку знайдений сильно побитим і непритомним при дорозі, що веде до Хуста і того ж дня за загадкових обставин у лікарні Йосиф Завадяк, священик УГКЦ, ігумен Малоберезнянського, пізніше Боронявського монастирів ЧСВВ, за опір мадяризації заарештований угорською владою (1941), за відмову перейти в московське православіє репресований більшовиками (1950), після повернення із заслання священик катакомбної УГКЦ, таємно висвячений на єпископа |
| 5 | 1878 – у с. Білопілля на Сумщині * Олександр Олесь (Кандиба), письменник, драматург, поет-символіст, у Відні очолював Союз українських журналістів (з 1920) та редагував журнал «На переломі»
1948 – у с. Топільське Рожнятівського р-ну загинули В. Лівий-«Митар», крайовий референт СБ Карпатського краю та його дружина Д. Цимбаліст-«Оля; Ася», машиністка Крайового проводу |
| 6 | 2008 – у Мукачево Іоанн Семедій, катакомбний єпископ Мукачівської єпархії УГКЦ (з 1978) |
| 7 | 1858 – у с. Яворів Косівського району * Теофіл Окуневський, адвокат, посол Галицького сейму, засновник філії товариства «Просвіта» і фундатор гімназії товариства «Рідна школа» в Городенці, співзасновник УНДП, посол австрійського парламенту, комісар Городенківського повіту ЗУНР, член президії УНРади ЗУНР
1888 – у с. Поручин на Тернопільщині * Лев Лепкий, поет, прозаїк, журналіст, редактор, композитор, художник, один з організаторів Легіону УСС, директор видавництва «Червона Калина», редактор сатиричних журналів «Будяк» та «Зиз», співзасновник літературно-мистецького театру «Співомовки» і лялькового театру сатири й гумору «Вертеп наших днів», автор відомих стрілецьких пісень |
| 8 | 1868 – у Львові групою народовців засновано культурно-освітнє товариство «Просвіта» метою якого стала протидія антиукраїнським і шовіністичним силам через просвітництво української нації в культурній, політичній та економічній сферах. Першими, хто крайньо негативно сприйняли новостворену організацію були галицькі москвофіли, назвавши її «польською інтригою». З часом «Просвіта» оформилась в потужну широко розгалужену загальнонаціональну інституцію, яка поширила свою діяльність на всі українські землі: Галичина, Буковина, Волинь, Закарпаття, Східна Україна і навіть Зелений Клин. Програмні засади «Просвіти» на установчих зборах сформулював студент Андрій Січинський: «Кожний народ, що хоче добитися самостійності, мусить передусім дбати про те, щоби нижчі верстви суспільності, народні маси піднеслися до тої степени просвіти, щоб ця народна маса почула себе членом народного організму, відчула своє міщанське й національне достоїнство й узнала потребу існування нації як окремої народної індивідуальності, бо ніхто інший, а маса народу є підставою усього».
