В Україні сформувалася досить стабільна громадська думка, де переважає позитивне ставлення до вступу України в Євросоюз.
Про це свідчать результати опитування, проведенного Фондом “Демократичні ініціативи”.
Слід наголосити, що молодь Донбасу та Криму, де загалом переважає негативне ставлення до членства у ЄС, не відрізняється від своїх ровесників із інших регіонів України: у віковій групі 18–29 років у цьому регіоні підтримують членство у ЄС 51%, не підтримують – 22%.
Крім того, ставлення до членства у ЄС істотним чином залежить і від рівня обізнаності. Загалом серед українського населення 61% знає, що Україна веде переговори про Угоду щодо Асоцiацiї з Європейським Союзом, не знають про це 39%. Так от серед обізнаних підтримують членство України в ЄС 52%, а у групі необізнаних – лише 37%.
Принаймні протягом кількох останніх років в українців склалися досить стабільні уявлення щодо тих переваг, які може мати Україна у разі її членства у ЄС.
Насамперед ці переваги бачаться у можливостях вільного пересування за кордон, а також вільнішого доступу молоді до навчання в європейських університетах. Доволі великими є й сподівання, що членство в ЄС сприятиме підвищенню життєвого рівня людей, що ймовірно, є наслідком більш високого, порівняно з Україною, рівня життя у країнах, які стали членами ЄС,
Молодь, у порівнянні з іншими віковими групами, особливо – найстаршою, вбачає значно більше переваг від членства України в ЄС .
Щодо уявлень про можливі негативні наслідки вступу України до ЄС громадська думка теж стабілізувалася – це еміграція українців за кордон, імовірне погіршення стосунків з країнами СНД та приплив іноземців, розпродаж країни. Причому якщо острах напливу іноземців в Україну за кілька років зменшився, то побоювання щодо погіршення стосунків з країнами СНД, а також, особливо – еміграції українців за кордон, навпаки, зросли.
Такі зміни в громадській думці цілком зрозумілі, з огляду на позицію Росії, яка останнім часом докладає значних зусиль, аби перешкодити євроінтеграційним зусиллям України. А негативні внутрішні процеси в Україні посилюють еміграційні настрої, особливо серед молоді.
В очікуваннях негативних наслідків від вступу України до ЄС регіони України істотно різняться. Найбільше негативних очікувань, звісно, там, де ставлення до вступу України до ЄС найгірше – у регіоні Донбасу та Криму. Там очікують, що членство в ЄС спричинить падіння життєвого рівня (39%, для порівняння: у Західному регіоні цього побоюються лише 7%), безробіття (30%), припливу іноземців і розпродажу країни (27%). Окрім того, регіон Донбасу та Криму – єдиний, де існує острах зростання соціального розмежування у зв’язку зі вступом до ЄС (30%). У Західному регіоні єдине істотне побоювання – що членство у ЄС спричинить еміграцію українців за кордон (32%), а 33% вважають, що взагалі жодних негативних наслідків для України членство в ЄС не принесе.
У молоді усі острахи, пов’язані з членством України в ЄС, виражені значно менше, за винятком еміграційних, що й зрозуміло, з огляду на виявлені у численних соціологічних дослідженнях еміграційні настрої молоді.
За кілька років відбулися істотні зміни в уявленнях українців про те, що найбільше заважає Україні у просуванні до членства в Європейському Союзі. Якщо у 2007 році такими причинами майже винятково вважалися економічні – недостатній економічний розвиток України та низький рівень життя населення, то зараз вагомість економічних чинників як перешкоди у громадській думці значно зменшилася, натомість зросло значення таких чинників, як проблеми з демократією та правами людини в Україні, та політичні чинники – позиція західних держав-членів ЄС та позиція керівників української держави. Причому населення Західного регіону позицію українського керівництва розцінює як головну заваду у просуванні України до ЄС (40%).
Джерело: Демократичні ініціативи
