Львівські науковці прийшли до висновку, що історична інформаційна війна Україною програна

informatsiyniy-prostir-lvova_11_11_2020_11_40_pm_38Юрко Антоняк

5 листопада Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл на тему «Український інформаційний простір Львова: інформація, пропаганда, контрпропаганда».

У вступному слові голова УНС, завідувач відділу україніки Євген Салевич висловив думки про те, що всі ми живемо у світі інформації, пропаганди і контрпропаганди, а інформаційна картина світу у Львові і в Україні складена, як правило, з негативу. І тому є потреба творити радісну оптимістичну інформаційну картину успішного міста з відповідного компонування новин про національну культуру і традиції, національні свята, вшанування героїв і діячів історії, здобутки і досягнення українців у спорті, науці, підприємництві. І це означає – творити місто, де хочеться жити.

Історик Іван Сварник підкреслив важливість для формування активного й свідомого громадянина Львівського радіо й Львівського телебачення. На жаль, ми стали свідками руйнації цієї важливої сфери нашої культури. Без щоденної преси, без цікавих радіопередач і телепрограм ми заздалегідь приречені на поразку перед потужними сусідами. Львів’яни, не знаючи власної історії і культури, не цінуватимуть Львова, а в майбутньому не дбатимуть і про Україну.

Кандидат історичних наук Олег Синютка наголосив на проблемі поразки українців в інформаційній війні, на реванші «Русского міра» і на потребі створення на рівні державної влади сприятливого середовища для розбудови конкурентоздатного українського національного інтелектуального, культурного, інформаційного продукту і просування його експорту у світі.

Шеф-редактор журналу «Універсум», журналіст і письменник Олег Романчук акцентував увагу на програній інформаційній війні і на поширенні маніпуляцій в суспільстві, де люди не вміють аналізувати інформаційні і пропагандистські тексти.

Завідувач відділу періодичних видань Львівської національної бібліотеки України імені Василя Стефаника Юрій Романишин зауважив , що досі державна влада в місті не помічала такого потужного національно-культурного надбання і джерела інформації, як національна наукова бібліотека.

Доктор філософських наук Ігор Держко наголосив на потребі мати свій львівський інформаційний простір, де будуть широко представлені львівські інтелектуали і відповідні теми українського державного і національно-культурного розвитку.

Заступник директора Інституту колекціонерства при НТШ, художник Тарас Лозинський говорив про важливість визначення перших десяти імен в національній мистецькій спадщині для національного інформаційного простору і про проблеми чеканки золотих монет, присвячених таким видатним художникам як Іван Труш.

Народний депутат Володимир В’язівський образно висловився про колесо української нації в культурі, яке потрібно розкрутити до потужних обертів,зокрема, тотальним оцифруванням предметів національної культури, аби вони стали набутком інформаційного простору і чинником української пропаганди.

Кандидат фізико-математичних наук Богдан Калиняк говорив про проблеми українського інформаційного простору у контексті проблем освітнього процесу. На думку вченого засоби масової інформації віддзеркалюють неякісний стан освіти і національного виховання в Україні.

Кандидат економічних наук Іван Твердохліб висловив думки про потребу визначення пріоритетних напрямних національного розвитку в інформаційному просторі, про важливість швидкого реагування на ворожу пропаганду і про проблеми професійності кадрів у відділі внутрішньої політики.

Присутніми на круглому столі були громадські діячі Андрій Максимович, Віра Олеш, Роман Базилевич, Олег Подвірний, Марія Павлюк, Юрій Дацько, Ярослав Даць та інші.

Опубліковано Громадське життя.