Українську мову століттями забороняли указами та циркулярами. За українську мову відправляли на висилки у концтабори, в Сибір та на Далекий Схід. Носіїв української мови принижували та вбивали. Життя творців слова вкорочували тортурами, каліцтвом та розстрілами. Але українська мова жива!
Проте сьогодні наступ на українську мову продовжується у вигляді ідеології «какая разніца»: у вигляді законопроектів від «Слуг Народу», поданні в Конституційний суд депутатів від ОПЗЖ та навіть спробою заборони книги про Василя Стуса.
Більше двох років тому був проголосований Верховною Радою Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Для того, щоб сформувати захисний правовий щит від ворожої інформаційної агресії Україні знадобилося майже 30 років – за цей час вже у нового покоління, яке народилося у незалежній державі, виховали комплекс меншовартості та встигли глибоко вкорінитися денаціоналізовані манкурти серед бізнесових та політичних «еліт» держави.
Як один зі співавторів мовного закону я добре пам’ятаю, як важко його було лобіювати та просувати ухвалення в залі Верховної Ради. Але саме завдяки принциповій позиції проукраїнської частини Верховної Ради, наполегливості Миколи Княжицького, Андрія Парубія і Петра Порошенка ми змогли проголосувати мовний закон в цілому. Таким чином була виправлена помилка та недопрацювання всіх попередніх скликань часів Незалежності. Сьогодні норми закону впроваджуються в життя та починають виконуватися. Тому я вважаю, що цей закон є одним з тих, що змінюють Україну. Разом з декомунізаційними законами він створює зовсім нову реальність, в якій будуть жити наші діти.
Але після обрання Зеленського президентом реванш зачепив і мовні проблеми. Новообраний президент неодноразово переходив в інтерв’ю та зверненнях на російську. А деякі його заяви взагалі лежать поза межами здорового глузду – про те, що населення України зменшується через мовні проблеми. «І Україна має бути дуже ліберальною (в мовному питанні – ред.), якщо зберігати кількість населення, щоб воно збільшилось, а не люди їхали з України» – серед іншого сказав він. Більше того, від подібних тез Зеленського сильно тхне російськими наративами, бо це тільки в кремлівських темниках всі проблеми через мову – то в них «Бог украінскава нє панімаєт», то «от украінскава дєті тупєют». А тепер, виявляється, що і у демографічній кризі також винна мова?!
Одночасно, у минулому році зафіксовано найнижчу народжуваність за останні 10 років: вона склала 293 457 осіб, в той час, коли смертність сягнула 616 835 осіб. То може це прямо пов’язано з Зеленським та результатами його правління, а не з маячнею про українську мову?
Але хочу підказати пану Зеленському, що тоді необхідно зробити, користуючись його дивакуватою логікою:
1. Одягнути гумовий браслетик на руку (пам’ятаєте, як це було?)
2. Звинуватити в усьому проукраїнську опозицію, ветеранів, волонтерів, далекобійників та світову змову Байдена, Меркель і Макрона.
3. Започаткувати програму «Велика народжуваність» та почати вимагати від обласних державних адміністрацій звітів.
4. Прикріпити на пологові будинки поруч з табличками «Велике будівництво» – «Велика народжуваність».
5. Записати відосик і оголосити себе чемпіоном у боротьбі з демографічною кризою.
Якщо ж і це не подіє, то можна в усьому потім звинуватити ретроградний Меркурій, підступну опозицію та, знову ж, лідерів інших держав. «Байден, чому ми досі не … ?» – недолуга претензія, але яку влада може застосувати щодо будь-якого внутрішньоукраїнського питання.
І на регіональному рівні так само відчувається потужний супротив. Від 16 січня цього року підприємці та інші суб’єкти господарювання почали здійснювати обслуговування та надання інформації про товари та послуги, зокрема через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, українською. Зрозуміло, що в умовах панування ідеології «какая разніца» ці норми саботуються слугами, а тому рідко де виконуються.
