Повномасштабна війна, розв’язана росією проти України, призвела до безпрецедентного рівня руйнувань. Згідно з Оцінкою потреб України на відновлення та відбудову (RDNA 4), потреби відновлення України протягом наступних десяти років оцінюються у 524 млрд дол. США. Серед найбільш постраждалих — житловий фонд, транспортні мережі, енергетика. Основний тягар відбудови ліг на плечі муніципалітетів — саме громади, попри обмежені ресурси, стали головними виконавцями проєктів із відновлення.
У такому контексті роль міжнародної підтримки важко переоцінити. Донори — уряди країн, фінансові установи, благодійні фонди, міжнародні організації та навіть окремі муніципалітети — стали важливими партнерами українських громад.
Від розпорошеної допомоги — до системного підходу
На початку повномасштабного вторгнення більшість донорських ініціатив в Україні реалізовувалися хаотично та в екстреному режимі — швидко, фрагментарно, без чіткої координації та ізольовано одна від одної. У багатьох громадах не було розуміння, до кого звертатися, які вимоги висувають донори, які водночас ризикували дублювати ініціативи чи розпорошувати ресурси.
Розуміючи цю проблему, команда Інституту аналітики та адвокації (ІАА) зібрала, систематизувала та представила у публічному доступі першу масштабну базу даних міжнародної підтримки українських громад. У ній — понад 500 ініціатив від 160+ донорів, класифікованих за типом, механізмом, напрямом, географією тощо.
Це не просто спроба систематизації, це – фундамент для єдиної національної інформаційної системи моніторингу міжнародної допомоги громадам. Така система допоможе уникнути дублювань, ефективніше планувати відновлення і ухвалювати рішення на основі відкритих даних — як громадам, так і уряду, аналітикам та самим донорам.
Хто підтримує українські громади: огляд донорів та інституцій
Одне з головних питань для громад у пошуку міжнародної допомоги — хто її надає? Звіт ІАА систематизує понад 160 донорських організацій, які підтримували українські муніципалітети у 2022–2025 роках. Йдеться про фінансову й технічну допомогу, навчання, консалтинг, гранти, обладнання тощо.
Основні групи донорів:
- Організації системи ООН: UNDP, UN-Habitat, UNICEF, UNHCR, UNESCO, WHO та інші працюють над відновленням житла, медициною, інклюзією, освітою та підтримкою ВПО.
- Уряди іноземних країн та агентства розвитку: UKAid, GIZ, AFD, Expertise France, SDC, SECO, ESTDEV, AECID фінансують як великі національні програми, так і локальні ініціативи.
- Міжнародні фінансові установи: Світовий банк, ЄБРР, ЄІБ, IFC, NEFCO та інші надають кредити, гранти й технічну допомогу для відновлення інфраструктури, енергоефективності, медицини.
- Благодійні фонди та бізнес: зокрема, Фонд Говарда Баффета реалізує програми з розмінування та допомоги ВПО. До ініціатив долучаються й українські компанії — АТБ, Кернел, Астарта.
- Муніципалітети інших країн: наприклад, міста Швейцарії, Литви, Естонії надавали техніку, транспорт, обладнання. Існують і партнерські програми, як-от Cities4Cities | United4Ukraine.
- Університети та архітектори: Стенфорд, Талліннський університет, KSE, Norman Foster Foundation, Ro3kvit, Balbek Bureau долучаються до проєктів відновлення.
Цей перелік не є вичерпним, проте таке різноманіття донорів — приклад глобальної солідарності. Але саме систематизація й координація такої підтримки має стати ключем до ефективного відновлення.
Як працює міжнародна допомога для українських громад
Як саме міжнародна допомога доходить до українських громад? Аналітичний звіт окреслює різні механізми фінансування, які використовують уряди, міжнародні організації, банки розвитку та благодійні фонди.
Українські громади отримують допомогу від іноземних урядів, міжнародних організацій, муніципалітетів, бізнесу та благодійних фондів. Один із основних каналів — агенції розвитку (AFD, Enabel, ESTDEV), які фінансують проєкти напряму або через партнерів. Також підтримка надходить від міністерств (наприклад, BMUV у Німеччині) і муніципалітетів — як-от швейцарські Берн і Цюрих, що передали трамваї Львову й Вінниці.
Важливу роль відіграють міжмуніципальні партнерства — через платформи Cities4Cities чи Global Partnerships Programme громади знаходять нових донорів або отримують технічну допомогу.
Масштабні проєкти реалізують міжнародні інституції (Світовий банк, UNDP, EBRD, EIB), часто — у співпраці з кількома країнами. Наприклад, фонд URTF об’єднав ресурси партнерів із Європи, США й Азії. Частина проєктів виконується спільно різними організаціями — як EU4Recovery чи School Repairs in Ukraine.
Міжнародні компанії (Palantir, Bayer) надають обладнання чи матеріали. Українські корпорації допомагають через свої фонди (Кернел, АТБ, Астарта). Фонд Говарда Баффетта працює по всій Україні — від допомоги ВПО до розмінування та відбудови.
Україна бере участь у міжнародних програмах (E5P, Механізм цивільного захисту ЄС), що відкривають доступ до системної підтримки.
Попри великий обсяг допомоги, громади стикаються з викликами координації і прозорості. Тому необхідне створення єдиної інформаційної платформи для моніторингу й ефективного управління міжнародною підтримкою.
Ключові напрями допомоги для українських муніципалітетів
Одне з ключових питань для громад — у яких саме сферах можливо залучити міжнародну допомогу. У звіті систематизовано 17 напрямів, які охоплюють як базову інфраструктуру, так і сучасні виклики — безпеку, цифровізацію, інклюзію.
