Нам пора для України жить…

artiush4

В цьому році ми вже вшосте відзначили День захисника України 14 жовтня – у день Покрови Пресвятої Богородиці, день Українського козацтва та день створення героїчної Української Повстанської Армії. 

Тоді, у 2014 році, українські Збройні Сили були сплановано знищені режимом Януковича та російськими агентами впливу. Військові були деморалізовані, в боєздатних частинах налічувалося лише до 6000 захисників, а справної техніки майже не було. Мало хто вже пам’ятає, що тоді в танках були відсутні акумулятори, на ногах добровольців були кросівки, а про забезпечення та військовий вишкіл краще взагалі промовчати.

Першими на допомогу прийшли волонтери. Від харчового забезпечення і до відновлення систем ПВО, від закупівлі бронежилетів та касок – до придбання снайперських комплексів, аптечок і автомобілів та іншого необхідного обладнання – все лягло на плечі тисяч і тисяч найактивніших громадян.

І ренесанс українського війська також був би неможливим без відповідного державного фінансування – без системної роботи влади в Києві та на місцях. Загальні видатки Міноборони за ці роки зросли у чотири рази, а на озброєння – у десятки разів.

До того ж усі додаткові можливості для розширення фінансування, які з’являлися, також спрямовувалися на оборону. Наприклад, у 2018 році фактичні видатки були на 10% більшими, ніж планувалося.

Як результат, Україна за військовою міццю у 2018 році посіла 29-ту позицію у світовому рейтингу і 10-ту позицію серед найпотужніших армій Європи.

Це були наші з вами спільні здобутки. Ми пишалися військовими та дякували волонтерам.

Керівництво Росії розуміло, що прямою атакою нас вже не перемогти та почало розробляти сценарій гібридного проникнення в політичне середовище та знищення України зсередини.

Якщо за постмайданної влади проросійські політичні сили були змаргіналізовані, то зі зміною влади кум Путіна засів у Верховній Раді, а фракція ОПЗЖ стала впливовою політичною силою, яка у будь-який момент готова підставити плече Зеленському.

Ідеологія «какая разніца» надихнула п’яту колону і проросійські агенти проникли в більшість провладних структур. Дійшло навіть до того, що з Офісу президента передають секретну інформацію ФСБ та зливають міжнародну спецоперацію, а голова Британської розвідки попереджає президента України про його проросійське оточення.

Так, під час останньої поїздки Зеленського до Великої Британії Шеф розвідслужби МІ-6 доніс українському президенту меседжі, які з певних причин не хотів озвучувати британський прем’єр Борис Джонсон.

За даними ЗМІ обговорювалися три основні теми.

Перша – атаки української влади на антикорупційні органи в Україні та прагнення Офісу президента взяти під свій контроль САП, НАБУ, Офіс генерального прокурора, а також судові інстанції.

Друга – ситуація на сході України та агресія Росії.

Третя – оточення Зеленського: не лише офіційне, а й неформальне, яке має значний вплив на голову української держави.

Велика Британія надає Україні військову технологічну допомогу і тому зацікавлена, щоб вона не потрапляла транзитом до Росії. І якщо Зеленський не змінить оточення, можна не сумніватись, що військово-технічна допомога буде припинена. І те, що ця інформація стала публічно, тільки підтверджує факт, що Зеленський не зробив жодних висновків від секретної зустрічі.

Логічно, що на фоні тотальної державної зради в державних органах Українська Армія відійшла на задній план. Бюджетна програма «Закупівля техніки та озброєнь по державному оборонному замовленню для ЗСУ» системно не виконується. Країна не замовляє ракети «Вільха» та «Нептун», Україна не виготовляє серійно 122 мм снаряди, не кажучи вже про «керовані» зразки. Програма на замовлення стратегічно важливих 152 мм «Гіацинт», Д-20 згорнута взагалі.