Але саме завдяки ухваленому раніше нами мовному закону рішення місцевих рад про т.зв. «регіональні мови» стали протизаконними. Запорізькій обласній прокуратурі довелося обстоювати інтереси держави в суді та домогтися визнання рішення від 2012 року Запорізької обласної ради про регіональну російську мову протиправним та нечинним. Довелося йти через прокуратуру і суд, бо нинішній склад «зеленої» обласної ради не мав політичної волі ухвалити таке рішення.
Подібна ситуація сталася тиждень тому і з відміною рішення часів Януковича, яке скоріше за все так само доведеться скасовувати через суд. Бо панування ідеологеми «какая разніца» у владній команді не додає оптимізму у вирішенні питань виключно політичним шляхом. Нещодавно в Запоріжжі депутати не змогли скасувати рішення, що моє рідне місто є «територією без НАТО». Тобто це безглузде рішення продовжує діяти, не дивлячись на те, що суперечить як Конституції, так і здоровому глузду! І знаєте, хто не голосував? Депутати від ОПЗЖ, партії Шарія, «Нової політики» (кишенькова партія Богуслаєва) і… «Слуга Народу» в повному складі!
А якби хоча б частина «слуг» підтримала рішення, то голосів би вистачило, щоб відправити те недолуге «без НАТО» на смітник історії. Але жоден «слуга» не проголосував «ЗА» – одні сховалися, інші – «не голосували». Якщо така позиція «слуг» в міській раді суперечить позиції партії та Зеленського особисто, то мала би бути відповідна реакція їх партійного керівництва. Але її немає. І це все, що треба знати, коли «найвеличніший» у своїх відосиках питає «чому Україна не в НАТО?». Бо відповідь очевидна – ми не в НАТО, бо і Зеленський, і його слуги роблять все залежне, щоб Україна там не з’явилась.
Також минулого тижня у Верховній Раді розглядали нові законопроекти, які, у разі їх ухвалення, призупинять впровадження норм мовного законодавства. На цей раз проект подали не одіозні проросійські діячі, як то Дубінський чи Бужанський, а сам голова профільного комітету Нікіта Потураєв.
Законом пропонують: припинити українізацію кіно, дозволити не українізовувати газети та журнали, дозволити не українізовувати сайти тощо.
Пояснення цих нововведень лицемірні – епідемія та карантин. Не подобається вам українська, то так і заявіть! Навіщо прикриваєтеся коронавірусом у ваших недолугих атаках на державну мову? На жаль, ці законопроекти, також у зв’язку зі зрадою частини фракції «Голос», були включені до порядку денного сесії Верховної ради.
Одночасно з тим ситуація на самих телеканалах катастрофічна! На телеканалах «Інтер» та «1+1» транслюється лише по одному телесеріалу українською мовою, на каналі «Україна» їх лише два. Ось і печуться представники неукраїнського шоу-бізнесу в Україні за можливість продовжити нічого не робити та годувати публіку другосортними москворотими серіалами. Дошкуляє їм закон про мову! І сьогодні ми бачимо не перше і не останнє намагання прибрати норми обов’язкового дублювання серіалів та кінофільмів українською.
Слуги – породження зросійщених манкуртів не зможуть зупинити ні відродження української мови, ні наш євроатлантичний поступ, бо їх справа бути прислугою, а не думати про вічне та велике – вони не здатні осягнути тих матерій. Але за їх спинами сховався лютий одвічний ворог – російський цар та його куми. Не дайте збутися їх мріям — підтримуйте українську мову. Пишіть нею, спілкуйтеся, навчайте та вимагайте виконання законів. Бо єдина правильна протидія нав’язаній ідеології «какая разніца» – це слова Миколи Міхновського «Не вбивай України своєю байдужістю до всенародних інтересів!».
Ігор Артюшенко
