Світом та Україною шириться коронавірус – в цей час в полоні «ДНР» та «ЛНР» лишаються вразливі до вірусу категорії. В незаконному ув’язненні перебувають люди літнього віку, полонені мають чимало супутніх захворювань. Лікування коронавірусу легкої форми або середньої тяжкості включає симптоматичне лікування як при застуді. Задукоментовані правозахисниками «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» свідчення колишніх полонених говорять про те, що медична допомога при застудних захворюваннях в незаконних місцях несвободи «ДНР» та «ЛНР» майже не надається. Це ставить під сумнів можливість бодай симптоматичного лікування полонених в разі спалаху коронавірусу. Про це повідомляє «Коаліція справедливість заради миру на Донбасі».
Замість жарознижувальних – чай чи вода з сіллю
«Медичної допомоги особливо не надається. Легке – так. Від застуди щось. А решта…», – зазначає колишній цивільний полонений, якого утримували в Макіївській колонії «ДНР».
Колишні полонені згадують, що застуда – це було чи не єдине захворювання, при якому в незаконних місцях несвободи «ДНР» та «ЛНР» надавалась медична допомога. Водночас, часто ця допомога була мінімальною. Тим, кому пощастило під час гарячки давали гарячий чай, мед чи воду з сіллю. Остання була універсальними ліками й при болях різного характеру.
«У камері я захворів, піднялася температура. З медичної допомоги охоронець зробив мені гарячий солодкий міцний чай», – ділиться спогадами колишній військовополонений, якого утримували на базі «Казачого Союзу «Область войска Донского» в Донецьку.
Застосування ліків не по інструкції
Медикаменти інколи застосовувалися лікарями незаконних в’язниць з порушенням інструкції. Така медична допомога може привезти до того, що ліки будуть недієвими або зашкодять.
«Я сильно захворів. Температура була тоді, морозило… Прийшов типу їхній лікар… Поламав мені ампулу, яку треба колоти. Дав мені її: «На, пий»», – згадує колишній цивільний полонений, який утримувався в гаражі в центрі Луганська.
Відмова в лікуванні
В огляді лікаря чи наданні медикаментів полоненим часто відмовляли.
«Сусід по камері захворів сильно… Видно, він застудився на бетоні. На грип захворів. Температура дуже піднялася. Я просив дати йому хоча б аспірину. Не давали», – згадує колишній цивільний полонений, якого утримували на базі батальйону «СМЕРШ» в Луганську.
Персонал місця несвободи не раз відмовлявся виконувати настанови медиків, направлені на поліпшення стану хворих.
«Був період, коли мій сусід лежав і його бив озноб. Він лежав, стукав зубами, трясся… Лікар подивився хворому в очі, поміряв температуру, зробив укол. Лікар попросив якусь ганчірку холодну, щоб йому на лоба покласти. Але ганчірку не дали», – зазначає колишній цивільний полонений, якого утримували в СБУ Луганська.
Ліки лише в передачах від рідних
Доступ до ліків часто з’являвся лише в разі передачі їх рідними, що займає тривалий час. До отримання передачі ліків ніхто не надавав і застуда могла загостритися.
«Я була застудилася. Кашель сильний був. Я задихалася, не було чим дихати. І ніхто мені таблетку не дав. Нічого. Аж поки ж не передали передачу», – ділиться спогадами колишня цивільна полонена, яку утримували в Донецькому СІЗО так званої ДНР.
Паперова тяганина. В п’ятницю гарячка – в середу пігулки. Якщо пощастить
В пенітенціарних установах «ДНР» та «ЛНР» доступ до медичної допомоги полоненим ускладнений паперовою тяганиною. Звільнені згадують, що потрібно написати декілька заяв для того, аби дозволили огляд лікарем. Огляди проводилися поверхнево, а ліків після них доводилося чекати близько 5 днів. «Якщо тобі сьогодні стало погано, а у тебе ліки знаходяться на лікарні, то тобі потрібно дочекатися понеділка, коли приїде лікар… О шостій годині написати заяву в зошит, щоб зошит віднесли черговому і черговий протягом дня вирішить коли тебе викликати. А тебе можуть не викликати. Тобто, коли ти захворів в п’ятницю, то почати лікувати тебе можуть тільки в середу», – згадує колишній цивільний полонений, якого утримували в Макіївській колонії «ДНР».
Методи лікування, зокрема звичайних симптомів застуди, та санітарно-гігієнічні умови утримання полонених ставлять їхнє життя під загрозу в разі спалаху коронавірусу.
