«Ми вийшли з підвалу – горить село»: п’ять років тому вперше обстріляли Широкине

Shirokino

Село поблизу Маріуполя, відоме як єдине в зоні воєнних дій на Донбасі, куди після евакуації не повернулися мешканці та «Широкинською наступальною операцією» в лютому 2015. Перші вибухи в Широкине пролунали задовго до цього – 4 вересня 2014 року. Про це повідомляється на сайті правозахисної Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі».

«Був перший обстріл четвертого вересня 2014-ого року. Значить, ідилія: працює машинка, мама чистить картоплю, і починається … земля йде з-під ніг. Ми не розуміємо, що відбувається. Підвалу у нас немає. У сусідів підвал, ми біжимо туди», – згадує місцева мешканка.

Звуки обстрілу широкинці почули вперше:

«Це вперше почули. Такий страх! Я зі свого підвалу перебігла до сусідки тому, що самій страшно. Сиділи там, і все слухали. Потім… ми вийшли з підвалу – горить село! Балка наша горить! Десь вогнища, будинки якісь горять. Там чорний дим валить …. Тільки це роздивилися – знову! Ми знову в підвал!».

Від обстрілів 4-5 вересня 2014 року загинуло двоє місцевих мешканців та троє українських військових.

Частина широкинців згадують, що першими застосували артилерію учасники незаконних збройних формувань і основний удар прийшовся по позиціях українських військових, розташованих на пагорбах за західними околицями села. Під час перших обстрілів серед житлової забудови села не було воєнних об’єктів, але значна частина руйнувань припала і на житлові будинки. Пізніше обидві сторони вели бойові дії безпосередньо в селі.

Учасники НЗФ прийшли зі сторони міста Новоазововська. Цей райцентр був захоплений незаконними збройними формуваннями 25 серпня 2014 року, коли колони військової бронетехніки увійшли на територію України з Російської Федерації. Згодом учасники НЗФ зайняли полишені будинки на східних околицях Широкине.

Частина мешканців виїхала одразу після вересневого обстрілу. Деякі ж мешканці не могли повірити, що в їхній дім прийшла війна і продовжували жити звичайним життям:

«Ми ніколи в житті не вірили. Я тільки в жовтні робила ремонт у себе ще в одній кімнаті в будинку. Хороший ремонт! Я не могла навіть уявити, коли наді мною сміявся мій кум, і говорив:

– Що ти робиш?

– Ремонт!

Я наймала людей… Де війна? Думали, що війни у нас ніколи не буде!».

Після перших обстрілів в селі панувала недовга тиша:

«Після цього обстрілу була тиша три дні. І ми лякалися цієї тиші… Ми виходили на вулицю, прислухалися. Чомусь було дуже страшно. Ми дивувалися чому тихо. Але потім знову воно відновилося з такою ж періодичністю, потихеньку, потихеньку якісь перестрілки, якісь ці звуки незрозумілі. І наступний великий обстріл ми пережили 12 лютого 2015 року».

Фото: 0629.com.ua

*** *** ***

Незабаром Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентує звіт, який висвітлюватиме порушення прав людини та норм міжнародного гуманітарного права, які сталися в Широкине за останні 5 років воєнних дій. Робота над звітом здійснюється в рамках проекту «Подолання безкарності щодо злочинів вчинених у населених пунктах вздовж лінії розмежування на Донбасі через документування порушень норм МГП, мобілізацію громадянського суспільства та законодавчі ініціативи». Цей проект Центр реалізує в рамках ініціативи «Подолання безкарності за масові порушення прав людини та інші міжнародні злочини, вчинені в умовах збройного конфлікту», що підтримується в рамках проекту ПРООН “Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні” за фінансового сприяння Міністерства закордонних справ Данії та програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження».

Опубліковано Національна пам'ять.