Паризький єпископ грекокатоликів – про діяльність парафії в церкві Анни Ярославни

gudziaksenlise

Незважаючи на усі паризькі протоколи, Володимир Путін у Версалі таки проявив свої загарбницькі рефлекси. Недостатньо Криму і війни на Донбасі, а треба привласнити ще й минуле – Анну Ярославну, яку французи називають Анною Київською.

Не буду спростовувати міфи та реагувати на неправду, дозвольте розказати, що українці вже роблять для пам’яті про Анну Ярославну в славному королівському містечку Санліс під Парижем.

Богу дякувати, завдяки ініціативі Анни Кантер, Вікторії Деллінджер, отця Михайла Романюка та Стефана Дуніковського розвивається культурний центр Анни Ярославни; тихо, але чітко і невпинно, під проводом отця Юрія Лещинського зростає парафія, названа на честь її святих дядьків – Бориса і Гліба – перших святих українського народу. Велике спасибі підприємцям зі Львова та іншим жертводавцям, за щедрі пожертви яких і була придбана ця церква у 2013 році.

Якщо у когось досі був сумнів щодо важливості нашого проекту в Санлісі, щодо української духовної місії на землі, по якій ступала Анна Ярославна, президент Росії його розвіяв.

Цього року в першій половині травня майже сто студентів Української Академії Лідерства з Харкова та Полтави, молодіжний хор греко-католицької парафії святої Варвари з Відня та багато гостей з різних країн збагатили традиційні святкування Дня Анни Ярославни.

Заохочую усіх приїжджати і причинитися до того, щоб наріжний камінь українсько-французьких стосунків у минулому ставав знову наріжним каменем для їх розвитку у майбутньому. Наступне святкування в Санлісі та літургія пам’яті жертв Голодомору в Соборі Паризької Богоматері відбудуться 18-19 листопада цього року. А через рік у дусі Анни Ярославни та святих Бориса і Гліба з ласки Божої проводитимемо українсько-європейський форум.

Від нас залежить чи спроба «версальського захоплення» нашої історії матиме перспективу чи ні.

gudziakplast

Опубліковано Пряма мова.