Чи поїде Павло Клімкін 3-го березня до Мюнх…вибачте до Парижу?
Святослав Караванський*)
Візит міністрів закордонних справ Німеччини й Франції – це прелюдія до фіналу Нормандського формату мирних переговорів чотирьох держав.
Два “Нормандських” міністри підготували лідерів та громадськість України до “рішучої” зустрічі Нормандської чвірки 3-го березня в Парижі.
З виступів візитерів можна скласти уявлення про те, чим “пахне” для України ця зустріч.
Візитери наполягали на першорядному завданні для України: провести вибори на окупованому Донбасі, не наголошуючи на виконанні Мінських угод щодо виводу іноземних військ з ДНР-ЛНР перед тим та повернянні Україні контролю на російсько-українському кордоні. .
Виходить, що міністр закордонних справ Німеччини діє не в лад із заявою А. Меркель, яка за кілька днів до візиту заявляла про потребу дотримання саме цих точок Мінських угод.
Чесні оглядачі візиту двох міністрів закордонних справ підкреслюють: з усіх виступів візитерів випливає, що на майбутній зустрічі відбудеться копія сценарію Мюнхену-38, коли Захід віддав Чехію й Австрію на поталу А. Гітлеру. 3-го березня в Парижі станеться повторення Мюнхену-38, з тою відміною, що замість Адольфа Гітлера ітиметься про Гітлера-2 – Володимира Путіна, а замість Чехії та Австрії фігуруватиме Україна.
Европейська дипломатія після Мюнхену-38 показала, що на иншу політику вона не здатна. 80 років після Мюнхену-38 европейські політики не спроможні здобутися ні на що инше, а тільки на зраду слабшого перед сильним.
У такому повороті подій чесний міністр закордонних справ України мав би відмовитися від поїздки на зустріч, де буде закріплено Мюнхен-2.
Хай Нормандська двійка (бо третій – сам Гітлер-2), без України завершує свою зраду України.
Неявка українського міністра була б сенсацією на весь світ. І була б зверненням до всіх чесних людей світу: “Дивіться. Що робиться!”. Це був би дуже потрібний факт для перемоги проукраїнського політика Гіларі Клінтон у боротьбі за президентське крісло у США.
Але чи вистачить у Клімкіна та його шефа Порошенка розуміння потреби саме такого кроку з боку України? Чи стане політичного пороху на такий чесний демарш перед усім світом у базарених гендлярів?
На такий крок був здатен В’ячеслав Чорновіл. Та гендлярі та сексоти знищили його. Гендлярі й далі знищують усіх, хто може діяти, як Чорновіл.
Наслідок не забариться.
Хто, що посіє, те й пожне.
*) Зберігаємо правопис автора