В наступному році ситуація буде гіршою. В оприлюдненому занадто оптимістичному проекті бюджету на 2021 рік на фоні значного збільшення фінансування Офісу Президента, МВС та Генпрокуратури, Міністерство оборони отримає на 123 млн. грн. менше, ніж в цьому році.

Керівництво держави погано вчилося і не знає, що всі колаборанти, агенти Москви та шістки Кремля закінчували погано – їх вбивав КГБ, їх відправляли на Соловки, знищували тортурами та голодом. Гра в піддавки з агресором дає тільки тимчасовий ефект, а стратегічно заводить Україну в чергову пастку «братньої любові» з зашморгом на шиї.

Тож час українцям почати думати та аналізувати дії влади, а не сліпо вірити в гламур та хайпувати з трешу. Змінити ситуацію ми з вами можемо у демократичний спосіб – віддавши свій голос тим партіям, які захищають незалежність і соборність та підтримують демократичний розвиток та рух України в Європу.

Але дивіться – і тут Зеленський перетворює вибори на карнавал!

Анонсоване опитування не може бути референдумом. Це протизаконно. Єдине, що вони можуть зробити – соцопитування, яке не матиме жодної юридичної ваги. Глядачам пропонують черговий серіал про симуляцію демократії, в якому українці будуть заручниками.

Перше питання з яким, згідно всіх законів маніпуляції, виборець повинен погодитися, питає, чи необхідно карати довічним ув’язненням корупціонерів.

Я зупинюся на цьому.

Для того, щоб боротися з корупцією, не треба питати дозволу у народу, а треба будувати прозору систему, за якою корупція буде неможливою, а правоохоронні органи – незалежними. Бо натовп завжди кровожерливий і якщо дати волю емоціям на площі, то люди не просто захочуть довічного ув’язнення, а забажають розстрілів чи відрубування голів. І так, щоби все демонструвалося на каналі «1+1».

Але чи допоможе це?

Якщо казати непопулярну правду – ніколи ще не допомогло!

Всі люблять згадувати Китай, де публічно розстрілюють корупціонерів, але чомусь корупції там не меншає. Вже понад 10 тис. розстріляних, а об’єктивного результату нема. На Кубі теж введена смертна кара за корупцію, в Ірані відрубують пальці, але я не думаю, що ці країни – це взірець, до якого варто йти.

Бо питання не в суворості покарання, а в його невідворотності.

Бо і за умови введення смертної кари за хабар, корупційний суд за певну суму у кишеню суд відпустить злодія, або ще гірше – розстріляє невинну людину.

Я жодним чином не виправдовую корупціонерів – хай їх садять довічно чи хай вони ходять з відрубаними пальцями. Я проти блюзнірства самого Зеленського, який закриває очі на те, що Єрмак торгує посадами, Дубінський лобіює поправки для тютюнових компаній, а фракція «Слуга народу» отримує гроші у конвертах від відомого олігарха.

Корупція – це система. І це не нове явище. І ми не перша країна, яка з нею бореться.

І боротися з нею треба теж системно – так, як це роблять цивілізовані успішні країни: реформою правоохоронних органів та судів, підвищенням доходів, публічністю та зміною принципів взаємовідносин, прозорістю органів державної та місцевої влади.

Саме така стратегія і впроваджувалася після Революції Гідності. І хоча, згідно з соціологічними опитуваннями, українці вважали, що корупція зросла (бо олігархічний телевізор це вдовблював в голови щодня), але об’єктивні цифри казали протилежне – щорічна економія бюджету складала 6-8 млрд. доларів. В першу чергу це відбулося через припинення незаконних оборудок в газовій сфері, в закупівлі медичних препаратів, завдяки введенню електронних торгів у державних закупівлях та через автоматичне відшкодування ПДВ. 

Наближаються вибори і я вкотре звертаюся до українців перед тим, як поставити галочку навпроти тієї чи іншої партії згадати слова В’ячеслава Чорновола: «Дай, Боже, нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося потім гірко любити її, втративши».

Ігор Артюшенко

Опубліковано Пряма мова.