1878 – у Тбілісі в Грузії * Михайло Омелянович-Павленко, генерал-полковник Армії УНР, Начальний командант УГА, командувач Першого зимового походу, у Празі організував та очолив Музей визвольної боротьби України, співпрацював з УВО та ОУН, в часі Другої світової війни очолив Українське Вільне Козацтво, відразу по війні створив Спілку українських вояків, яка мала згуртувати українських ветеранів на еміграції, міністр військових справ УНР в екзилі |
| 9 | 1978 – у с. Слободо-Петрівка на Полтавщині * Андрій Черненко, інженер-технолог, автоелектрик, герой Небесної Сотні, посмертно Герой України, у Києві від вогнепального поранення в груди 19.02.2014 |
| 10 | 1948 – для зриву депортації українців підпільники підірвали залізничний міст на відтинку Львів-Перемишль |
| 11 | 1978 – у с. Старий Яр на Львівщині * Роман Варениця, герой Небесної Сотні, посмертно Герой України, загинув у Києві на вул. Інститутській від кулі снайпера 20.02.2014 |
| 12 | Народився Андрій Мельник (1890)
1928 – в Іваях у Бразилії *Єфрем Кривий, ЧСВВ, єпископ Куритибської єпархії УГКЦ, дбав про збереження українства на поселеннях, сприяв відкриттю двох єпархіальних семінарій, спорудженню 156 нових церков, опікувався діяльністю українських клубів, творчих колективів, допомагав у створенні багатьох нових українських громадських організацій 1958 – на пропозицію Апостольського делегата архиєпископа Р. Карбоні декретом Священної Конгрегації для Східних Церков до складу Апостольського Екзархату для українців-католиків Австралії включено громади українців католиків Нової Зеландії та Океанії |
| 13 | 13-18.12.1948 – перший судовий процес у Празі над українськими греко-католицькими священиками в Чехо-Словаччині о. П. Гучком і заочно над о. С. Саболом |
| 14 | 1928 – опубліковано статтю М. Скрипника «Про кордони УСРР» з вимогою приєднання до України південної частини території Центрального Чорноземного Краю (південь Курської, Воронізької губерній) у яких українці складали більшість мешканців (55-80 %) і станом на 1.01.1927 нараховували 1,65 млн. чоловік |
| 15 | 1848 – у Петербурзі
Євген Гребінка, прозаїк, поет-лірик, байкар,, педагог, видавець, учасник викупу Т. Шевченка з кріпацтва, допомагав у виданні «Кобзаря», своїм коштом на Лубенщині відкрив парафіяльне училище для селянських дітей, одна з ключових постатей національного відродження середини ХІХ століття
1868 – царський указ про ліквідацію Новоросійського козацького війська. Після того як московитський уряд вповні використав українців для реалізації масштабних імперських планів, їх як «відпрацьований матеріал» необхідно було «утилізувати». Попри постійні потреби «дармової чужої крові» та «гарматного м’яса» Москва також усвідомлювала небезпеку організованої військової сили чужинців, навіть коли ті й виявляли лояльність до її політики. 1958 – папською енциклікою «Східні Церкви» Львівський псевдособор 1946 визнаний неканонічним, а ліквідація УГКЦ («добровільне возз’єднання» з РПЦ) – незаконною |
| 17 | 1768 – Катерина ІІ оголосила про припинення діяльності Законодавчої Комісії. Цей тимчасовий орган було скликано у Москві 30.07.1767 за участі 565 депутатів в тому числі 70 осіб від українських земель і згідно задуму цариці він мав здійснити незначні «косметичні» реформи імперії, щоби зовні та була схожою на західноєвропейські держави доби Просвітництва, але при цьому повністю зберегла основи московитського самодержавства. Під час роботи почали виникати питання на кшталт відміни кріпацтва, а українська делегація відстоювала вимогу відновлення гетьманської влади та української автономії, окремішності українського права в кодексі законів Московитської імперії. Усвідомивши власну необачність та небезпеку для імперії подібних експериментів, під приводом початку московитсько-турецької війни, імператриця ліквідувала Комісію.
