МОН намагається повернути освіту в совок

Агентство-300x300За результатами прес-брифінгу щодо модернізації системи якості освіти, який відбувся 4 серпня в приміщенні КНУ імені Тараса Шевченка, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти повідомляє наступне:

1. Мусимо констатувати, що законопроект«Про внесення змін до деяких законів України» від 30.07.2020 р. був розроблений Міністерством освіти і науки України без  належного обговорення в освітянському середовищі та без залучення думки  самого Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Формально використавши припис Національного агентства із запобігання корупції, що вказує на неузгодженість різних норм українського законодавства, цей законопроект намагається цілком переформатувати діяльність нашого Агентства.

Зокрема :

  • Вилучивши ст.19 Закону України «Про вищу освіту», скасовується колегіальність Національного агентства (прибираються члени агентства).
  • Змінивши статтю 17 Закону України «Про вищу освіту»та визнавши Національне агентство центральним органом влади, МОН набуває безпосередньо впливу на призначення керівника і заступників Національного агентства.
  • Змінивши статтю 18 Закону України «Про вищу освіту», МОН забирає частину повноважень Національного агентства, чим намагається нівелювати ідею відмови від державного диплому.

Тут можна знайти «Звернення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти з приводу намагань ліквідувати здобутки в реформуванні вищої освіти й відмовитися від європейської інтеграції України».

2. Т.в.о. міністра освіти і науки України Шкарлет С.М. намагався дискредитувати Національне агентство через введення в оману присутніх на засіданні членів Спілки ректорів та журналістів, надаючи аудиторії хибну або викривлену інформацію. Голова Національного агентства Квіт С.М. спростував висунуті звинувачення, нагадав про те, що керівництво Національного агентства і Секретаріату вчасно подають свої декларації й підкреслив готовність Національного агентства до будь-яких фінансових перевірок.

Стосовно витрачання коштів, що надходять під час здійснення акредитацій освітніх програм, 86 % з них повертаються назад до ЗВО у вигляді гонорарів та оплати проїзду для експертів і членів галузевих експертних рад. Ці кошти виступають запорукою їхньої незалежності. З тих 14 % надходжень, які залишаються в Національному агентстві, жоден з працюючих на постійній основі членів Агентства і Секретаріату не одержував ніяких виплат. Натомість Національне агентство за кошти спецфонду зокрема проводить навчання для 2600 своїх експертів, 327 членів галузевих експертних рад, 65 членів Секретаріату. Національне агентство створило унікальну електронну систему, яка дозволила повністю відмовитися від паперової роботи та забезпечила безпрецедентну прозорість процесу. Її вартість на сьогоднішній день склала вже біля 4400000 гривень винятково спонсорських коштів.

Зовсім необґрунтованими були звинувачення в монополізації Національним агентством ринку акредитаційних послуг. Адже ще 10 липня 2019 року, за поданням Агентства, КМУ схвалив розпорядження «Про затвердження переліку іноземних акредитаційних агентств та агентств із забезпечення якості вищої освіти, які видають сертифікати про акредитацію освітніх програм, що визнаються в Україні». Також ще 15 квітня 2020 року МОН виставив на громадське обговорення проект положення «Про акредитацію незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти». До цього часу це положення вже могло вступити в дію.

3. Важливим питанням, яке жваво обговорювалося на прес-брифінгу, була вартість оплати акредитації освітніх програм. Квіт С.М. висловив пропозиції про зниження вартості повторного проходження умовної акредитації з однією оцінкою «Е» (в такому випадку ЗВО надсилатиме відповідні документальні підтвердження безпосередньо на засідання галузевої експертної ради, без візиту експертів); ректор Запорізького національного університету Фролов М.О. висловив пропозицію про те, що витрати на акредитацію повинні відбуватися за кошти спеціальної бюджетної програми. Національне агентство виявило готовність подальшої роботи і продовження діалогу із закладами вищої освіти в цьому напрямі (з’ясування правильності калькуляції, реальних витрати ЗВО тощо). Квіт С.М. також надав інформацію про те, що у країнах, що входять до Єдиного Європейського простору вищої освіти, сама держава в різний спосіб компенсує витрати на акредитацію.

Опубліковано Пряма мова.