Тарас Рондзістий: «Виховання патріотів – пріоритетна українська справа»

40d0140983445f5e86b79526fd64258c_L

Цього року вп’яте відзначають в Україні на державному рівні День захисника України. З цього приводу говоримо з Тарасом Рондзістим, директором Центру національного відродження.

Представники цієї організації ще наприкінці минулого століття першими виступили з ініціативою святкування в Україні дня її захисників на державному рівні. Чому це сталося тільки у 2015 році та наскільки День захисника України сприяє патріотичному вихованню? Це поклало початок нашої розмови, яка далі вийшла за межі теми святкувань.

І все ж чому Центр національного відродження став ініціатором?

В цьому немає нічого випадкового. Сама назва нашої установи говорить про основну мету нашої діяльності. Згідно Статуту одним з пріоритетних завдань є відновлювати правду про діяльність Української Повстанської Армії, сприяти формуванню позитивного ставлення до учасників національно-визвольних змагань минулого століття.

Після проголошення незалежності України внаслідок активної боротьби з радянським минулим під гаслами «держава без ідеології, суспільство без ідеалів» утворився певний світоглядний вакуум, який в глобалізованому світі загрожував існуванню української нації. Тому потреба українській спільноті мати свої національні орієнтири спричинилась до виникнення ідеї, яка би об’єднала всіх українців навколо визнання і вшанування своїх героїв та історичних подій, а також сприяла формуванню українцями власного погляду на свою історію.

Чи були передумови для цього?

Були, бо вже була певна традиція відзначати 14 жовтня Свято Покрови. Також козаки, пошановуючи Матір Божу своє заступницею, обрали 14 жовтня Днем Українського козацтва. Ці святкування були дуже швидко прийняті більшістю української спільноти. Складнішим стало для опрацьованого комуністичною пропагандою суспільства сприйняти історичну подію, пов’язану з діяльністю Української Повстанської Армії, вояки якої відзначають день створення УПА також 14 жовтня. Тому основним напрямком діяльності Центру національного відродження було у тісній співпраці з Центром досліджень визвольного руху проводити активну роз’яснювально-просвітницьку роботу щодо висвітлення жертовної боротьби вояків УПА із загарбниками, яка велася водночас на два фронти.

Найбільш пам’ятним у цьому став 2007 рік, коли вперше була виготовлена і поширювалася в Україні та діаспорі пересувна фотовиставка «УПА: історія нескорених», а з нагоди відзначення 100-річчя від дня народження Головного Командира УПА Романа Шухевича і 65-тої річниці УПА відбулися урочистості на Софіївській площі та в найкращому тоді палаці мистецтв «Україна».

Це все праця громадського сектору. А як ставились до 14 жовтня органи державної влади?

В залежності від того, які політичні партії були при владі і ставлення було відповідним. Від радянських часів відзначення дат, зокрема, пов’язаних з історичними подіями і постатями, розглядалось як інструмент ідеологічної боротьби. Не дивно, що до 2014 року українці отримувати щорічно перелік дат, сформований Верховною Радою України в результаті компромісів між антагоністичними силами. В українському парламенті «грішили» на суцільну шизофренію.

«Соломонове рішення» кожному дати можливість святкувати своє, спричинилось до того, що процес формування українського, державницького світогляду у чиновників і їхнє розлучення з радянським минулим розтягнулося на десятки років.

В цьому контексті цікаво згадати рішення у 2000 році Кучми, який пообіцяв українцям в новій каденції бути зовсім «новим». Відновлення ним офіційного святкування в Україні «23 фєвраля», яке на той час вже потихеньку «конало», є лише одним із свідчень про світоглядні позиції найвищих керманичів в державі і нездатність їх міняти. Отже, «чим накипів горщик» ми відчуваємо і сьогодні.