1908 – у Харкові * Юрій Шевельов, славіст-мовознавець, історик української літератури, професор Гарвардського та Колумбійського університетів, двічі президент УВАН, іноземний член НАН України (1991), почесний доктор низки університетів, засновник Об’єднання українських письменників «Слово» (1954),головний редактор журналу «Сучасність», ретельними дослідженнями у мовознавстві розвінчав псевдонаукову теорію «общєрусского язика»; осмислюючи історію та наслідки «культурних зв’язків між Україною та Московщиною» дослідник робить важливий і для сучасності висновок: «Три страшні вороги українського відродження – Москва, український провінціалізм і комплекс Кочубеївщини. …Запекла ненависть Михайла Драгоманова не знищила українського провінціалізму. Запекла ненависть Дмитра Донцова не знищила Москви. Запекла ненависть В’ячеслава Липинського не знищила комплексу Кочубеївщини. Сьогодні вони панують, і вони урочисто справляють ювілей Переяслава». |
| 18 | 1848 – створено Марамароську Руську Раду
1918 – в Одесі розпочалась висадка 15-тисячного військового французького десанту Антанти, який змусив війська УНР залишити місто |
| 19 | 1938 – на засланні у Петропавловську в Казахстані Ілля Шульга, живописець, навчався у М. Мурашка та І. Репіна, автор жанрових та історичних картин, зокрема на козацьку тематику |
| 20 | 1688 – у Києві
Антоній Радивиловський, намісник Києво-Печерської Лаври, ігумен київського Михайлівського монастиря, церковний письменник
1898 – у віденському парламенті посол Данило Танячкевич поставив вимогу заснування у Львові окремо від польського українського університету, яка однак не була підтримана 1988 – у м. Чортків Тернопільської області Яків Тимчук, ЧСВВ, підпільний священик, а з 1977 єпископ-помічник Станіславівської єпархії УГКЦ, організатор на Галичині осередків ІІІ Чину СВВ та гуртків Апостольства молитви |
| 21 | 1988 – перший політ здійснив дослідний зразок найбільшого та найпотужнішого в світі транспортного літака АН-225 «Мрія», а вже в березні наступного року здійснив 106 світових рекордів і рекордів для літаків даного класу |
| 22 | 1908 – у с. Смільниця Старосамбірського р-ну * О. Мащак-«Мак», Крайовий провідник ОУН на ЗУЗ (1934), автор «Молитви українського націоналіста» |
| 24 | 1918 – перший документально підтверджений повітряний бій авіації УГА з польським розвідувальним літаком
1938 – у Хусті створено Український пластовий уклад Карпатської України, який об’єднав близько 3 тисяч членів. Після окупації Закарпаття Угорщиною «Пласт» на цих теренах перестав існувати. |
| 25 | 1848 – у с. Маячка на Полтавщині * Орест Левицький, історик, етнограф, письменник, член Історичного товариства ім. Нестора Літописця, Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік УАН, президент ВУАН
1938 – у Празі Сергій Шелухін, юрист, дипломат, історик, письменник, педагог, член п’яти наукових товариств, співзасновник одеської «Просвіти», першим серед вчених на ХІV Всеросійському археологічному з’їзді виголосив доповідь «про значення назви Україна» українською мовою, член Центральної Ради в якій очолював фракцію самостійників, генеральний суддя УНР, міністр судових справ в уряді В. Голубовича, професор УВУ й Українського Педагогічного Інституту в Празі, член низки українських товариств |
| 26 | 1898 – у слободі Кантемирівка на Вороніжчині * Євген Плужник, поет, драматург, перекладач, член літературних об’єднань АСПИС, «Ланка» та «МАРС», звинувачений у приналежності до націоналістичної терористичної організації, на Соловках від сухот |
| 28 | 1978 – у Києві Гелій Снєгирьов, письменник, кінорежисер, кіносценарист, журналіст, дисидент |
| 29 | 1858 – у с. Літиня на Львівщині * Данило Лепкий, священик УГКЦ, письменник, етнограф, публіцист, член Етнографічної комісії НТШ, керівник філії товариства «Просвіта», автор повістей з життя галицького селянства, оповідань для дітей
1948 – у с. Либохора Сколівського р-ну загинула Б. Світлик-Литвинко-«Доля; Ясна», письменниця, керівник Львівського міського жіночого проводу, чл. редакції підпільних видань ОУН та УГВР, нагор. Бронзовим хрестом заслуги, * у Перемишлі 24.04.1918 |
| 31 | 2008 – після понад 59-ти років в ефірі, Голос Америки припинив радіомовлення українською мовою |
