Представники культури, науки, медіа та народні депутати закликають повернути фінансування Архіву національної пам`яті

Збудуйте Архів національної па м`яті

У відкритому зверненні до Верховної Ради та Кабінету Міністрів громадськість та парламентарі наголошують, що приміщення Архіву національної пам’яті потребує реконструкції і висловлюють стурбованість, що у проєкті Державного бюджету на 2021 рік не виділено коштів на будівництво інституції.

Підписанти листа нагадують, що у 2015 році Україна спеціальним законом “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років” остаточно відкрила архіви репресивних органів Радянського Союзу. Відтоді кожен громадянин, історик, журналіст, науковець як з України, так і з-за кордону, може вільно отримати доступ до справи свого репресованого родича, дослідити питання репресій комуністичного та нацистського режимів, депортацій та іншої інформації з документів КҐБ та інших репресивних органів.

Цей же закон передбачив створення Архіву національної пам’яті (повна офіційна назва – Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті), який має зібрати в одному місці близько 4 мільйонів документів за 1917-1991 роки. Наразі ці справи зберігаються у Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Міністерстві внутрішніх справ, судах, прокуратурах та інших органах.

Архів національної пам’яті вже має приміщення в 11 тис. м² на вулиці Пухівській, 7 у Києві, а також – проєкт реконструкції та позитивний експертний звіт. Загальна сума реконструкції становить 685,7 мільйонів гривень. За умови належного фінансування Архів може бути побудований протягом двох років.

Однак у квітні 2020 року Верховна Рада вилучила в Архіву 57,6 мільйонів гривень, передбачених на реконструкцію приміщення. Ці гроші пішли у фонд боротьби із коронавірусом. Проєкт Державного бюджету на 2021 рік також не містить жодних видатків, що мали б бути спрямовані для проведення реконструкції, попри подану бюджетну заявку в обсязі 349,8 мільйонів гривень.

Серед підписантів листа – головний редактор сайту “Історична правда” Вахтанг Кіпіані, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський, заслужена артистка України Анжеліка Рудницька, журналісти Акім Галімов, Едуард Андрющенко, Анастасія Рінгіс, Зоя Казанжи, співаки Віктор Бронюк, Олександр Сидоренко “Фоззі”, члени Ініціативної групи “Першого грудня” Мирослав Маринович, Йосиф Зісельс, генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло та інші.

Повний текст звернення щодо фінансування реконструкції будівлі Архіву національної пам’яті та перелік підписантів (постійно оновлюється) ви можете знайти за посиланням:  https://bit.ly/3ofL0ym.

Усі охочі представники громадськості, культури, науки, медіа, правозахисники, народні депутати також можуть долучитися до підписання звернення, використовуючи форму вище.

Інформаційна довідка: 

Галузевий державний архів Українського інституту національної пам`яті (ГДА УІНП)  створений в червні 2019 року на виконання Закону України “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”. Головне завдання  інституції – забезпечення вільного доступу до цієї інформації.

Архів має сконцентрувати в собі весь масив історичних даних за 1917-1991 роки від усіх силових органів, які ще досі зберігають документи Радянського союзу. Зокрема таких як Служба безпеки, Служба зовнішньої розвідки, Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція, Національна гвардія, Державна прикордонна служба, органи прокуратури та суди.

Створення подібних архівів – це європейська практика. Такі установи вже десятиліттями існують у близьких і не дуже сусідів України, які також були у складі або під контролем СРСР.  Зокрема, це Німеччина, Литва, Чехія, Польща, Угорщина.

У травні 2020 року при ГДА УІНП відкрито Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Цей сервіс безкоштовно надає консультації тим, хто хоче дізнатися про долю репресованих у 1917-1991 роках, допомагає написати правильні звернення в архіви, щоб отримати всю необхідну інформацію про людей, історичні постаті та події. Послугами центру вже скористалися більше тисячі людей. Завдяки співробітникам Архіву національної пам`яті родини змогли дізнатися нову, або більш повну інформацію про своїх репресованих родичів.

 

Опубліковано Головне, Громадське життя.