Ваша установа багато уваги приділяє національно-патріотичному вихованню молоді, зокрема в системі освіти. Спільно з іншими громадськими організаціями та відповідними державними чинниками вдосконалено нормативно-правове поле, розроблені та впроваджуються різноманітні виховні програми, активно розвивається, відновлена в 2008 році з ініціативи вашої установи, гра «Джура». Без сумніву сьогодні ця гра стала провідною і наймасовішою формою патріотично-виховної роботи з учнівською молоддю. З якими результатами до Дня захисника України приходите ви і ваші однодумці?

Цього року виповнюється десять років як ми провели перший Всеукраїнський етап гри «Сокіл» («Джура»).

Аналізуючи напередодні 14 жовтня зроблене, треба визнати, що хоча для багатьох справ, проектів 10 років досить великий термін, але у процесі становлення і розвитку гри це тільки третина задуманого шляху. Адже концепція гри передбачає участь у грі всіх вікових груп учнів. Ми же десять років присвятили роботі тільки зі старшокласниками. Правда цього року дано було старт роботі з учнями середньої вікової групи і молодшої. Але щоби вивести їх на рівень старшокласників необхідно знов пройти майже від початку той шлях, який пройшла гра для учнів старшої групи.

Війна вимагає кращої початкової військової підготовки старшокласників. Це потребує мілітаризації гри для старшокласників. Відповідні кроки вже робляться, але поки що все на стадії апробації.

Вже вкотре переконуємося в необхідності посилити патріотично-виховний аспект гри, бо досі домінує змагальний. І хоча всі побажання і наміри щодо необхідних умов знайшли відображення в новому Положенні про «Джуру», прийнятому постановою Кабміну рік тому, тим не менш вже перші кроки нової команди виконавців, яка прийшла на зміну попередній, свідчать, що організаторів гри чекають важкі випробування.

Виховання патріотів – пріоритетна українська справа.

Які саме дії нової команди загрожують грі «Джура» та роботі у сфері національно-патріотичного виховання? Якось навіть дивно це виглядає на тлі постійних запевнень про продовження справи попередників.

По-перше, це незавершення процесу створення сектору з національно-патріотичного виховання в Міносвіти. Наказ МОН про підрозділ видала ще Л.Гриневич. Було проведено конкурс на посаду керівника. Але він не виявив переможця. Отже сьогодні нема керівника, а сектор існує лише на папері.

По-друге, наприкінці минулого року було створено Український державний центр з національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді шляхом реорганізації існуючого центру туризму. Минулого навчального року не було достатніх ресурсів для повного забезпечення новоствореного центру через те, що реорганізація відбулася, коли держбюджет було вже сформовано. Цього року фінансові проблеми не вирішаться через заплановане скорочення фінансування бюджетної програми 2201120 на 27 млн. грн.

По-третє, цього року в МОН запізнилися з видачею наказу про проведення гри «Джура» у 2019/2020 навчальному році. Якщо не встигли зробити як це було зроблено минулого року, а саме 9 вересня, то принаймні до Дня Українського козацтва, Дня захисника України, зробити можна було. От і думай, що відбувається в новій команді: чи не мають часу і не встигають, чи можливо на нас чекають нові тенденції, про які поки що не хочуть повідомляти.

4 (6)

Добре, що за десять років ми отримали велику кількість однодумців, які своєю активністю та фаховістю запевняють, що перешкоди будуть успішно долатися, як це було не раз в попередні роки. Тому, користуючись нагодою, хочу привітати всіх друзів, прихильників нашої праці з Днем захисника України і побажати віри в успіх нашої справи та твердих переконань в правоті наших діянь. Джурам бажаю нових творчих злетів та звитяг і закликаю демонструвати свою вправність маршувати не тільки під час конкурсу чи змагань, але під час велелюдних святкувань та масових заходів з нагоди Дня Незалежності України, Дня захисника України та відзначення інших поважних історичних подій. Бо справжній джура не той, хто чекає вказівок ззовні, а той, хто діє за покликом власного сумління і усвідомлення доцільності участі в тій чи іншій добрій українській справі.

Слава Україні!

Розмовляв Сергій Вересень, УІС

Опубліковано Пряма мова.