На Електронному архіві українського визвольного руху опублікували документи зі справи авіаконструктора, журналіста та письменника-перекладача Євгена Касяненка, якого НКВД розстріляли за вигаданим звинуваченням.
Колекцію з 50-ти документів публікує Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.
До збірки увійшли:
-
анкета арештованого;
-
ордер на проведення обшуку та арешт Євгена Касяненка, протоколи обшуку;
-
протоколи допитів Касяненка, свідків та протоколи очної ставки;
-
протокол допиту племінниці журналіста, її свідчення про «злочинну» діяльність дядька;
-
пояснення Євгена Касяненка щодо звинувачення його у шпигунстві;
-
каяття обвинуваченого щодо нібито вчинених злочинів;
-
вирок Військової Колегії Верховного Суду СССР про розстріл Євгена Касяненка;
-
заключення Військової колегії від 1959 року про припинення справи за відсутністю складу злочину, тощо.
У 1937 році радянські спецслужби звинуватили авіаконструктора, журналіста та перекладача Євгена Касяненка у тому, що він належав до контрреволюційної терористичної організації і навіть більше — був її керівником.
Чекісти збирали пазл із показань інших допитуваних щодо постаті Касяненка.
Показовим є той факт, що формулювання у декількох протоколах допитів є ідентичними: так, Григорій Епік та Григорій Заїка, яких допитували в один день, показали абсолютно однаково.
На допиті письменник Михайло Биковець ніби-то розповідав чекістам: перекладач Касяненко не тільки перекладає німецьких письменників, а й тенденційно возвеличує Гітлера. Літератор Андрій Хмельницький, за версією слідчих, говорив, що у розмові з Євгеном Касяненком, останній поділився своїми думками про пригнічення всього національного та свідомого в Україні.
Племінниця Євгена Касяненка розповіла чекістам про «вечірку», що відбулася у помешканні дядька у будинку «Слово». Того вечора Касяненко, нібито, закликав боротися з радянською владою, обіцяв видати присутнім 10 револьверів для вбивства Сталіна та Постишева. Згадала родичка й іншу вечірку, де її дядько співав «Ще не вмерла України».
Менше, ніж за місяць після арешту Євген Касяненко «зізнається» у скоєному проти радянської влади: «Я вчинив, як двічі боягуз і двурушник та заслуговую суворого покарання. Та я прошу повірити мені, що я щиро каюся перед радянською владою та докладу всі свої сили, щоб знову заслужити її довіру, якщо вона пощадить мені жити».
Однак тієї ж осені Касяненко намагатиметься дати інші свідчення: «Я повторюю, що ніякої антирадянської роботи я не проводив і учасником націоналістичної організації ніколи не був». В обвинувальному висновку записали, що Касяненко своєї провини не визнав.
У переддень нового 1938-го року НКВД розстріляли Євгена Касяненко. У 1959 році справу Євгена Касяненка припинять за відсутністю складу злочину.
Колекцію документів підготовлено та опубліковано за підтримки Українського культурного фонду.
Довідка: Касяненко Євген — (1889 – 1937) — український громадсько-політичний діяч, член Української Центральної Ради, авіаконструктор, журналіст, перекладач, редактор республіканської газети «Вісті ВУЦВК». 1937 році НКВД звинуватили Євгена Касяненка у тому, що він належав до контрреволюційної терористичної організації і був її керівником. Євгена Касяненка розстріляли 31 грудня 1937 року.
