Збірна України стартувала у новоствореному турнірі УЄФА Лізі націй.
Дебют успішний. Перший поєдинок підопічні Андрія Шевченка проводили на виїзді проти Чехії. Відразу навіть важко пригадати, коли «жовто-блакитні» мали настільки беззаперечну перевагу над опонентом. Більше того. Проявили волю до перемоги, бо поступалися після влучного удару нападника італійської «Роми» Шика. То була чи не єдина вдала акція чехів у нападі. Надалі вони лише переймалися обороною, при цьому не надто соромились вдаватися до порушень футбольних канонів.
Нашим не таланило у завершальній стадії. Лише молодий нападник бельгійського «Гента» Роман Яремчук міг, щонайменше, тричі засмутити господарів. Але щоразу бракувало влучності. Назагал, львів’янин справив добре враження своїм виступом. Підтвердив, що зараз перебуває у добрій готовності і має хорошу пресу у Бельгії. Дивує, як київське «Динамо» не вгледіло його хисту і відпустило до іншого клубу. Зараз, виступаючи на міжнародній арені, команда Хацкевича відчуває неабиякий брак кваліфікованих нападників. Звідси й припинення боротьби у Лізі чемпіонів. А також унікальний випадок, коли у стартовому складі збірної України не було жодного репрезентанта столичного гранда. Не впевнений, треба вдаватися до статистики, але цілком імовірно, що це був перший такий випадок в історії національної команди України.
Поновили статус кво українці на останній хвилині першої половини зустрічі завдяки вдалим діям Марлоса, який пошив у дурні декількох оборонців, та Коноплянки. Євген невідпорно вгатив м’яч у кут воріт, перебуваючи в межах карного майданчика чехів.
Друга половина зустрічі підтвердила вищість українців. Домінували у всьому, лише кепські дії у безпосередній близькості до воріт суперників не дозволяли повести перед. Ледве не половина гравців нашої команди змарнували свої нагоди. Коли почала закрадатися розчарованість від результату, адже за такої тотальної переваги нас влаштовувала тільки перемога, допоміг випадок. На останніх хвилинах припустилися помилки чеський «брамкар» та обронець, які, після флангової передачі, так і не вирішили, кому відбивати «шкіряного». М’яч опинився у ногах Зінченка, який перебував у лічених метрах від покинутих голкіпером воріт. Гол!
Радість перемоги затьмарили події довкола матчу. Чеські правоохоронці затримали декількох українців. Згодом, оштрафувавши, їх відпустили. Уникнути серйозних сутичок після матчу вдалося завдяки втручанню Андрія Шевченка, який не допустив побиття наших фанатів, а пізніше, в поліції, сприяв їхньому визволенню. Впродовж матчу українські вболівальники тримали плакат «Хто замовив Гандзюк?». Херсонську політичну та громадську діячку, яка не давала спокою «правоохоронцям», облили кислотою, завдавши їй важких травм. І до бабці ходити не треба, чому цю справу так уміло заводять на манівці.
Як на мене, куди прикріший випадок стався у стані збірної України. Є традиція, що гравці, які вперше викликані до головної команди країни, мають виконати якусь пісню. Цей своєрідний обряд посвяти відбувається, зазвичай, під час вечері, під аплодисменти гравців, тренерів, обслуговуючого персоналу. Вже згадуваний Роман Яремчук разом із оборонцем «Олександрії» Андрієм Цуріковим заспівали пісню «Бєгі» із репертуару москвинської групи «Іванушкі International». Саме так! Не дивина «рускоязичному» Цурікову. Але ти, Романе! Львів’янин, замість бути прикладом і повернути всіх цих “без роду і племені» у правильне русло, пристав на «язик» ворога! Чому не заспівав вічну Івасюкову «Червону руту», яка, до того ж, відтепер стала офіційним символом національної команди України?!
Інші троє новобранців – Василь Кравець, Олег Данченко та Євген Макаренко – «ісполнілі» також кацапську пісню «Младший лєйтєнант». І це гравці команди, на футболках якої відтепер, за узгодженістю з УЄФА, красується напис «Слава Україні!»! Він же українською! Допоки?! Чи можна уявити собі новобранців, скажімо, у москалів чи поляків, які співають українську пісню?
Через два дні збірна України проводила наступний поєдинок. У Львові, проти словаків. Місто Лева не змогло як зазвичай, підтримати наш хор «пєвцов», бо «Арена Львів» була дискваліфікована УЄФА через заборонені банери під час попередніх поєдинків. Навіть за порожніх трибун можна було здогадатися, де відбувався матч. Славень України співали майже всі гравці збірної й усі львівські діти, які виводили команди на поле. Усі!
Перша половина зустрічі виокремлювалася непоступливістю. Для словаків то був перший поєдинок турніру і вони сподівалися на свою ліпшу готовність. Наші ж, граючи другий матч за три дні, не форсували подій. Розуміючи ціну зустрічі, суперники не оголювали шаблі, сподіваючись на контратаку чи помилку опонента.
Не змінився рисунок гри й по перерві. Обережна гра обох команд мала закінчитися логічним нічийним вислідом, але вдруге поспіль тренерський хист Шевченка зумовив таку бажану перемогу. У Чехії вирішального удару завдав Зінченко, який незадовго до цього епізоду вийшов на заміну. Цього разу «джокером» судилося стати напівоборонцю київського «Динамо» Циганкову. На полі лідер столичного клубу перебував лічені хвилини, коли його фланговий прохід у межах карного майданчика не за правилами зупинив чи не найкращий гравець у стані гостей, репрезентант італійського «Інтера» Шкріняр. Грецький суддя без вагань призначив найвищий футбольний вирок. Пенальті ще треба було реалізувати. За неабиякої відповідальності його взявся виконувати Ярмоленко. На щастя – вдало! Воротар словаків дотягнувся до м’яча, але зарадити голу не зумів. Від його руки «круглий» пірнув у ворота.
Останні хвилини були надважкими. Гості будь що прагнули уникнути поразки. Далася в знаки їхня краща фізична готовність. Уперед пішли навіть їхні оборонці. Та швидше українці могли подвоїти результат, ніж збірна Словаччини вирівняти становище. Контратаки українців, а було їх декілька, якимось дивом не увінчалися успіхом. Зокрема, коли Ярмоленко завдавав удару з десяти метрів, але влучив прямісінько у «брамкаря» Дубравку.
Перемога. За регламентом турніру збірна України може підвищитися до більш сильніших команд. Треба не поступитися чехам вдома і словакам на виїзді. Або ж перемогти в одному із цих поєдинків.
Ми за крок до мети! У Лізі націй. Хочеться, аби ми справді були нацією. І гравці також. Нехай беруть приклад із уболівальників, фанатів. Хіт про кремлівського карлика Путіна вже став міжнародним. А на матчі цього турніру Білорусь – Сан-Марино наші брати-«сябри» виконали в одному пориві знаменитий хіт львівських ультрас своєю мовою: «Хто ня скача – той маскаль»!
Григорій Жибак
