Дніпро. Минуле. Сьогодення. Майбутнє

«Здається кращого немає

нічого в Бога, як Дніпро…»

Т. Шевченко

4 липня 2017 р. у м. Дніпро за сприянням Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпровської міської ради, Інституту проблем природокористування та екології НАН України, Асоціації «Зелений світ» з нагоди Міжнародного дня Дніпра відбулося засідання Всеукраїнського круглого столу «Річка Дніпро. Минуле. Сьогодення. Майбутнє». В його роботі взяли участь близько 100 науковців та спеціалістів, провідних та неурядових громадських організацій.

dnipro

Могутній Дніпро (в минулому Борисфен) з найдавніших часів до повоєнних років був однією з найбагатших в Європі на рибу, звіра, врожайні землі для розвитку овочівництва (Геродот, Боплан, Максимович, Яворницький) і відрізнявся надзвичайно чистою водою. Незважаючи на інтенсивне освоєння водозбірного басейну, він екологічно стало функціонував, малі річки були повноводні і деякі навіть суднохідні. Підземні джерела живлення та Дніпровські пороги забезпечували самовідновлення і очищення ріки.

Після зарегулювання стоку р. Дніпро греблями почався період ДЕГРАДАЦІЇ річки, він ПРОГРЕСУЄ: підземні джерела замулені, первісний об’єм водосховищ зменшився на 5-20%; вони перетворилися на місцеві могильники забруднюючих речовин, аж до важких металів і радіонуклідів; постійне зростання площі мілководдя (до 600-1000 га/рік у Кременчуцькому водосховищі) призвело до збільшення в мільйон разів кількості синьо-зелених водоростей; різке зменшення швидкості течії і затоплення Дніпровських порогів обумовило повне знищення механізмів самоочищення річки; якість води суттєво погіршилась і без очищення вживання її стало небезпечне; приблизно за 100 років загальний стік Дніпра зменшився на 10 кубометрів води внаслідок зворотної фільтрації води з річки в береги, збільшення площі випаровування (в сотні разів), необґрунтовано великого відбору води на різну мету, аж розбавлення високо мінералізованих шахтних вод. Усе це призвело до знищення цінних видів риби і зменшення обсягів вилову звичайних видів у сотні разів, втрати високоврожайних плавневих земель і нерестилищ, пам’яток природи та історії, перетворення річки на систему озер і в майбутньому на каскад боліт.

Усі ці негаразди неодноразово висвітлювались в художніх творах, фахових дослідженнях і засобах масової інформації.

Ухвали багатьох наукових форумів, починаючи від 2010 року, надсилалися до урядових структур. Не зважаючи на все це Кабінет Міністрів України (КМУ) 13 липня 2016 року прийняв Програму розвитку гідроенергетики України на період до 2026 року, де передбачено будівництво ще 2-х гідроелектростанцій. Цією програмою проблеми гідроенергетики України не розв’язуються, тому що тільки розташування геліоустановок на площі, що дорівнює площі дзеркала води Каховського водосховища, дасть змогу отримати у 300 разів більше електроенергії, ніж одна Каховська ГЕС.

З огляду на це опубліковано відкритого листа Президентові України Порошенкові, що його підписали 38 видатних представників науки і культури, природоохоронці і громадські діячі. Враховуючи те, що реалізація програми може призвести до остаточного знищення природного стану великих річок України, головна вимога цього листа – припинити дії Постанов КМУ, проведення всенародного обговорення проблеми та започаткування програми відродження близько до природного стану водозбірного басейну річок. Таку ж позицію посіли і оприлюднили її Міністерство екології та природних ресурсів України, Всеукраїнська екологічна ліга, Національний екологічний центр України та інші неурядові громадські організації. На всі ці звернення офіційної позиції КМУ немає, за винятком спільної заяви Прем’єр-міністрів України і Молдови звернутися до Єврокомісії стосовно будівництва ГЕС на Дністрі. Про стан Дніпра – жодного слова. Характерно, що ця заява постала після звернення громадських організацій до багатьох структур ЄС. На жаль, попри невтішні прогнози про майбутній стан Дніпра. На сьогодні немає наукового обґрунтування стратегії водокористування, прогнозування стану та оптимізації експлуатації водних ресурсів та їхнього самовідтворення залежно від сценаріїв розвитку господарської діяльності. Урядові структури не започаткували комплексну програму досліджень щодо прогнозування стану водних ресурсів залежно від схем експлуатації Дніпра та Дністра, включаючи дезарегулювання стоку цих річок. У США вже накопичено позитивний досвід ліквідації гребель більш ніж у 300 випадках.

Виходячи з наведеного, учасники засідання пропонують:

  • звернутися до Верховної Ради та КМУ з приводу катастрофічного стану великих та малих річок, просити Міністерство екології та природних ресурсів України ініціювати розгляд цього питання, залучивши громадськість;

  • вважати за доцільне терміново започаткувати державну програму комплексних екосистемних досліджень стану водних ресурсів, прогнозування їхньої якості, залежно від методів відбору їх з навколишнього середовища та підтримки природної здатності довкілля самовідтворюватися;

  • Просити природоохоронні структури ЄС звернутися до КМУ щодо введення мораторію, щоб надалі зарегулювати стану річок Дніпро і Дністер шляхом будівництва додаткових ГАЕС;

  • звернутися до громадськості об’єднати зусилля, щоб порятувати річки від великих до малих, створивши асоціацію.

Опубліковано Громадське життя.