Ганна Барвінок (Олександра Білозерська) була першою українською професійною літераторкою. Пам’ять письменниці вшанували у її рідних місцях – Ніжині та “Ганниній Пустині” – на історичному хуторі Мотронівка. 195-річчя Ганни Барвінок також дало привід для обговорення ролі українських жінок у боротьбі за Незалежність.
26-27 травня відбулася Всеукраїнська наукова конференція “Показати свій народ як у чистому дзеркалі: життєвий феномен Ганни Барвінок”, що була присвячена 195-річчю від дня народження видатної української письменниці, дружині Пантелеймона Куліша. Перший етап дводенної конференції провели у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, а на другий день учасники заходу відвідали “Ганнину Пустинь” – музей-заповідник на місці історичного хутора, де мешкало подружжя українських письменників.
Серед учасників конференції були провідні українські літературознавці – академік Микола Жулинський, професори Василь Яременко та Григорій Самойленко, який представив свою монографію “Пантелеймон Куліш і Ганна Барвінок: доля, Україна, любов”. Приїхав і цілий десант учених зі Львова, з-поміж яких – заступниця директора Інституту Івана Франка Національної академії наук України Алла Швець, директор Інституту франкознавства Львівського національного університету Святослав Пилипчук. На жаль, серед учасників конференції не було доктора філологічних наук Олеся Федорука – знаного сучасного кулішезнавця, що очолює Центр дослідження життя та творчості Пантелеймона Куліша при Інституті літератури імені Т. Шевченка, а також до початку повномасштабної агресії РФ упорядковував повне зібрання творів великого українця. З лютого 2022 року він – військовослужбовець Збройних сил України, та наразі боронить Україну на фронті.
Для свого колеги науковці Інституту літератури придбали прилад нічного бачення, який допоможе підрозділу, у якому воює Олесь Федорук, ефективніше знищувати окупантів. Військову допомогу на фронт повезе народний депутат Ігор Молоток, який також був учасником Всеукраїнської конференції. Наразі політик залучений до розробки нових зразків озброєння для Збройних сил. Він розкрив деталі про одну з новацій – робота-мисливця, якого волонтери сконструювали разом із науковцями Сумського державного університету. Зразок озброєння наразі пройшов випробування на полігоні та був представлений командувачу Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковнику Олександру Сирському.
“Це такий залізний солдат, який може їхати дистанційно, вражати ціль з кулемета ПКТ і РПГ-7, може переносити вантажі. За його допомогою можна довозити БК, провіант і назад відвозити 300-х (поранених), тобто ця машина на сьогоднішній день потрібна кожному підрозділу. Ми вже закінчили розробку і зараз ставимо прототип цього робота на загальне виробництво”, – розповів Ігор Молоток.
Ігор Молоток
Виступаючи на конференції, народний депутат наголосив на недооціненій ролі українського жіноцтва у становленні нації. Постать Ганни Барвінок – приклад такої жінки, яка залишилась у тіні геніального чоловіка, хоч і сама зробила великий внесок в українську літературу, започаткувавши напрямок етнографічного реалізму.
“Майже 200 років тому народилася Ганна Барвінок – самовіддана жінка, яка стала рушійною силою тієї зірки, яка засіяла на Українському небосхилі, – Пантелеймона Куліша. Так само ми бачимо сьогодні як наші жінки взяли до рук зброю. Зараз нараховується понад 50 тисяч жінок, які служать у різних підрозділах Збройних Сил України, з них – 5 тисяч на передовій. Жінка – це рушійна сила, і також завдячуючи жіноцтву ми здобули Незалежність і її відстоюємо”, – заявив народний депутат Ігор Молоток.
Націєкультурний чин українок минулого і сучасності був однією з тем обговорення під час конференції.
Докторка філологічних наук Алла Швець
Зазначимо, що під час заходу також була озвучена ініціатива про створення науково-дослідного центру дослідження творчості подружжя Кулішів на базі Ніжинського державного університету. Крім того, вчені закликали надати статус національного історико-культурному музею-заповіднику “Ганнина Пустинь” у селі Оленівка на Чернігівщині.
Довідково: Ганна Барвінок (псевдонім Олександри Білозерської-Куліш) – українська письменниця, перша жінка-письменниця у модерній українській літературі, засновниця напрямку етнографічного реалізму. Була дружиною видатного українського письменника, перекладача та вченого Пантелеймона Куліша. Після смерті чоловіка була першою укладачкою зібрання його творів.
