Йосиф Кишакевич – священник УГКЦ, композитор, хоровий диригент (150 років тому)

150 років тому:

26.10.1872 – у м. Лежайськ, нині в Польщі народився Йосиф Кишакевич, священник УГКЦ, композитор, хоровий диригент. Вже навчаючись у гімназії в Перемишлі почав писати музику: квартети, вальси, сольні пісні, коломийки. Закінчив музичну школу в Перемишлі (1885-1888), Львівську та Перемиську (останній курс) духовні семінарії (1891-1896; згідно інших джерел богослов’я на Львівському університеті). Співорганізатор львівського «Бояна» (1891). Душпастирював у Перемишлі (1896-1902), викладач музики в чоловічій і жіночій гімназіях та Руському інституті для дівчат, співзасновник і диригент перемишльського «Бояну», організатор робітничого хору «Зоря» та співочого гуртка «Рідна пісня». У 1902 призваний до австрійського війська і до кінця Першої світової війни військовий капелан, а з 1918 капелан УГА. В цей період створив цикл похідних і патріотичних пісень для вояків УСС та УГА («Гей, вперед за край рідний», «Ура у бій», «Коли ви вмирали», «Спіть герої» та інші). Після завершення війни капелан загального міського шпиталю у Львові (до 1939), крилошанин, радник Митрополичої консисторії, член Богословського наукового товариства у Львові.

Автор близько 200 творів духовної музики та понад 100 творів світської, зокрема кількох варіантів музики до Божественної Літургії, великого циклу колядок (в т.ч. неперевершена «Спи, Ісусе, спи»), пісень для вінчання та похорону, музичного супроводу «Панахиди», циклів Йорданських та Воскресних пісень, кантат «На вічну пам’ять Котляревському», «Тарасова ніч», «Гамалія», «Шевченкові», хорів «Заповіт», «Наша дума», хорових творів на слова О. Олеся, Х. Алчевської, Н. Лівицької-Холодної, Лесі Українки, К. Малицької, В. Щурата, С. Руданського, Ю. Федьковича, В. Масляка. З релігійних пісень загальновідомі «Витай між нами, Христе витай», «О спомагай нас, Діво Маріє» (написана 1933 до свята «Українська молодь Христові»). Автор не завершеної «Історії музики» (у 8-ми зошитах). За часів другої більшовицької окупації учасник псевдособору 1946, інспірованого радянськими спецслужбами для ліквідації УГКЦ (псевдособор не осягнув поставленої мети, оскільки Церква перейшла в підпілля і з успіхом функціонувала до кінця режиму). Під тиском обставин вступив до Спілки композиторів УРСР та написав декілька замовних радянських пісень, за які, як засвідчують дослідники, його до кінця життя мучило сумління. Помер у Львові 1953.