Під кошиком

Спорт давно переступив свої межі і є значущим та впливовим у всіх сферах, зокрема – в політиці.

Через кризу жанру і всенародне кепкування із «відосіків», які Володимир Зеленський оприлюднював ледве не на кожну подію, довелося змінювати тактику штучного утримування популярності. Тепер президент пішов по рейтинг у народ.

maxresdefault (1)

Перебуваючи на Херсонщині, він особисто приніс пенсію одній із сільських мешканок, у Запоріжжі безстрашно тримав у руці огірок, який вправно розрубав шаблею один із козаків. Режисери цих «коміксів» дали маху. Хоч би тому, що огірок зелений. А принести щось комусь у тилу значно легше, ніж воду морському піхотинцю Ярославу Журавлю, який чотири доби помирав на полі бою, очікуючи медичної допомоги, порятунку.

Не важить, що за дивним збігом обставин на подвірї пенсіонерки «випадково» перебувало журналістів більше, ніж мишей у її коморі. А вже відомий широкому загалу козак Андрій Лозовий, як стверджує радниця голови Запорізької ОДА з питань реалізації в області гендерної політики Тетяна Ковиліна, балотуватиметься до міської ради від такої собі команди «Справжніх Дій». І в бабці перепитувати не треба, хто ховається за новими назвами цих команд. Їм самим уже соромно від своїх же брендів народних слуг, зеленого кольору тощо. Новина про ймовірного козака-депутата неабияк потішила загал. Народ розродився дотепними жартами. Найбільш поширеним з яких є: «Розрубав навпіл огірок Зеленському – справжня дія!».

Шостий рік війни супроти Московії. Президенту, схоже, нема до того діла. Окрім доставки пенсії та тримання огірка, він спробував себе у баскетболі. У Миколаєві Володимир Зеленський особисто інспектував санаторну школу-інтернат. Задоволений від ремонту, професійних та реабілітаційних класів, басейну, спортзалу. Насамкінець, незважаючи, що його ріст, навіть на табуретці і в капелюсі, не відповідає баскетбольному, потішив чисельних пошановувачів його спортивного таланту попаданням з-під щита у кошик. Присутні так реагували, ніби цим кидком було припинено війну на Донбасі, повернуто Крим, подолано корупцію, встановлено пенсії в еквіваленті одній тисячі євро, зарплати вчителям чотири тисячі доларів і так далі і таке інше, фантастичне, у яке понад рік тому так легко повірила більшість українських виборців.

Та не баскетболом єдиним. Декілька місяців тому Володимир Зеленський заявив про відродження футбольного клубу «Кривбас» із Кривого Рогу. Навіть оприлюднив тоді прізвище людини, яка мала перейматися цією важливою місією – депутат Юрій Корявченков. Друг дитинства президента, який потрапив до парламенту як слуга рідного йому криворізького народу, де переміг по мажоритарному округу. Тут так само не бралося до уваги, що вага цього депутата, більше відомого як комік Юзік, становить понад півтора центнери. Він, бо, сам на поле не мав виходити, а лише «тиснути» на всіх і на вся авторитетом партії та, що гріха таїти, прагненням самого президента. Те, що в Україні потребують відродження чимало більш іменитих команд, ніж «Кривбас», як і той факт, що клуб репрезентує рідне місто президента та його найближчого оточення, а відтак пахне особливим видом корупції, до уваги не бралося.

Що тут додати? Хіба чийсь дотепний жарт, що всякий, хто оголосить смерть корупції, буде вважатися злочинцем, який посягає на життя найвищих посадових осіб і відповідатиме перед законом.

Тим часом, «Кривбас» успішно відновив своє існування! Ура! Оприлюдненням цього важливого факту українців ощасливив сам глава держави! «Я щиро бажаю йому успіхів і перемог! Не тому, що це команда з мого рідного міста. А тому, що кожному регіону України вкрай потрібно якомога більше приводів для радості і гордості», – заявив Зеленський. Отже, Кривий Ріг вже має «приводи для радості і гордості». Цікаво, хто наступний? І чи буде такий? Зрештою, чи саме це є сьогодні найпершою проблемою для України й українців?

Далі президент говорить про важливість «зшивати» Україну. «Мова не тільки про єднання навколо національної ідеї. Не тільки про нові дороги і мости, які з’єднують країну. Мова і про єднання українців навколо щасливих емоцій. Спорт, зокрема футбол, вирішує це завдання. Саме тому ми зробимо все можливе, щоб першість України з футболу знову стала справжнім святом для людей.

Щоб новими перемогами на найвищому рівні знову радували вболівальників «Дніпро», харківський «Металіст», львівські «Карпати», одеський «Чорноморець», луцька «Волинь», ужгородська «Говерла», запорізький і донецький «Металурги», чернівецька «Буковина», звичайно – сімферопольська «Таврія», а також багато інших.

І щоб таке поняття, як «клуби-переселенці», назавжди зникло з ужитку.

І настане день, коли класичне українське дербі між «Динамо» і «Шахтарем» відбудеться на «Донбас Арені», в українському, мирному і спокійному Донецьку», – наголосив президент.

Ось такої! Вже у всьому «ощасливили». Залишився лише спорт. Національна ідея прирівняна до щасливих футбольних емоцій! Байдуже, що не можуть всі українці захоплюватися грою мільйонів. З-поміж названих клубів є нині неіснуючі – ужгородська «Говерла», яка останнім часом мала назву «Закарпаття», «Дніпро», «Металіст», донецький «Металург». Видко, саме їх, після успішної практики з «Кривбасом», буде далі реанімувати Юзік чи якийсь інший паяц з когорти гумористів.

Дивно, що президент згадав сімферопольську «Таврію». Команда репрезентувала український Крим, про який останнім часом у найвищих ешелонах влади, на догоду москалям, воліють не згадувати. «Таврія» припинила була існування 2014-го. Згодом, через два роки, відновилася. Нині базується у Бериславі Херсонської області і виступає у Другій лізі. Так само проводять домашні поєдинки не в себе луганська «Зоря» (у Запоріжжі) та донецький «Шахтар» (у Харкові).

Традиційно, не минулося без критики слів Зеленського. Цього разу обурення спричинило його згадування дербі між «Динамо» та «Шахтарем», які відбувалися на «Донбас Арені». Сказане одразу назвали популізмом і запропонували перейменувати Кривий Ріг на Донецьк і місцевий стадіон – на «Донбас Арену», щоб «цей день настав вже завтра».

Звісно, як можна говорити про одне, а діяти у протилежному напрямку? Всі ці так звані розведення, які, фактично, означають одностороннє відведення українського війська з укріплених позицій, що їх відразу займають промосковські банди. Сивохо, Кравчук із Фокіним, яких, здається, що повернули з Того світу за партійними квитками, а Зеленський їх затримав і доручив надважливу державну місію. Нових «ліц», бо, обмаль.

Баскетбол, футбол… Що далі? Нагадався нинішній диктатор Туркменістану Бердимухамедов, який призначив себе ще й чемпіоном з усіх видів спорту! Саме так! Жодного перебільшення. З кінного спорту, автоперегонів, стрільби, того ж баскетболу. Туркмени в це вірять. Пишаються цим! І таких там значно більше, ніж 73 відсотки з-поміж виборців. Є ще Путін з Лукашенком. Ці двоє – «неперевершені» хокеїсти.

Тішить, що перелік цих «спортсменів» обмежений. Та й до фінішу чи Ростова-на-Дону їм вже рукою подати.

Григорій Жибак

Опубліковано Громадське життя.