У Інституті нацпам’яті розповіли про нові назви вулиць Гадяча

Герої майдану

 

Торік, у квітні депутати Гадяцької міської ради перейменували понад 30 площ, вулиць, провулків Гадяча.

Ім’я Котовського викреслено з карти Гадяча, а натомість постав провулок Героїв Майдану. Так увічнено боротьбу за незалежність України від імперської Росії, коли під час Революції Гідності українці провели найбільшу проєвропейську демонстрацією в історії європейського континенту. Це найтриваліший мітинг останнього часу. Безперервно простояв 92 доби.

Олена Косач-ПчілкаОлена Косач-Пчілка

А вулицю і провулок Тельмана перейменовано на честь Захисників України. Так пошановано пам’ять борців за волю України різних історичних періодів- козаків, воїнів УНР, УПА й сучасних ЗСУ. Провулок Гайдара перейменовано на Косачів – у знак шани до українського козацько-старшинського роду, що дав Україні культурних та громадських діячів. Найвідомішими є уродженка Гадяча Олена Пчілка (Ольга Косач) – письменниця, діячка «Просвіти» та її донька – поетеса Леся Українка (Лариса Косач).

Низці топонімів повернули історичні назви. Так вони називалися здавна. Це підтвердили і старожили Гадяча, і архівні довідки, над якими працював очільник спілки «Українська культурна спадщина» Олексій Новіков. Тож вулиці Радянській повернули історичну назву Зелена, а вулиці Калініна Староковальська. Ще цілий пласт історичних назв складають питомо християнські православні. У Гадячі діяли Петропавлівський, Михайлівський, Преображенський православні храми. Тож площі і провулку Піонерським повернули назву Петропавлівська, адже в Гадячі здавна шанують святих апостолів Петра і Павла. Символічно, що вулиця та провулок імені червоного бузувіра Дзержинського отримали назву Михайлівська. «Небесний оборонець України», «небесний командир» українського війська – так віруючі українці називають архистратига Михаїла, чий день Православна церква України відзначає 21 листопада.Так само торжеством справедливості стало перейменування вулиці і провулку червоного безбожника і пропагандиста Ніколая Островського на Преображенську (свято Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа встановлено на згадку про євангельську подію, коли троє апостолів побачили Ісуса Христа у всій його Божественній величі). До речі, провулок 1-й Червоний і 2-й Червоний тепер отримали назву 1-й Пасічний і 2-й Пасічний.

Вулицю Терешкової депутати Гадяцької міськради перейменували на Героїв Чорнобиля. Вулиця і провулок Якова Свердлова тепер Підлісна / Підлісний, а вулиця і провулок щорса – Пагорбна / Пагорбний.

Вулицю і провулок Енгельса перейменували на честь українського письменника Олеся Гончара,який переймався збереженням українських пам’яток, української мови, літератури. Долучився до багатьох проектів, зокрема з відновлення музею Івана Котляревського в Полтаві. У Державному архіві Полтавської області зберігаються документи про його перебування на Полтавщині, в тому числі і Гадячі. Перший сильний удар з боку комуністичної цензури чекав після публікації його твору «Модри Камінь». А ще запропонували написати роман про УПА «так, як треба», але Олесь Гончар відмовився: «Правду ви мені все одно не дасте написати, а неправду — не хочу!» Роман «Собор» комуністична система так само нещадно критикувала і вилучила з літературного процесу на два десятиліття. Навіть загрожував арешт, але партійне керівництво врешті-решт відмовилося від цього, щоб не робити письменника-фронтовика символом інакодумства. У жовтні 1990 року українські студенти на Майдані Незалежності у Києві оголосили голодування, яке згодом отримало назву «Революція на граніті». Гончар висловив їм свою підтримку і написав заяву про вихід із комуністичної партії. Цей крок став прикладом для багатьох українців, які слідом теж виходили із компартії, чимало робили це прилюдно.

Полтавський офіс УІНП

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа