Україна не може мовчки спостерігати за діями Лукашенка в Білорусі

pagonia-War

Це суперечить не лише нашим цінностям. Це шкодить національній безпеці, бо нинішній Лукашенко вже не гратиметься в багатовекторність. Його єдиним патроном буде Путін.

Невиразна перша заява президента Зеленського про те, що треба утриматися від вуличного насильства, – це замало.

Приєднання України до позиції поляків і литовців – це теж замало. Це було правильно, але вже теж замало.

Київ має не мовчати, а постійно реагувати на розвиток ситуації.

Де ініціативи про телефонні розмови на рівні президента і міністра закордонних справ? Це має бути діалог стримування бойових дій їхньої влади і захисту людей.

Чому не висунути ініціативу спільної місії діалогу за участю міністрів закордонних справ регіону? Не лише Польщі і Литви, але й Латвії та Естонії.

Чому не зосередити нашу дипломатичну службу на приверненні уваги до ситуації в Білорусі на міжнародних майданчиках? Підкреслюю, це питання і наших цінностей, і безпеки.

Де пропозиції про варіанти врегулювання становища? А такі варіанти можливо пропонувати.

Якщо Київ відмежується від розв’язання ситуації в Білорусі, цю роль повністю виконає Москва. І тоді питання про нашу безпеку, північний кордон і навіть про миротворчу роботу в Мінську стоятиме цілком інакше.

Не мовчіть.

Данило Лубківський, дипломат, заступник Міністра закордонних справ України (2014), член Стратегічної Ради РОК

Опубліковано Пряма мова.