Важливим напрямом є соціальна інфраструктура — відновлення шкіл, лікарень і укриттів. Наприклад, CEB виділив 100 млн євро на медзаклади, а Ірландія та Литва виділяють кошти на укриття. Значна увага також приділяється житловим питанням, зокрема ремонту пошкоджених будинків, модульному житлу та проєктам для ВПО, які реалізує зокрема Світовий банк і UNHCR.
У сфері комунального господарства працюють ініціативи з модернізації водопостачання, каналізації та поводження з відходами, як-от Zero Waste Cities. Транспортна інфраструктура розвивається шляхом передачі транспорту з Європи та підтримки електротранспорту. Водночас оновлюються генеральні плани та просторові стратегії міст — прикладом є Kharkiv Masterplan.
Сектор цивільного захисту зосереджений на безпечних укриттях і системах реагування, наприклад, реалізація проєкту «ЗАХИСТОК: Безпечна освіта», а напрям інклюзивності передбачає створення безбар’єрного середовища за допомогою цифрових інструментів – як-от застосунок Dostupno та Карта інклюзивності на ЛУН Місто. Також реалізуються “зелені” у сфері відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), підвищення енергоефективності та озеленення міст, наприклад проєкти Global Eco-Industrial Parks Program та Zero Waste Cities in Ukraine.
Паралельно надається підтримка малому бізнесу (грантова програма «СТВОРЮЙ!», проводяться освітні програми для фахівців у сфері відбудови, впроваджуються цифрові рішення та системи управління, як DREAM чи ГІС-сервіси. Під опікою міжнародних партнерів також перебуває сфера культури, де зберігають спадщину та підтримують креативний сектор, наприклад проєкт Kharkiv Masterplan.
Серед технічних напрямів — енергетика, зокрема генератори та модернізація мереж, а також забезпечення доступу до чистої води та гігієни. Не залишаються поза увагою ветерани, які потребують підтримки в інтеграції та працевлаштуванні, а також загалом усі громади, яким надходить гуманітарна допомога.
Зрештою, важливою умовою ефективного розвитку є посилення інституційної спроможності — навчання, аудит, управлінські процеси стають ключовими для реалізації й масштабування проєктів.
Громади можуть залучати допомогу за багатьма напрямами — від традиційної інфраструктури до цифрових інновацій. Для цього потрібна чітка структура й доступ до актуальної інформації, що вже частково реалізовано у базі даних ІАА.
Географія міжнародної допомоги українським громадам
Одне з ключових питань для громад — які території є пріоритетними для донорів. Аналітичний звіт ІАА дає огляд географії міжнародних проєктів у 2022–2025 роках:
- Вся Україна
Багато програм мають загальнонаціональний масштаб: проєкти ООН, Veterans and War-Affected Persons Reintegration Window (‘VRW’), Polaris Programme «Supporting Multilevel Governance in Ukraine», ініціативи з цифровізації та енергоефективності охоплюють усі регіони. - Прифронтові та деокуповані території
Найбільше ресурсів надходить до постраждалих областей — Харківської, Херсонської, Миколаївської, Донецької, Луганської. Тут підтримують житло, медицину, транспорт. - Західні регіони
Львівська, Івано-Франківська, Волинська, Закарпатська області отримують допомогу через велику кількість переселенців: будівництво житла, шкіл, мобільна медицина. - Малі громади
Донори активно працюють у невеликих містах та ОТГ — Тростянець, Дергачі, Зелений Гай, Калуш, Тересва — через партнерства з муніципалітетами ЄС. - Міста-мільйонники
Цільові проєкти в Києві, Харкові, Одесі— просторове планування, міська стійкість, оновлення транспорту.
Пріоритети визначаються не лише регіоном, а й тематикою проєкту. Донори роблять акцент на децентралізації — підтримку отримують не тільки великі міста, а й раніше «невидимі» громади.
Наступні кроки для громад, донорів і держави
Аналітичний звіт не лише систематизує дані, а й ставить стратегічне питання: як перейти від збирання інформації до сталого управління підтримкою муніципалітетів? Відповідь — у кількох напрямках дій:
1. Створення національної інформаційної системи міжнародної допомоги
- Мета: об’єднати всі ініціативи в єдину платформу — доступну для громад, донорів, уряду та дослідників.
- Функції: реєстрація проєктів, моніторинг, пошук партнерів, аналіз ефективності.
- Приклад: база ІАА — перший крок до цієї системи. Її слід масштабувати та інтегрувати з іншими державними реєстрами (наприклад, DREAM, Мінфін, Мінвідновлення).
2. Розширення доступу громад до знань і партнерств
- Необхідно створити інструкції та шаблони для залучення фінансування.
- Організувати навчальні програми, вебінари, консультації з питань фандрейзингу.
- Підтримати мережування між громадами, що вже реалізують донорські проєкти, і тими, хто тільки починає.
3. Посилення координації між донорами
- Донори повинні мати доступ до актуальної карти ініціатив, щоб уникати дублювань.
- Необхідно створити майданчики для спільного планування.
- Важливо підтримувати прозору звітність про обсяги і результати підтримки.
4. Підтримка інституційної спроможності громад
- Навіть при наявності фінансування громади часто не мають фахівців для написання, реалізації та моніторингу проєктів.
- Потрібно інвестувати в команди місцевого управління: економістів, аналітиків, ІТ-фахівців.
5. Продовження збору та оновлення бази даних
- Донорська активність змінюється — потрібне регулярне оновлення даних.
- Залучення громад до самообліку проєктів — шлях до прозорості й довіри.
Україна вже має безпрецедентний рівень міжнародної підтримки для місцевого розвитку. Наступний крок — перетворити цю допомогу на довгострокову інфраструктуру співпраці, де громади не просто одержувачі ресурсів, а повноцінні партнери у глобальній відбудові.
