Культ сталініста:на Полтавщині 87 вулиць російського вченого Мічуріна і пам’ятники у Мачухах та Веселому Подолі

мічурін у Мачухахмічурін у Мачухах

До радянського пантеону вчених сталінської епохи належить ім’я російського біолога Івана Мачуріна. Колоніальним спадком, таким собі “привітом з СРСР”, правонаступником якого є росія можна вважати 87 вулиць на честь Мічуріна у селах і містах Полтавщини, а також пам’ятники у Мачухівській громаді Полтавського району та у селі Веселий Поділ Семенівської селищної ради Кременчуцького.

Мічурін у селі Веселий ПоділМічурін у селі Веселий Поділ

«Таке надмірне звеличення засвідчує, що ім’я Мічуріна є російським імперським маркером у символьному просторі України і Полтавщини зокрема. У період сталінських репресій за критику «мічурінської науки» постраждало багато відомих вчених-біологів і генетиків. Серед них одним із перших був професор Володимир Симиренко. Деколонізація/дерусифікація на часі: пора увічнювати українців! Тож як пошановано Симиренка на Полтавщині?, – запитаєте Ви? Окрім Полтави, де є вулиця родини Симиренків….ніяк. “На нашій славній Україні, на нашій не своїй землі”. На тлі засилля мічурінщини у топоніміці краю, у час, коли продовжувач справи Сталіна Путін веде війну на знищення України і українців таке виглядає обурливо», – переконаний регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

Іван Мічурін – звеличений диктатором Йосипом Сталіним російський біолог і селекціонер-помолог, уродженець Рязанської губернії Росії. Улюбленець Сталіна вивів сорт вишень «Надія Крупська» невеличкий розсадник якого в містечку Козлов у Тамбовській області набув статусу державного за часів Леніна.

Завжди вітав усі кремлівські ініціативи і схвалював ідеологічні рішення партійних з’їздів. Коли наприкінці 1920 років Сталін висунув ідею глобального перетворення природи, Мічурін у зверненні до XVI з’їзду ВКП(б) у 1930 році запропонував свій «проєкт», який передбачав зменшення негативного впливу сибірського клімату на європейську територію Росії шляхом створення грандіозної лісосмуги між Уральськими горами і Каспійським морем, пустелі Середньої Азії він пропонував перетворити на оази, висадивши там посухостійкі рослини та їстівні кактуси. Ці «ідеї» були сприйняті серйозно і отримали гарячі оплески на партійному з’їзді. Докорінне перетворення природи збігалося з більшовицькими намірами докорінної зміни людського суспільства, шляхом «разрушения до основанья» всього світу та творення нового «советского человека».

У професійному середовищі більшість положень так званого мічурінського вчення сприймалися як окультні дійства. Кремлівській владі імпонувала авантюрна можливість успадкування біологічних ознак рослинами (насамперед гібридними) під впливом дії природних чинників або у процесі цілеспрямованого їхнього «виховання». У 1931 році Івана Мічуріна нагородили орденом Леніна. З нагоди ювілею радянська влада перейменувала містечко Козлов на Мічурінськ, а самого Івана Мічуріна призначила академіком союзної академії наук. Сам ювіляр у той час не втомлювався прославляти Сталіна.

Полтавський офіс УІНП

Опубліковано Громадське життя.