Василь Шкляр презентував роман про УПА

Лариса ГРОМАДСЬКА

16 листопада у столичному Будинку кіно відбулася велелюдна презентація історичного роману «Троща» одного з найвідоміших письменників сучасності, «батька українського бетселера» Василя Шкляра. Новий твір автора про Українську Повстанську Армію викликав не менше захоплення у поціновувачів художньої літератури, аніж його знаменитий роман «Чорний Ворон» про визвольні змагання початку ХХ ст.

В. Шкляр

Модератором презентації був фронтмен гурту «KOZAK SYSTEM» Іван Леньо, який був одним із перших читачів нового твору.. Повстанські пісні звучали у виконанні кобзаря, заслуженого артиста України Тараса Компаніченка. Народний артист, Герой України Анатолій Паламаренко прочитав один із захоплюючих уривків роману «Троща». З вуст самого автора присутні почули уривок з «Чорного Ворона». Адже Василь Шкляр і сам є чудовим декламатором.

Шкляр

«Цей роман, насамперед, — про перемогу, про перемогу людини над собою, над обставинами. Адже в неймовірно складних умовах доводилося боротися, коли ворог переважав чисельно, ворог був надзвичайно підступним. У наші лави було вкорінено багато ворожої агентури. І вже не знав, хто свій, хто чужий, підозра падала на всіх. Через те цей роман ще й про зраду. Зраду, яку не можна виправдати, але можна зрозуміти», — розповів Василь Шкляр. Автор побував на Тернопільщині, у тих місцях, де відбувалися події, описані у творі. Письменник повідомив, що джерел, із яких він черпав свою інформацію про УПА було декілька: архівні документи, приватні записи, очевидці тих далеких подій. А ось характер і дух головного героя Місяця змалювано з легендарного командира УПА, сотенного Кривоноса, Мирослава Симчича, який дивом вижив у радянських концтаборах (близько 33 років!). Повідомлення Василя Шкляра про те, що 15 листопада, на 26 році Незалежності України, Косівський суд повністю реабілітував 94-річного повстанця, переповнена зала зустрічала стоячи. «Суд визнав, що сотенний Кривоніс нищив ворогів України відповідно до обов’язку, чину і покликання українського націоналіста. Слава Герою!», — наголосив Шкляр. Він висловив сподівання, що гарним подарунком, найбільшим визнанням для Мирослава Симчича, саме до 95-річного ювілею, було б присвоєння йому звання Героя України.

Книга

«Коли я писав роман до мене зверталося дуже багато людей з Галичини та Волині, бо там кожне село має своїх героїв, — розповів Василь Миколайович. — До мене звернулася пані Ірини із Червонограда: «Тато лишив архів і ми хочемо передати його тільки Вам». Як згодом виявилось, той архів залишив відомий наймолодший хлопчина підпілля – 14-річний Юрко Паєвський, псевдо «Жук». Він також є одним із героїв твору.

На творчий вечір завітав і режисер Олег Турянський, який вже розпочав зйомки художнього фільму за романом «Чорний Ворон».

Потужнім хором зала неодноразово відповідала виступаючим «Героям Слава!», затамувавши подих, всі слухали і аплодували письменнику. Зворушливим був виступ комбата Марусі Звіробій, яка розповіла про зраду і підступність, що була і в часи УПА, і, на жаль, присутня у нинішній війні на Сході України. «Ми маємо однакові зради, однакові проблеми. Щоб цього не повторювалося, молодь має читати правильні книжки. Саме такою книгою є новий твір українського письменника-історика Василя Шкляра «Троща», — сказала сучасна отаманша Маруся Звіробій.

Василь Шкляр

Серед сотень присутніх на творчому вечорі було чимало молоді, учасників війни на Донбасі; можна було зустріти багатьох відомих митців і політиків, зокрема Євгена Дударя, Івана Малковича, Андрія Кокотюху, Наталку Карпу, Олеся Донія, Василя Овсієнка…

Цікаво, що усі книги розкупили перед початком презентації, а вже по закінченні вечора відбулася велика автограф-сесія, яку мені доводилося бачити хіба на зустрічах з Ліною Костенко.

Мелодика, краса рідної мови, неповторна манера письма, захоплюючі описи з перших сторінок не відпускають читача. Ось як Василь Шкляр пояснює назву повстанського роману: «На Тернопільщині трощею називають очерет. Троща – це місце дії та сама суть книги. Саме в очеретах, над річкою Стрипою червонопогонники оточили жменьку підпільників, не лишаючи їм жодного шансу. Але Бог не без милості, козак не без долі. Мій герой виходить із пастки, перемагаючи саму смерть. І тоді розумієш, що троща — це, крім усього, катастрофа, бійня, яка трощить людські долі й життя. Однак, якщо ти здатний гідно відповісти найжорстокішим викликам долі, то вийдеш переможцем навіть із пекла».

Опубліковано Культура.